Чому для України важливо, що світ визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом

В цей день, 28 листопада 2006 року, Верховна Рада прийняла закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», яким визнала його актом геноциду проти українського народу. Що це означало для нашої держави, а також про визнання Голодомору в Україні геноцидом іншими державами — Дивись.info розповів політолог Денис Демидов.

Голодомор в Україні геноцидом визнали 28 держав

Понад 10 країн з них на найвищому рівні зробили це минулого року. Серед них такі потужні політичні гравці, як Німеччина, Франція, Велика Британія. Відновлення пам’яті про минуле згуртовує та допомагає послаблювати маніпулятивні російські впливи.

Парламенти Хорватії, Словаччини та Люксембургу визнали Голодомор геноцидом українців минулого червня. У липні офіційно вшанували історичну справедливість про цю страшну сторінку виживання українців у ХХ столітті в Італії та Нідерландах. 

«Голод мав штучний характер і був результатом радянської політики примусової колективізації, яку в 1932 році розпочав радянський лідер Йосип Сталін», - це рядки зі звіту, підготовленого для дебатів у Палаті громад парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Рішення нижньої палати про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом наприкінці весни було ухвалено одноголосно.  

Національні збори Франції засудили масові порушення прав і свобод українців у 1932-1933 роках та цілеспрямоване винищення у резолюції минулого травня. У документі констатували: «Житниця стала "кривавою землею"». Цей злочин досягнув свого піку в перші місяці 1933 року: щодня від голоду гинули тисячі українських селян. Впроваджений штучний голод тоді отримав назву Голодомор – «знищення голодом».

Загалом на сьогодні Голодомор визнали геноцидом парламенти 28 держав: Австралія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Грузія, Еквадор, Естонія, Ісландія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Люксембург, Мексика, Молдова, Німеччина, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, Словаччина, США, Угорщина, Франція, Хорватія та Чехія.

Визнання іншими країнами геноцидом вчиненого у 1992-1993 роках нищення голодом від 4 млн до 10 млн українців важливим є особливо тепер, коли з 24 лютого 2022 року Російська Федерація веде проти України відкриту повномасштабну війну, зазначає Денис Демидов.

«Насправді низка країн визнала Голодомор в Україні геноцидом цілого народу ще до повномасштабного вторгнення, починаючи з часів президентсва Ющенка. Але своєю агресією у 2022 році Росія спричинила те, що інші держави почали підтримувати нас не тільки зброєю чи гуманітарною місією, але й на такому рівні. Багато парламентів ратифікували документи, якими визнали Голодомор геноцидом українського народу. По-перше, це говорить про те, що проблема України на часі, а, по-друге, що міжнародна підтримка на нашому боці», - пояснює політолог.

Читайте також: Що потрібно знати про Голодомор.

Для багатьох країн це питання політичне

28 жовтня минулого року Міністерство закордонних справ України закликало парламенти світу ухвалити рішення про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом. У листопаді його визнали Ірландія (24 листопада), Молдова (24 листопада), Румунія (24 листопада), опозиційний уряд Білорусі в екзилі (24 листопада), Чеченська Республіка Ічкерія (27 листопада) та Німеччина (30 листопада). А 15 грудня Голодомор був визнаний як геноцид, заподіяний радянським режимом, резолюцією Європейського парламенту. Посилаючись на минулі часи, резолюція звинувачує й нинішній російський режим у прагненні ліквідувати Україну як національну державу. Але не всі держави поспішають це робити, зауважує експерт.

«Це, звісно, дипломатична місія, і тут справа за Міністерством Закордоних справ. Вони, я певен, роблять усе можливе, щоб якомога більше держав визнали Голодомор геноцидом українського народу. Але треба розуміти, що для багатьох країн це питання політичне. Так, до прикладу, це пояснює як поводить себе Білорусь, яка знаходиться під впливом Росії».

Практично всі українці визнають Голодомор геноцидом

У 2023 році 92% опитаних українців зізналися, що вважають Голодомор геноцидом українського народу. В 2010 році таких було 62%. Такими є дані опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 14-16 листопада 2023 року.

Лише 4% опитаних заперечують факт геноциду, ще 4% не визначилися з відповіддю.

«За останні десять років відбулося зростання у півтори рази кількості респондентів, які погоджуються з тезою про те, що Голодомор 1932-33 років є геноцидом Українського народу. Голодомор 1932-33 рр. визнають геноцидом абсолютна більшість мешканців як західних, центральних, так і південно-східних областей країни. Також не зафіксовано значних відхилень у вікових розподілах у цьому питанні», – додали соціологи.

Україна визнала Голодомор геноцидом через 15 років після проголошення незалежності

Верховна Рада нарешті назваал Голодомор геноцидом проти українського народу тільки у 2006 році. Для визнання цього історичного факту парламенту знадобився день бурхливих політичних дискусій.

Суперечки почалися ще на стадії внесення питання до порядку денного. З першої спроби для цього не вдалося набрати необхідну кількість голосів. Спікер оголосив повторне голосування, і лиш тоді парламент погодився розглядати законопроект – 227 голосами при 226 необхідних. «За» три фракції — «Наша Україна», БЮТ і соціалісти. Регіонали були не згодні з окремими формулюваннями. Комуністи ж виступили проти.

Під час обговорення сторони аргументували кожен свою позицію. Представники Партії регіонів заявили, що факт штучного голоду визнають, однак про геноцид, на їх думку, говорити немає причин – адже така мета не формулювалася чітко у тодішніх державних документах. Що ж до комуністів, то на слово геноцид нащадки Леніна-Сталіна реагували нервово. Депутат від фракції КПУ Олександр Голуб з трибуни Верховної Ради заявив буквально таке: президентський законопроект формує ідеологію неофашизму, а тому – імпічмент президентові:

«Ми переконані, що запропонований президентом законопроект це політична провокація. Антиісторичний і неправовий за суттю законопроект може спричинити і вже спричиняє в Україні ланцюгову реакцію протистояння у суспільстві. Воно призведе до напруження міждержавних стосунків між Росією та Україною», - виголосив він.

Лідер соціалістів, голова Верховної Ради Олександр Мороз, закликав парламентарів підтримати президентський законопроект:

«Ми не можемо голосувати за цей закон кількістю в 230 чи 250 голосів. Ми повинні проголосувати всі. Парламент не повинен замовчувати правду. Не має права».

Однак після оголошеної спікером перерви голосування не відбулося. Представник «Партії регіонів» Євген Кушнарьов запропонував розшифрувати в законопроекті слово «геноцид». За його версією, окрім українського народу, має йтися про масове знищення в результаті Голодомору інших народів СРСР. «Партія регіонів» наполягала також на вилученні із законопроекту пункту про заборону публічного заперечення Голодомору.

І ось, після другої перерви — результативне голосування. 233 голоси «за» – проходженню законопроекту допомогло те, що соціалісти у цьому питанні стали на бік опозиції. Від Партії регіонів голосувало тільки 2 депутати – Тарас Чорновіл і Ганна Стеців. Комуністи у повному складі виступити проти.

Закон про Голодомор прийнято у президентській редакції з кількома правками. Формулювання «геноцид української нації» замінено на «геноцид українського народу», а замість пропонованої президентом заборони публічного заперечення йдеться про те, що публічне заперечення Голодомору 1932-33 років є протиправним.

«Справа у тому, що історично після подій Голодомору наша країна довго перебувала у складі Союзу, а потім — під впливом Росії. Тому й проблему штучно замовчували: робили все, аби не підняти це питання на міжнародному рівні. Бо це могло покласти край ілюзії "хорошого радянського союзу". І коли ВРУ визнала Голодомор геноцидом, а незадовго до цього визнала сам факт голодомору в принципі, то це показало усьому світу, а також і Росії, що ми є суверенною державою, яка дбає про власну історію», - розповідає Денис Демидов.