Олена Пчілка: цікаві факти з життя матері Лесі Українки

А в цей день, 4 жовтня 1930 року, Олена Пчілка померла. Похована вона у Києві на Байковому кладовищі поруч з чоловіком та донькою.

«Пчілка» означає непосидюча

Олену Пчілку згадують, в першу чергу, як матір Лесі Українки. Проте Ольга Косач з роду Драгоманових була особистістю більш різностороньою. Виросла вона у заможній родині. Батько, дрібнопомісний дворянин, здобув юридичну освіту в Петербурзі, а повернувшись додому в Гадяч, мав приватну юридичну практику, цікавився літературою й етнографією, друкував у столичних альманахах власні вірші й переклади Ламартіна і Шатобріана. Мати була дочкою повітового поміщика, принесла за собою великий посаг, загалом родина мала 340 десятин землі (понад 340 га), сад, пасіку. В сім’ї росло три сини й три дочки.

Ольга здобула початкову домашню освіту, далі навчалася в Київському пансіоні шляхетних панянок. У Києві під впливом старшого брата, Михайла Драгоманова, ввійшла до об’єднання ліберальної інтелігенції «Громада», де й познайомилася з майбутнім чоловіком, молодим адвокатом Петром Косачем. По заміжжі 19-річною переїхала у Звягель (Новоград-Волинський). Там місцеві й почали Ольгу звати Оленою, а «пчілкою» за непосидючість називав чоловік — так народилося відоме псевдо.

Вона навчила дітей української мови

Ольга Косач она була ідеальною «рольовою моделлю» для чотирьох доньок — носила фешенебельні сукні з буфами за останньою модою, обожнювала українське вбрання. З іншого, послідовно й вимогливо виховувала — і доньок, і обох синів. Не бажаючи віддавати дітей до зросійщеної школи, до певного віку вчила їх самотужки — музики, малювання, мов, викладу думок. Зрозуміло, що коли старша Леся почала складати вірші, мати стала першим цензором. Донька називала її «королевою-матір’ю» та «Її величністю» — напівіронічно. Ольга, схоже, сприймала те як належне, писала: «Не знаю, чи стали б Леся й Михайло українськими літераторами, коли б не я? Може б стали, але хутчій, що ні. Власне я завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою».

Була активною діячкою

Жінка перекладала українською з німецької, данської, французької, польської, російської, вигадувала неологізми: завдяки Олені Пчілці, наприклад, маємо прикметники «палкий» і «променистий». 1876 року видала фундаментальну працю «Український народний орнамент»: 298 зразків вишивок, 31 таблиця візерунків, 23 візерунки для писанок.

Після 30-ти років Олена Пчілка стала відома як поетка, а в 37 вже мала першу збірку «Думки-мережанки». Тоді ж долучилася до жіночого руху. Написала феміністичні повісті «Юдіта», «Козачка Олена», «Діброва», де вивела образи освічених патріоток, а вінцем стала повість «Товаришки» — про студенток Цюрихського університету, яка вийшла 1887 року в альманасі «Перший вінок» у Станіславі.

Наприкінці 1890-х родина перебралася до Києва. Тут Олена Пчілка очолила літвідділ «Київського літературно-артистичного товариства». ЇЇ відданість промоції українського була така потужна, що 30 серпня 1903 року на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві Олена Пчілка єдина з присутніх виголосила промову українською. 1906 року вона організовує й самотужки видає часопис «Рідний край», а за два роки — ще й додаток до нього, журнал для дітей «Молода Україна» (саме з нього малеча дізнавалася про Гулівера, Кицьку, яка гуляла де собі знала, та Скруджа). Робота додавала сенсів життю: у період 1903 —1913 рр. Олена Пчілка втратила старшого сина Михайла, чоловіка та старшу доньку Лесю.

Запровадила моду на вишиванки серед жінок

Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом.

Померла на рука у доньки

Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.

Читайте також: Біографія Лесі Українки.