Що таке ПТСР і чи можливо цьому зарадити

Колонка психологині Олени Жабіної.

Насамперед, це теорія стресу за Гансом Сельє:

Усі біологічні організми мають життєвоважливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на них захисно-пристосувальною реакцією підвищеного порушення - так він намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу.

Якщо подразник стресу не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін.

Травматичний стрес — це нормальна реакція на складні обставини. Стан, що виникає у людини, яка пережила щось, що виходить за межі звичайного людського досвіду. Коло явищ, які можуть спричинити травматичний стрес, охоплює ситуації, в яких виникає загроза для власного життя або життя близьких, загроза фізичному здоров'ю або образу.

Які ситуації можуть викликати травматичний стрес?

• Перша категорія — це природні катаклізми: кліматичні, стихійні лиха, пожежі, цунамі, повені, землеструси, тощо.
• Друга категорія — нещасні випадки: вибухи, пожежі, ядерні катастрофи. І вони пов'язані із діяльністю людини.
• Третя категорія — цілеспрямовані руйнівні агресивні дії окремих осіб чи груп – терористичні акти, заколоти, війни.
• Четверта категорія — екстремальний вплив на окрему людину: насильство у різній формі.

Щоби спричинити травму подія має бути: раптовою; сильною та інтенсивною; здаватися безвихідною; тривалою.

Коли стається подія з високим рівнем стресу, організм людини починає викидати велику кількість гормонів і готувати тіло до активних дій: втечі або захисту. За якийсь час рівень стресу зменшується й повертається до норми внаслідок цих дій. Або відбувається заціпеніння, коли людина не може активно діяти. Тоді виникає відчуття безпорадності, безсилля, і тут ідеться про можливість виникнення психологічної травми. Руйнівна сила стресу залежить від індивідуальної значущості травматичної події для конкретної особистості та розвитку у неї індивідуальних механізмів захисту.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — відтермінована реакція на травматичний стрес, здатний викликати психічні порушення практично у будь-якої людини. Симптоматика тримається, або проявляється після 4 тижнів після травматичних подій. Відстрочені реакції-реакції, які відбуваються не в момент сильного стресу, а коли сама ситуація по собі вже завершена, але психологічно для людини вона ще триває.

ПТСР виникає після ГСР або латентного періоду, який може тривати від кількох тижнів до 6 місяців, або зрідка — до декількох років.

Перебіг ПТСР визначається як гострий, коли симптоми зберігаються протягом 3 місяців і хронічний, коли симптоми зберігаються 3 і більше місяців. У випадках, коли початок симптомів спостерігається через 6 місяців після травматичної події, розлад визначається, як ПТСР із пізнім проявом.

Гострий стресовий розлад — це короткий період нав'язливих спогадів, що виникають протягом 4 тижнів (від двох днів до 4 тижднів) після того, як людина стала свідком або учасником травматичної події.

Лікування ГСР:

• Догляд за собою
• Психологічна консультація або підтримуюча психотерапія
• Медикаментозне лікування.

ПТСР має хвилеподібний перебіг. У більшості випадків пацієнти одужують, але інколи хвороба триває протягом багатьох років після катастрофи і трансформується в хронічну зміну особистості Важливо враховувати, що гостра стресова ситуація не обов’язково повинна призводити до ПТСР, лише у 10- 20% осіб, що перенесли ГСР, діагностується ПТСР.

Які симптоми ПТСР?

Симптоми ПТСР, що виникають після травматичної події, можна розподілити на чотири групи:

• Інтрузивні симптоми. Включають в себе напливи повторних дистресових образів, нічні кошмари та думки про травматичну подію. Ця група симптомів є неконтрольованою, нав’язливою та інтенсивною і може виникати як реакція на нагадування про травматичну подію без будь-яких підстав.
• Симптоми уникання — зусилля, спрямовані на уникання думок, почуттів, минулих подій, що пов’язані із травмою. Уникання — це саме те, що найбільше обмежує життєву активність людини з ПТСР. Члени родини, друзі часто не розуміють, чому саме їх близькі не беруть участь у соціальному житті та розцінюють це як відчуження.
• Негативний настрій. Це думки та почуття провини, самозвинувачення, що пов’язані з травмою. Є впевненість, що весь світ становить загрозу для життя. Аналогічні висловлювання часто є ірраціональними, нав’язливими та перебільшеними. Ця група симптомів може включати відчуття відгородженості від оточення та труднощі з переживанням позитивних емоцій. Доволі часто пацієнти з ПТСР відчувають смуток, відчуття поразки, що призводить до високого показника коморбідності депресії.
• Симптоми підвищеної збудливості. Проблеми зі сном, спалахи гніву, аутодеструктивну поведінку ( форма відхиляється від норми (девіантної) поведінки, націленої на заподіяння шкоди своєму фізичному або психічному - Ред.), постійне відчуття напруженості та настороженості, проблеми з концентрацією уваги, а також афективно забарвлені реакції.

Домашніх методів боротьби з ПТСР не існує. Для цього є спеціалісти і не варто нехтувати ними. Бо самолікування може призвести до серйозних наслідків.

Для того, щоби потрапити в незнайоме і бажане місце ви скористаєтесь мапою чи навігатором, чи гідом, так і тут – потрібен надійний супровід, доцільна підтримка. Коли є травматичний досвід психіка схильна уникати його повторення, а лікуватись самостійно — намагання обійти гострі кути, і виливається це в ходіння по колу.

Інформація взята з навчально курсу Олени Тараріної «Від болю до відродження себе».

Вас може зацікавити: В очікуванні звістки з фронту: як впоратись з негативними емоціями

Головне фото: depositphotos.com