Великдень: молитви, обряди і традиції святкування

Безліч традицій, прикмет, обрядів та застережень існувало й досі існує, пов’язаних із цим днем, пише Всвіті. Деякі з них мають суто християнське походження, а деякі перейшли ще від наших язичницьких пращурів. І про перші, і про другі, ми постараємось стисло розповісти:

Великдень: Дохристиянська історія свята

Після хрещення Русі — багато язичницьких традицій видозмінились, та були вплетені до найближчих християнських свят. Так сталось і з Великоднем, який святкується поряд із слов’янським важливим святом весняного рівнодення, яке влаштовується в честь остаточного пригоду весни та відродження природи. Багато традицій, які ми звикли вважати християнськими, існували на теренах України ще задовго до його прийняття.

Паска – це “сонячний” калач, який випікали у жертву сонячним божествам. Його вигляд за більш ніж тисячоліття, дещо набув змін, але все ж сама основа більше нагадує саме калач, а не християнську “паску”.

Писанки — які ми з дитинства звикли розмальовувати напередодні Великодня, також існували ще до хрещення русі. Найстаріша знайдена на території писанка, була намальована ще у ІХ столітті. І не дивно — адже у наших пращурів яйце завжди асоціювалось із сонцем та зародженням нового життя.

Що вже казати про величальні пісні, веснянки та гаївки, які були певним магічним закликом до весни та сонця! Більш сучасні весняні пісні містять у собі рядки про Воскресіння Христа та прославляння Бога, але раніше про це не було жодної згадки — у традиційних гаївках йдеться про нове життя, природу, весну, сонце.

Освячення кошика із “підношеннями” також не стало для українців новою традицією. Вони існували і раніше, як жертвоприношення богам. Навіть склад кошиків був той же, адже випічка, м’ясо, молочні продукти та хрін — все це складові щоденного раціону українців.

Обливаний понеділок, який йде одразу після Великодня — раніше був ритуалом очищення. Хлопці, обливаючи дівчат водою, бажали їм краси та міцного здоров’я.

І насправді добре, що зі встановленням християнства — на Великдень всі ці традиції перейняли, адже це не дало їм остаточно зникнути і ми маємо свою, унікальну історію із власними традиціями святкування.

Великодня трапеза:

Першій трапезі на Великдень надавали неабияке значення. Адже перед нею, протягом сорока днів, віряни дотримувались суворого посту і тепер нарешті могли почастуватись святковими стравами. Все, що було освячено в церкві під час святкової служби, господар приносив у дім, аби подати до трапези. Ще з порогу він вітав родину: “Христос Воскрес!”, а родина йому відповідала: “Воістину Воскрес!”

Сніданок розпочинався з молитви і першими потрібно було з’їсти освячену пасочку та крашанку, а тільки потім переходити до м’ясних страв та всього іншого, від чого утримувались під час посту.

Смачні страви готували наперед, адже далі вірян чекав цілий тиждень святкувань, котрий називався Світлою великодньою седмицею, тобто після Світлого понеділка йшов Світлий вівторок і так далі.

Вірування Великодня:

Вважалось, що на Великдень всі дива, котрі зазвичай приховані від людського ока, стають видимими. Але побачити їх можуть не всі, а лише діти, у котрих чиста і світла душа.

На Великдень у церкві часто дозволяли подзвонити у святкові дзвони всім охочим. А також можна було просити у Бога все, чого бажає душа — старенькі люди просили багато онуків, молоді дівчата гарного нареченого, а ті, хто хотіли достатку, вмивались водою із срібної посудини.

Вставали до світанку, щоб не проспати щастя.

Дівчата вірили, що якщо вмитись водою від червоної крашанки, то увесь рік будеш рум’яною.

Великдень прийнято було святкувати весело і радісно, бо хто буде невеселий в цей день — тому сумувати увесь рік.

Застереження Великодня:

У Великдень, як і у інші великі церковні свята, не можна займатися домашньою роботою, а оскільки це свято найбільше, то і заборона особливо сувора. Інакше, ризикуєш накликати на себе великі клопоти.

Все, що було освяченим в церкві, ні в якому разі не можна викидати. Страви доїдали у першу чергу, роздавали друзям, родичам, сусідам і всім нужденним. На крайній випадок їжу домішували у корм для худоби, а з пасочок робили сухарі, які потім довго зберігаються і добре смакують з молоком.

Подружжя не христосалося на людях, адже вірило, що це може стати причиною розлуки.

Не можна було рубати курей, колоти худобу і навіть вбити маленького павучка було гріхом у цей день, адже вірили, що всі тварини також радіють Воскресінню Ісуса Христа і чіпати їх у такий день не можна.

Які традиції на Великдень існують

Особливо велике значення православні християни надають останньому тижню Великого посту, що передує Великодню, пише ТСН. Саме в цей період починають випікати паски та фарбувати яйця. Також віряни дотримуються найсуворішого посту. Найважливішими днями вважаються Чистий четвер (13 квітня 2023 року) та Страсна п'ятниця (14 квітня 2023).

Увечері в суботу проводиться Великодня служба. Після настання півночі в церквах починається Великодня заутрення — урочисте богослужіння. До сходу сонця потрібно освятити паски, крашанки та інші продукти, які несуть віряни в великодніх кошиках.

Після закінчення богослужіння вся родина збирається разом за святковим столом, члени сім'ї їдять освячені продукти. Починають трапезу з яєць. Потім відвідують родичів і друзів, щоб обмінятися великодніми привітаннями, що називаються "христосанням".

Також цього дня заведено роздавати милостиню, щоб залучити в свою оселю благополуччя.

У інших народів теж існували цікаві традиції святкування:

У Болгарії спеціально до Великодня виготовляють багато глиняних горщиків, у які вкладають думки про хороші побажання. А у святковий день щосили їх розбивають, кидаючи із верхніх поверхів будинків. Такий ритуал для них є своєрідною перемогою над злими силами. На дорозі потім валяється багато битих уламків, які всі охочі підбирають собі у якості щасливого талісману. А ще, щоб розмалювати писанки в них зовсім обмаль часу — це дозволено робити лише у Чистий четвер!

У Фінляндії Великдень також тісно пов’язаний із святкуванням приходу весни. Фіни горщики не розбивають, а саджають в них жито чи траву незадовго до свята. Якщо на Великдень з’являться перші паростки — значить весна прийшла. Та принесла з собою тепло і щастя.

У Шведів, наприклад, символом Великодня є не яйце, а курча. Мабуть це ще один наслідок вічної суперечки, що ж з’явилось першим! 🙂

А також, практично кожна християнська країна Європи, має свою особливу великодню випічку, яка відрізняється від усіх інших. (тут можна статтю, що на напишу з рецептами цієї випічки).

Сильні молитви на Великдень

На Великдень віряни читають особливі молитви.

Молитва-оберіг

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Матір Христа Марія носила, народила, хрестила, годувала, напувала, молитвами вчила, рятувала, оберігала, А потім біля Хреста ридала, сльози лила, голосила. Разом зі своїм милим Сином страждала. Ісус Христос в неділю воскрес. Відтепер слава Його від землі до небес. Нині він сам нас, своїх рабів, опікає, милостиво приймає наші молитви. Господи, почуй мене, врятуй мене, захисти мене від всяких бід відтепер і навіки. В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Воскресна молитва

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і сущим у гробах, життя дарував (тричі).

Воскресіння Христове бачивши, поклонімось святому Господу Ісусу, єдиному безгрішного. Хресту твоєму поклоняємося, Христе, і святе воскресіння твоє співаємо і славимо: ти бо єси Бог наш, крім тебе іншого не знаємо, ім'я твоє іменуємо.

Прийдіть усі вірні, поклонімось святому Христовому воскресінню: се бо Хрестом прийшла радість всьому світу. Завжди благословляючи Господа, співаємо воскресіння Його: бо перетерпівши розп’яття, смертю смерть зруйнував (тричі).

Нагадаємо, в Єрусалимі зійшов Благодатний вогонь