Якими є вишиванки в різних регіонах України, — розповіла майстриня

 ІА Дивись.info поспілкувалася із засновницею українського бренду вишитого одягу SVARGA Наталією Яриш. Вона розповіла про особливості вишиванки в різних регіонах, які її команда втілює в своєму проєкті.

Про проєкт «Вишивана Україна»

Наталія Яриш каже, що коли розпочалося повномасштабне вторгнення, команда, як і багато інших, не знали, що робити. Тоді основна її ціль як власниці бізнесу, була забезпечити людей роботою і тримати їх в нормальному психологічному стані. Оскільки, за словами Наталії, людина, коли працює, має менше можливості емоційно виснажуватися. Тому команда вирішила працювати на певну цінність та створити новий проєкт.

«Нам дуже хотілося підтримати людей зі сходу України. У нас є жінка, яка приїхала сама звідти в 2014 році. Вона мала певний посил, а ми в цьому її підтримали. Пізніше в нас була командна нарада, де ми вирішили, що будемо робити вишиванки тих регіонів, які першими потрапили під повномасштабне вторгнення. Ми відтворили Донецьку, Луганську та Харківську вишиванки», – розповідає засновниця бренду SVARGA.

За її словами, особливо було важко дістати приклад донецької вишиванки. Тому вони взяли узори з рушника та відтворили їх на рукавах. Так, вийшла зовсім нова вишиванка, але з ознаками цього регіону. 

«Ми творимо модерність. Беремо старі узори та накладаємо на сучасні моделі. Перша була донецька. Друга – луганська. Якщо рушник для донецької вишиванки взяли з музейного експоната, то луганська була в їхніх традиційних кольорах, що ми відшукали з інтернет-ресурсів. Вона бірюзово-бордова. Нитка така вийшла, як колір морської хвилі», – каже Наталія Яриш.

Після цього бренд відтворив харківську, а згодом – київську вишиванки. З останньою пов’язана особлива історія: 

«Ми спочатку створили вишиванку, взяли її з інтернет-ресурсів, а пізніше – з’ясували, що вона є в музеї Гончара. Так вийшло, що ми зробили її практично так само як репліку, хоча намагаємося творити сучасність. Так само з тієї вишивки відтворили чоловічу».

Далі команда Наталії створила полтавську вишиванку. Її особливістю стали викладені колоски пшениці та сіро-голубий колір. Наступною була яворівська:

«Коли сталася біда в Яворові ми вирішили зробити вишиванку з цього регіону. Це дерево життя та квадратики, які можна побачити на хустках. Вона неймовірна та дуже красива справді. Яворівська вишиванка особливо користується попитом на заході України».

Після цього бренд почав відтворювати усі вишиванки з різних областей України. Особливе місце тут, за словами Наталії, відведено Криму, оскільки це трохи інше питання, бо кримчани не носили вишиванки, а – строї. Зовні їхній одяг був прикрашений вишивкою. 

Засновниця бренду зазначає, що саме кримська вишиванка дуже перетинається з козацьким бароко (кінець 17 – початок 18 ст.). Тобто десь їхній одяг накладається одне на одного. 

Наталія розповідає, що сьогодні «Вишивана Україна» має 15 регіонів.  Жінка дослідила, що часто коли людина заходить в магазин, то інтуїтивно йде дивитися ту вишиванку, з якого сама родом регіону або має з ним певний зв’язок. 

«Вона може не пам’ятати вишивку, вона може не знати, що це її регіон, але вона до неї доторкнеться. Бо це є пам’ять роду, ген такий, який за це відповідає. Воно на підсвідомому рівні якось працює. Коли ти запитуєш: “А ви з Полтавщини?”, - то відповідають: “Так, а звідки ви знаєте?” Або, наприклад, кажуть, що в них там родина звідти чи бабуся з того регіону», – каже вона.

Особливості вишиванок у різних регіонах України

За словами Наталії, від ідеї створення вишивки до завершення та випуску готового продукту минають близько 3 місяців. Тому це досить тривалий етап, під час якого потрібно придумати вишивку, все організувати, підібрати правильні тканини.

В асортименті бренду є також чернігівська, франківська, вінницька, буковинська, херсонська, волинська, львівська вишиванки і не тільки. Засновниця бренду трохи розповіла про деякі особливості кожної з них.

Наприклад, чернігівську вишиванку відтворювали на сірому тлі. Бо там колись менше відбілювали полотно. Крім того, на них було багато мереживної вишивки.

Франківська вишиванка представлена в рудих кольорах, хоча водночас вона є досить стриманою в дизайні. Загалом в цьому регіоні зустрічаються кольори, які є в природі. Там найчастіше вишивали хрестиком. 

Вінницька вишиванка має зашиті рукави. Команда виконала її трохи в не традиційному для цього регіону довжині рукава. А на херсонській вишиванці відтворені півники. 

На Буковині в основному вишивали квіти. Вони були яскравих кольорів. На буковинській вишиванці зашивали рукави та передню частину. 

Читайте також День вишиванки: історія свята та особливості української вишивки

На Поліссі був особливий серпанок. Там вишиванки створювали з вибіленого льону, який ріс на полях у людей.

На Волині вишивку ткали в основному, а не вишивали, оскільки там також дуже багато вирощували льону. В цьому регіоні трішки вишивки могло бути на комірці та манжетах. Однак переважно зустрічалася сорочка або довгі білі сукні на сірому тлі. 

Особливо яскравою є яворівська вишиванка. Узори на ній переважно малинового та яскраво-зеленого кольорів. Також для неї є характерними маленькі круглі квіти. 

Наталія Яриш також розповідає, що є певні відмінності вишиванок, які притаманні для заходу, сходу, півдня та центру України. Наприклад, у західних областях використовували більше яскравих кольорів. На Буковині це був оранжевий та зелений. На Волині – червоно-чорний і більше до червоного. Також багато-багато квітів і всяких різних узорів на Франківщина. Натомість центр України, зокрема Полтавська область, є більш стримана, у двох-трьох кольорах. А в Криму були яскраві кольори, як-от: жовтий, оранжевий, золотий.

Читайте також У Львові показали вишиванки з усієї України (фото з виставки)

За словами засновниці бренду, ще здавна у вишиванці відтворювали різні коди. Людям бажали здоров’я, щастя, довгих років життя. В такому одязі можна прочитати те, що хотіли подарувати людині. Тому вишиванка є сильним оберегом, за яким українці можуть себе ідентифікувати.

Також Наталія Яриш підкреслює, що сьогодні люди досить цікавляться вишиванками. Крім того, надають перевагу дорожчому одягу, з якісних тканин, не шкодуючи на це коштів. Часто покупці обирають ті вишиванки, з яких вони регіонів, бо саме такий одяг їм цінно мати.

«Вишиванку не носять, вишиванку – несеш. Тобто ти її вдягаєш, плечі розправив, і такий красивий йдеш. Ти можеш нести цю історію. Вишиванка – це завжди красиво. Дозволити собі носити вишиванку може людина з багатим внутрішнім світом. Воно несе ще такий аспект - ти маєш бути сильним духом, бо ти українець. Як на мене, то вишиванок має бути багато»,

– ділиться Наталія.