Завдання громадян у процесі євроінтеграції

акпек
фото: з відкритих джерел

Недержавний сектор давно відіграє значну роль у стимулюванні процесу реформ в Україні. Неурядові організації, журналісти, консалтингові фірми та бізнесасоціації виконують функції «контролерів», пропонуючи цінні рекомендації та експертну оцінку законопроєктів. За необхідності вони також допомагають органам державної влади.

Про це на Форумі регіонального розвитку говорив Руслан Іллічов — генеральний директор Федерації роботодавців України.

фото: Форум регіонального розвитку у Львові, Дивись.info

Завдання НУО

Навесні 2022 року численні громадські організації, консалтингові та юридичні фірми, а також бізнес-асоціації допомагали уряду в підготовці відповідей для опитувальника для Європейської комісії задля отримання статусу кандидата на членство в ЄС.

«Ця підтримка відіграла вкрай важливу роль у підвищенні інституційної спроможності органів державної влади у критичний період на тлі війни та стрімкої ескалації гуманітарних потреб», - нагадав експерт.

Організації громадянського суспільства відіграють вирішальну роль у підтримці як органів державної влади, так і громадськості у сфері європейської інтеграції. Ось кілька вартих уваги прикладів допомоги, яку вони надають:

  1. Моніторинг і нагляд. НУО контролюють реалізацію політик і зобов’язань, пов’язаних з ЄС. Вони надають незалежну оцінку, висвітлюють проблемні ділянки та пропонують рекомендації щодо покращення підзвітності та прозорості.
  1. Допомога у підготовці проєктів нормативно-правових актів. Яскравим прикладом є співпраця між Міністерством цифрової трансформації та експертами Офісу ефективного регулювання (BRDO). Ці експерти допомагають у розробці законопроєктів для імплементації Закону про цифрові послуги (DSA) та Закону про цифрові ринки (DMA).

3. Діджиталізація. Громадські організації підтримують уряд у створенні різних типів реєстрів та інших проектів з цифровізації. Прикладом є Центр порятунку культурної спадщини України, який спеціалізується на оцифровуванні музейних колекцій. Ця робота особливо важлива під час війни, а особливо в поточній ситуації з окупацією, адже допомагає зберегти та захистити культурну спадщину України. Оцифровуючи музейні фонди, Центр сприяє збереженню цінних артефактів і забезпеченню їх доступності для майбутніх поколінь.

4. Дослідження. Науково-аналітичні центри готують важливі та глибокі аналітичні праці. Наприклад, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство та довкілля» підготував аналітичний документ, який відображає зобов’язання у сфері довкілля та зміни клімату в рамках підготовки України до вступу до ЄС. Цей документ пропонує чітке розуміння євроінтеграційних зобов’язань України у цій конкретній сфері. Він служить цінним ресурсом для політиків і зацікавлених сторін, допомагаючи їм орієнтуватися у вимогах та викликах, пов’язаних з екологічними та кліматичними проблемами ЄС.

5. Адвокація політики в Україні та адвокація розширення в ЄС. Українські організації громадянського суспільства активно популяризують євроінтеграційні реформи. З 2022 року вони займаються підвищенням обізнаності серед експертів та політиків країн-членів ЄС про прогрес України у впровадженні реформ. Такі організації як Центр «Нова Європа», Рада зовнішньої політики «Українська призма» та ANTS регулярно проводять адвокаційні кампанії в країнах ЄС. Спочатку їхнім завданням було сприяння наданню Україні статусу кандидата, тепер вони працюють над пришвидшенням початку переговорів про вступ. Їхні зусилля спрямовані на залучення підтримки та розуміння євроінтеграційних прагнень України в межах ЄС.

Потреби Організацій

Потребами недержавного сектору в процесі Євроінтеграції України, на думку Руслана Іллічова, є:

  • Розширення та поглиблення аналітичних досліджень: організації громадянського суспільства говорять про потребу в додаткових ресурсах для проведення поглибленого та всебічного аналізу різних аспектів європейської інтеграції.
  • Створення бази даних законодавства ЄС та ЄЕП з перекладом українською мовою. Це полегшило би доступ до нормативно-правових рамок ЄС та їх розуміння.
  • Громадським організаціям потрібно більше проєктів, спрямованих на подальшу підтримку апроксимації законодавства ЄС у вітчизняне законодавство.
  • Освітня продукція, зокрема, короткострокові програми для різних верств населення: існує потреба в освітніх ініціативах і програмах, орієнтованих на різні верстви населення, спрямованих на підвищення розуміння й обізнаності щодо європейської інтеграції та її наслідків.
  • Проєкти взаємодії з місцевими громадами: організації громадянського суспільства висловили бажання тісно співпрацювати з місцевими громадами для просування ініціатив, пов’язаних з енергетикою, та сприяння впровадженню стійких практик на низовому рівні.
фото: ілюстративне фото з відкритих джерел

Читайте також: Завдання України для вступу в ЄС.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: