П'ять та 45: перший предстоятель ПЦУ України Епіфаній відзначає подвійне свято

IMG_7185-696x464-696x464
Фото Микити Печеника, з архіву редакції

Третього лютого митрополит Православної церкви України Епіфаній відзначає уродини, також цього дня п'ять років тому відбулася його інтронізація на посаду предстоятеля ПЦУ.

З нагоди уродин та річниці інтронізації митрополита Київського ІА Дивись.info вирішила нагадати про його життєвий шлях.

Доктор богословських наук

Митрополит всієї України народився у селі Вовкове на Одещині, батьки назвали хлопчика Сергієм. Його дитинство проходило у селі Стара Жадова на Буковині, тут він закінчив місцеву школу та в 16 років почав навчатися у Київській духовній семінарії, яку закінчив у 19 за першим розрядом. Юнак одразу вступає в духовну академію в Києві, закінчує її 2003 року. У 23 роки Сергій стає кандидатом богословських наук. Згодом рік стажується в Афінському національному університеті на філософському факультеті.

Фото 2019 року з архіву редакції

Коли йому було 33 роки, успішно захищає докторську дисертацію про вчення ПЦУ щодо спасіння «в контексті неперервності святотцівського передання». Спеціалізована вчена рада Київської православної богословської академії присвоює Епіфанію науковий ступінь доктора богословських наук.

У квітні 2019-го він стає почесним доктором Львівського національного аграрного університету в Дублянах.

Журналіст та викладач

Між цим, з липня 2003 по кінець 2005 року Епіфаній обіймає посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря митрополита Рівненського і Острозького Даниїла, викладає у Рівненській духовній семінарії та паралельно працює прессекратарем Рівненського єпархіального управління, був редактором офіційного сайту Рівненської єпархії та членом редколегії церковно-релігійної газети «Духовна нива» (Рівненська єпархія).

У 2003-2005 роках — редактор інтернет-проєкту «Рівне Православне», офіційного сайту Рівненської єпархії та член редколегії церковно-релігійної газети «Духовна нива» офіційного друкованого органу Рівненської єпархії.

Палестинський святий та чернець з Буковини

У 24 він береться викладати грецьку мову у Київській православній богословській академії та є послушником Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Наступного року Епіфанія призначають завідувачем кафедри філології цього навчального закладу.

У той же час, наприкінці 2007 року, з благословення патріарха Філарета архієпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі майбутнього предстоятеля ПЦУ постригли у чернецтво з іменем Епіфаній — на честь святителя Епіфанія Кіпрського – єпископа міста Саламін на Кіпрі (нині передмістя Фамагусти), письменника, богослова-полеміста.

Святий Єпіфаній Кіпрський або Саламінський.

Святий Епіфаній Саламінський був одним із ранніх Отців Церки, який прославився шаленими викриванням єресей, одним з головних джерел яких він вважав вчення Орігена — грецького християнського теолога. Погляди його складалися під впливом аскетів Єгипту та Палестини, під час найгарячішої боротьби Церкви з аріанством, в якій і сам Єпіфаній брав діяльну участь.

Святий Єпіфаній народився 310 року у місті Елевтерополь (Палестина). Згодом навчався в Александрії Єгипетській. Бажаючи глибоко дослідити Святе Письмо, він вивчив грецьку, юдейську, коптську, арамейську мови та латину, часто відвідував різних пустельників, а скоро і сам постригся в ченці. 333 року він був висвячений на священника, а незабаром збудував монастир.

Єпіфаній ставав на захист святої віри і засуджував єресі, які розбивали єдність Христової Церкви. 367 року його обрали єпископом міста Саламін на Кіпрі. 403-го він помирає у віці 93 років. Згідно з церковним переданням, воскресив мертвого сина язичника.

На католицьке Різдво 2008 року Епіфанія призначають секретарем патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Через два місяці у Володимирському кафедральному патріаршому соборі партріархом УПЦ КП піднесений у сан архімандрита, а згодом стає намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва.

Видубицький монастир. Фото: Nick Grapsy

Митрополит Всієї України

15 грудня 2018 року на Об'єднавчому соборі в Софійському соборі Епіфанія обрали митрополитом Київським і Всієї України, а також першим главою Православної церкви України. 3 лютого 2019 року відбулася інтронізація митрополита Епіфанія на посаду предстоятеля ПЦУ. Призначення дати інтронізації Епіфанієм пояснюється тим, що за православними канонами посаду митрополита не може обіймати чоловік, якому немає сорок років, а третього лютого цього дня Епіфанію виповнилось сорок років.

Напередодні, шостого січня 2019 року, в Стамбулі з рук Вселенського патріарха Варфоломія I Епіфаній отримав Томос про автокефалію Православної церкви України.

Підписання Томосу

Сім влучних висловлювань митрополита

  • «Більшість українців мають одяг чи взуття, про які могли б тільки мріяти попередні покоління, харчуються продуктами, про які не знали їхні предки».
  • «Ми молимось, щоб Господь послав нам справедливий мир. Справедливий, а не будь-який мир, тому що мир у неволі нам не потрібен. Нам потрібен справедливий мир у своїй незалежній, єдиній Українській державі», – сказав він у жовтні позаторік під час освячення пам'ятного хреста на честь полеглих українських військовослужбовців.
  • Під час свого візиту до Львова митрополит Епіфаній шанобливо згадав Степана Бандеру, назвавши його генієм українського національного і націєтворчого духу. А також сказав, що «коли нас називають бандерівцями, то ми цим пишаємося».

Блаженніший Епіфаній у Львові (серпень, 2019 року). Фото Микити Печеника

  • «Церква є і буде, незалежно від того, хто буде президентом. Тому що ми завжди опиралися на підтримку українського народу» (з інтерв'ю BBC).
  • «Бог наділив нас різними талантами, які ми застосовуємо у різних сферах. Але разом з тим всі ми, як діти Божі, – єдине ціле, ми брати і сестри між собою, ми – єдина людська родина» (зі звернення Епіфанія до українців з нагоди річниці його інтронізації, 2020 рік).
  • «Ми не маємо права зараз розпалювати в Україні інший, релігійний фронт. Нам достатньо війни на Сході. Якщо ми ще відкриємо всередині країни релігійний фронт, то це може закінчитися дуже сумно для української держави».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: