Україна без ейджизму: про благодійний фонд, який займається підтримкою людей старшого віку

Гарік Корогодський відомий на весь світ завдяки відкритій та доволі зухвалій поведінці. Чоловік любить дивувати публіку яскравими образами, його найголовнішим аксесуаром є різнокольорові окуляри незвичайного розміру та форми. Водночас він є засновником благодійного фонду підтримки та всебічного розвитку для людей старшого віку. В час російсько-української війни ця організація допомагає сім'ям ВПО.
У Львові відбувся соціальний форум інновацій та можливостей «УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО 2.0». Із «Промовою сина» виступив український бізнесмен, блогер, меценат, засновник благодійного фонду «Життєлюб» Гарік Корогодський. Дивись.info розповідає про його справу.

Допомога людям «третього віку»
Ставлення до старості в Україні дуже неоднозначне. Хтось поважає людей літнього віку, залучає їх до якихось активностей. А водночас компанії відмовляються брати на роботу людей передпенсійного віку. Це прояви упередженого ставлення на основі віку, зазначає Гарік Корогодський. Але люди «третього віку» можуть не тільки прагнути продовжувати життя у звичному темпі, але й кардинально його змінити.
«Третій вік. Таким поняттям оперують соціальні педагоги та психологи. Саме ним в Європі намагаються заміняти словосполучення "людина похилого віку". Люди, що полишили свою професійну діяльність та пішли на пенсію, можуть пробувати щось нове, навчатися якимось раніше незнайомим речам. Словом, надолужити те, що не встигли раніше. Проте у нас в країні ставлення до пенсії зрідка є таким позитивним. Невисокі пенсії не дуже дають можливість витрачатися на те, що хочеться, а упереджене ставлення до людей літнього віку інколи й зовсім зачиняє двері перед ними. Проте є в Україні ті, хто змінює цю ситуацію як може. Це наш фонд», - пояснює він.
Створений ще у 2013 році, фонд став першим в Україні, що займався підтримкою та розвитком людей старшого віку. Першочергова допомога була досить звичайною та передбачуваною – харчування. Інколи пенсіонерам дуже важко вижити на ті кошти, які їм надає держава. Тому співзасновники фонду, Гарік Корогодський та Тіна Михайловська спочатку прагнули діяльністю забезпечити саме базові потреби у харчуванні та лікуванні.
«Наприклад, ще у 2017 році до роботи вирішили залучити молодь. Підлітки 14-16 років мали змогу пройти своєрідний інтенсив, після чого й стати співробітником фонду. Окрім цього молодь напряму може допомагати, адже було створено платформу Superonuki – місце, де будь-хто може долучитися до допомоги. Створити проєкт, розпочати збір коштів, долучитися у якості волонтерів, надати адресну підтримку – це не має обмежень у віці. І радує те, що цим користуються. На сайті платформи створено чимало проєктів, велика кількість яких сьогодні втілена у реальність», - розповідає співзасновник.
Також цікавою ініціативою є те, що фонд створив спеціальний танцювальний майданчик у рекреаційній зоні «Гідропарк». Там вже була територія, але вона потребувала реконструкції. Це було здійснено ледь не з початком існування фонду. І вже не один рік туди можуть приходити всі охочі життєлюби. На майданчику проводяться концерти, різноманітні заходи, там танцюють вальси, танго та інші танці. На жаль, з початком пандемії довелося припинити це, адже люди похилого віку є однією із найбільших груп ризику. Але у фонді сподіваються, що скоро можна буде знову відновити проведення заходів там.
«Було створено і хаб для людей третього віку. Це кіносад, який також знаходиться в Гідропарку. Колись занедбану територію відновили та створили там кінозал просто неба. Окрім цього там є і сцена, і спортивний майданчик, і місця для проведення майстер-класів та настільних ігор. Словом все, щоб забезпечити дійсно цікаве дозвілля. Але так само як і танцювальний майданчик, зараз довелося зупинити офлайн-діяльність. Але активності були переведені в онлайн-формат», - зазначає Гарік Корогодський.
Є серед ініціатив і така, що дозволяє людям третього віку буквально перевертати своє життя з ніг на голову. Вони досвідчені, проте прагнуть чогось нового. Вони багато знають, але можуть і хочуть навчатися. Тому проводяться «Тижні дорослого стажиста», де співпрацюють молодь та пенсіонери, створюються марафони «Перезавантаження», де їх можуть навчити шукати для себе абсолютно нову та несподівану роботу.
«Люди поважного віку можуть і хочуть працювати», - додає бізнесмен.

Створення домівок для сімей ВПО
Після повномасштабного вторгення фонд додав ще один напрям діяльності — створення домівок для сімей внутрішньо переміщених осіб на Київщині. Йдеться про проєкт «Хата поруч». Люди отримують житло та роботу, а їхні діти — можливість начатися.
«Ми надаємо житло ВПО. Надаємо безкоштовно та назавжди. Хоча ні, не так. Надаємо шанс на нове життя, не просто хату, а роботу, дітям школи-садочки. Зробити одну родину щасливою коштує приблизно 10к$. Сюди входить купівля хати, ремонт, меблі та техніка, все те, без чого не прожити. І головне – ми - не просто дах над головою, ми повертаємо усмішки та віру в людство», - каже Гарік Корогодський.
У чому проблема
У Києві зареєстровані близько 250 тисяч внутрішніх переселенців, з них:
- понад 66 тисяч – діти,
- 14 тисяч – люди з інвалідністю,
- 64 тисячі – люди старшого віку.
Здебільшого будинки цих родин зруйновані війною, тож їм немає куди повертатися. Багато переселенців приїхали в Київ з сіл, в них немає досвіду життя у великому місті. Тому вони не знають, як шукати роботу та відчувають себе безсилими.
Як це працює
Фонд «Життєлюб»:
- досліджує потреби громад Київської області у спеціалістах різних професій,
- шукає родини переселенців, де є такі фахівці певних спеціальностей.
Далі – шукає будинок у громаді та бізнеси й меценатів, що допоможуть його придбати. З кожною родиною розроблятиметься індивідуальний план інтеграції в громаду та підписуватиметься договір.
Потім сім'я заселяється в будинок, працездатні члени родини отримують роботу, діти ідуть в школу або дитячий садок.
Хто може взяти участь у проєкті
Подати заявку на участь можуть родини ВПО з дітьми, бабусями та дідусями або ті, де є люди з інвалідністю. Хоча б один член родини має бути працездатним, з потрібним громаді професійним фахом або можливістю перекваліфікації.
Також важливо:
- досвід ведення господарства в селі;
- намір інтегруватися в життя громади та залишитися в ній;
- наявність ресурсу для самозабезпечення (оплати комунальних послуг, купівлі продуктів та речей першої потреби);
- зобов'язання піклуватися про інших членів родини – дітей, людей старшого віку та з інвалідністю;
- готовність працювати у громаді та вести домашнє господарство;
- готовність активно долучатися до життя громади.
Якщо ви впізнали в цьому описі свою родину, заповнюйте анкету ось тут та чекайте на зворотній зв'язок від фонду.
