Недуги «з вулиці»: як можна підхопити сказ

ІА Дивись.info започатковувала серію статей про низку хвороб, довкола яких поширюються безліч міфів. У цих матеріалах ми спростовуватимемо фейки, а також ділитимемось ключовими фактами про захворювання, якими можна інфікуватись повітряно-крапельним шляхом.

Що таке сказ, його симптоми та методи лікування — у матеріалі.

Сьогодні сказ реєструють у 150 державах і територіях світу, на всіх континентах, окрім Антарктиди. Щороку від цього захворювання в світі помирають понад 55 тисяч людей і більше мільйона тварин. Левову частку, а саме 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.

Медики стверджують: у разі інфікування сказом, потрібно вжити невідкладних заходів із лікування, оскільки недуга поширюється стрімголов. Якщо ж зволікати - смерть є неминучою, пояснюють у Центрі громадського здоров'я України.

Статистика, яка відома зараз, має такий вигляд:

2019 року в Україні зареєстрували один випадок захворювання на сказ, а найбільші показники були 2007 році — 7 випадків.

Натомість 2011 і 2015 роках — по 6.

Читайте також: На Львівщині у ще двох селах запровадили карантин через сказ у лисиць

Які є причини сказу та як передається інфекція?

Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:

• укус;
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки. Також небезпечними є кажани.

До слова, за січень 2023 року кількість зареєстрованих випадків сказу серед тварин зросла з 2 до 10 у порівнянні з першим місяцем минулого року, повідомляє департамент охорони здоров'я Львівської обласної військової адміністрації.

Які є симптоми сказу?

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

• місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
• віку постраждалого (діти вразливіші, ніж дорослі).

Початкові симптоми сказу:

• підвищення температури та біль,
• незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.

«Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку», — кажуть фахівці.

Поміж цим, існує дві форми захворювання — параліч: активний та пасивний.

• Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.

На паралітичний сказ припадають близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.

Початкова стадія (триває до п’яти днів):

• наявні сліди від укусів;
• гризуть місце укусу;
• ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;
• слабкий апетит;
• їдять неїстівне;
• слинотеча;
• блювота.

Збуджена стадія (2–3 дні):

• агресивні;
• збуджені;
• нападають;
• намагаються утекти;
• гризуть землю;
• їдять неїстівне;
• конвульсії;
• блювота;
• параліч;
• косоокість.

Паралітична стадія (2–4 дні):

• виснаження;
• повний параліч;
• смерть.

А як лікують сказ?

У разі інфікування людини, необхідна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Проте курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, обслинення слизових оболонок, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

Чи існує профілактика сказу?

Для профілактики сказу необхідно:

• регулярно вакцинувати свійських тварин;
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.

Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо.

Як надати першу медичну допомогу після укусу?

Якщо немає можливості негайно викликати лікаря, коли Вас вкусила тварила, можна надати першу допомогу самотужки.

Що робити?

• ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.

Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Обов’язковому щепленню підлягають люди:

• яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
• покусані будь-якими дикими тваринами - навіть без підозри на сказ;
• подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
• які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.

Курс профілактичної імунізації також призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.

*Звертаємо увагу, що цей матеріал є ознайомчим, його не варто сприймати як підґрунтя для вставлення діагнозу. Якщо вам потрібна допомога, зверніться до фахівця.