Чому не можна публікувати дані та фото про українських полонених, - пояснення Міноборони
Публікувати у Мережі дані та світлини безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади - можуть зашкодити цій людині, а також перемовинам щодо обміну.
Про це пояснила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Чому це небезпечно?
Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: «Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину» або «помоліться за повернення» та містять персоналіні дані військового.
Небезпека таких дописів полягає у тому, що вказана особа дійсно може перебувати у полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи дані і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.
«Поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам. Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого» , - каже Маляр.
Що робити натомість?
У Міноборони закликають громадян звертатись до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,
- +38 (095) 412 74 24;
- + 38 (044) 425 12 09.
Нагадуємо, за час повномашстабного російського вторгнення відбулося 29 обмінів. Додому повернули 1030 українок та українців.
Коментарі