Миколаїв–Буенос-Айрес: як українки налагодили евакуацію людей з інвалідністю з гарячих точок

колаж_1200x630_Евак_
Колаж: наданий FFR

Уже пона 5 тисяч людей отримали допомогу від організації людей з інвалідністю Fight For Right з початку повномасштабного вторгнення росії. Насамперед йдеться про допомогу людям з інвалідністю евакуюватися з гарячих точок (у тому числі каретами швидкої), а ще – юридичні та психологічні консультації, забезпечення асистивними, себто допоміжними, технологіями тощо.

Як правозахисній громадській організації вдалося налагодити таку потужну сервісну службу, що заважає роботі і які зміни необхідні – розповідають ІА Дивись.info у команді.

Як почали займатися евакуацією

Директорка Fight For Right Таня Герасимова розповідає:

«Зараз знову холодно і цей холод став для мене тригером. Я виїхала зі свого міста (з Кам’янського) 25 лютого. Зараз я в Данії, куди доїхала 7 березня. Це був довгий і складний процес. Евакуація взагалі – нелегка справа, а для людини з інвалідністю його ускладнює всебічна недоступність (архітектурна, інформаційна) і зима.

Тетяна Герасимова

Я вдячна залізничникам, які власними руками носили людей, але так не має бути».

На свою евакуацію я наважилася завдяки команді FFR. Це було надскладно. Але це рішення я прийняла сама, усвідомлено. Я хотіла уникнути масової евакуації, я боялася, що мене б тоді просто посадили в автобус і завезли кудись. А я хотіла вирішувати самостійно. Я вдячна залізничникам, які власними руками носили людей, але так не має бути».

Евакуйовувати людей з інвалідністю FFR почали з перших днів повномасштабного нападу росії: «Ми не анонсовували, що будемо займатися евакуацією, але отримували ці запити з перших днів, тож навчилися».

Адвокаційниця та менеджерка Вікторія Харченко розповідає, як почали налагоджувати процес:

«Мені хтось дав номер ДСНС, я їм зателефонувала і сказала: «Так і так, я звідти, чи є у вас можливість дати нам якусь машину, щоб ми евакуювали»? Бо якраз запити були з Києва. Це був початок повномасштабної війни, у Києві та області було гаряче й напружено. І нам сказали: «Вибачте, але немає безпечних евакуаційних шляхів, шукайте самі». І ми почали шукати».

Допомога спільноти і партнерів

Налагодити складний сервіс евакуації допомогли інші люди з інвалідністю з усього світу.

«Коли російське повномасштабне вторгнення почалося, ми побачили, що міжнародні організації майже не включили людей з інвалідністю до своїх гуманітарних програм в Україні. Тож ми звернулися одне до одного за допомогою: активісти й активістки з усього світу швидко мобілізувалися і запропонували допомогу»,розповідає голова організації Юлія Сачук. 

Читайте також: Де вимушеним переселенцям з інвалідністю шукати допомогу й підтримку

Дві американські організації підтримали організацію практично – The World Institute on Disability (WID) та The Partnership for Inclusive Disaster Strategies. Вони мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях, тож підтримали FFR експертно та різними інструментами для повсякденної роботи.

Досягнення, виклики, проблеми

Географія евакуацій, організованих FFR різноманітна: найбільше запитів з Донецької області, далі з Харківської та Запорізької, наразі багато запитів надходить із Дніпропетровської області (південь, берег Каховського водосховища).

Найдовша евакуація, виконана Fight For Right, почалася у Миколаєві, а завершилася в Буенос-Айресі

Найдовша евакуація, виконана Fight For Right, почалася у Миколаєві, а завершилася в Буенос-Айресі (Аргентина). Її подолав Геннадій Новоселов, нечуючий чоловік з Миколаєва. Щоб опинитися у фінальній точці, чоловіку довелося змінити: 5 країн, 7 міст, 4 потяги, 1 літак, 1 автобус, 3 центри для біженців. Це тривало 17 днів і понад 20 тисяч кілометрів. Найстаршій жінці, яку FFR вивезли в межах медичної евакуації, виповнилося 98 років, а наймолодшій 3 роки.

Ольга Брайченко, кейс-лід Fight For Right, розповідає про жінку, яка 10 років не виходила з дому: «Везучи її, ми спеціально зупинились дорогою, щоб показати Дніпро і красу навколо. Щоб вона розуміла, що попереду ще є життя і люди, які допоможуть. У цієї жінки сльози лилися градом».

Коментуючи такі досягнення команди, Таня Герасимова наголошує: 

«Ми переконані, що держава має включитися у цей процес і налагодити процес евакуації людей з інвалідністю саме від держави».

Наприклад, кейс ефективної співпраці громади й держави стався на початку повномасштабного вторгнення на Сумщині.

Марина Єжкун, регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини в Сумській області розповідає:

«У нас є багато профільних організацій, які допомагають людям з інвалідністю. Та крім цих профільних ГО на захист прав і свобод кожного стали й інші організації. Перша хвиля масової евакуації відбулася 8 березня, після першої російської ракети у місті – це спричинило паніку, громадський транспорт перестав працювати, місто архітектурно зовсім не доступне, тож це стало ще одним із викликів. Люди, які жили далеко від місця збору, просто не могли дістатися. Також були проблеми із оповіщенням населення, із доступністю інформації. Але громадські організації зробили оповіщення різноманітними доступними форматами, ми згадали про домашні телефони, наприклад. Також долучалися ті ГО, які спілкувалися із владою, вони знайшли транспорт для евакуації лзі, Крим СОС передавали паливо, словом, допомагали усі. 

Читайте також: «Це автівка, яка вивозитиме людей за межі їхніх страхів», – Назарій Гусаков про соціальне таксі

У підсумку – евакуація на Сумщині була на не найгіршому рівні завдяки колаборації правозахисних організацій, співпраці органів влади, органів місцевого самоврядування, приватних перевізників і громадських ініціатив. Усе це разом дало гарний результат. Бо ніяких планів евакуації заздалегідь створено не було. Саме співпраця, мережування – це той досвід, який нам треба переймати». 

Коли йдеться про ефективну та оперативну евакуацію українців та українок з інвалідністю, то є системні проблеми, з якими необхідно працювати.

Вікторія Харченко наголошує: 

«Є прогалини в евакуаційних заходах держави і вони накладають великий тягар  на громадський сектор, який переважно і забезпечує евакуацію людей з інвалідністю. Міжнародні організації, від яких чекали дій, виявилися неспроможними у цьому питанні».

Вікторія Харченко

Що після евакуації?

«Бракує доступних та інклюзивних послуг для внутрішньо переміщених людей з інвалідністю. Критично недоступна інфраструктура та житловий фонд України, які ще й додатково постраждали в ході бойових дій в окремих районах. Наслідки цього критичні для багатьох внутрішньо переміщених людей з інвалідністю, адже саме брак доступного житла і неможливість самостійно  користуватися міською інфраструктурою змушує багатьох залишати країну й шукати прихистку за кордоном»,пояснює Вікторія Харченко. 

Зима додає ще проблем людям з інвалідністю, координаторка проєктів FFR з екстреного реагування Марина Текучова розповідає:

«Найболючіша  проблема наразі – це недоступність великої кількості будівель, де розташовуються гуманітарні штаби, бомбосховища, пункти незламності. До прикладу, одна з кейс-менеджерок FFR, Тетяна, яка мешкає у Києві, не може потрапити до найближчого пункту незламності через його недоступність для людей на кріслах колісних. А пандус, який розташований на вході в будинок, де живе Тетяна, покрився кригою і став надто слизьким, що зробило її “заручницею” власної квартири, де немає світла, опалення і можливості вийти на вулицю. У такій ситуації без сторонньої допомоги вкрай важко впоратися».

Окремо у FFR наголошують на нашій головній проблемі – росії та її злочинах проти цивільного населення і проти людей з інвалідністю зокрема. 

Вікторія Харченко пояснює:

«Серед російських воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема, і злочини проти людей з інвалідністю. росія обстрілює житлові квартали, цілить у лікарні, пологові будинки, в інтернати, вбиває та катує цивільних (і цивільних з інвалідністю також). Є випадки захоплення у заручники мешканців та персоналу психоневрологічного інтернату та інших закритих інституцій. Людей в цьому випадку можуть використовувати як «живий щит»

Окремо – проблема насильницького переміщення українців із тимчасово окупованої території до віддалених регіонів росії, у тому числі, й людей з інвалідністю. Ми не маємо точно кількості зниклих людей з інвалідністю, але йдеться про щонайменше сотні людей. Вважаємо таке переміщення насильницькими зникненнями людей з інвалідністю. 

Наприклад, 21 жовтня Голова Херсонської ОВА Ярослав Янушевич повідомив, що російська армія вивезла машинами «швидкої допомоги» до тимчасово окупованого Сімферополя 46 маленьких дітей з Херсонського обласного будинку дитини. На наступний день, за інформацією Офісу президента, з Олешківського дитячого будинку-інтернату, де перебувають діти з інвалідністю було вивезено 12 дітей з інвалідністю до психіатричної лікарні №5 в селі Строганівка, яка знаходиться в тимчасово окупованому Криму. 

Деякі з депортованих повертаються, користуючись, наприклад, допомогою волонтерів на місцях. Однак, здебільшого це люди без інвалідності, оскільки дорога назад довга, складна, часто недоступна та фінансово затратна».

Що робити?

Що робити з проблемами, які перелічені вище? Організація людей з інвалідністю Fight For Right має ряд рекомендацій для представників влади різних рівнів:

  • провести негайну евакуацію з усіх місць несвободи, які залишаються у зонах активних бойових дій та/або були деокуповані (йдеться про дитячі будинки, психіатричні лікарні, психоневрологічні інтернати, геріатричні пансіонати, будинки-інтернати для людей старшого віку та дорослих з інвалідністю, установи пенітенціарної системи, соціально-реабілітаційні центри тощо);
  • збирати та мати актуальні дезагреговані статистичні дані про цивільне населення, включно з інформацією про людей з інвалідністю;
  • проводити своєчасні інформаційні кампанії про те, наскільки небезпечно лишатися в зонах активних бойових дій та про те, які існують опції евакуації із цих зон. При цьому інформація має бути подана у доступних для людей з різними видами інвалідності форматах;
  • проводити своєчасну та доступну евакуацію за принципом «Жодна людина не має залишитися без допомоги»;
  • залучати до планування евакуації й іншої допомоги людям з інвалідністю саму спільноту людей з інвалідністю, а також організації людей з інвалідністю;
  • включати людей з інвалідністю до процесів прийняття рішень загалом, зокрема щодо координації міжнародних дій з допомоги українцям та українкам.

Якщо вам потрібна допомога

Звертайтеся за номером гарячої лінії: 0 800 306 633, або за електронною адресою: [email protected]

«Ці канали є пріоритетними й обробляються якнайшвидше. Запити у соціальних мережах ми теж розглядаємо, але вони можуть загубитися серед інших повідомлень. Усі отримані запити опрацьовуються і ми обов’язково розглянемо кожен. Також закликаємо вас не залишати своїх чотирилапих у небезпеці, адже кожне життя цінне»!, – наголошують в організації.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: