«Happy New»: у львівській галереї триває виставка творів сучасних художників

ІА Дивись.info відвідала виставку та дізналася детальніше про задум виставкового проєкту в куратора Павла Гудімова.

Виставка «Happy New» представлена в темному просторі «Я Галерея BLACK». Особливість галереї в тому, що тут є дві чорні зали. За словами Павла Гудімова, вони були зроблені в такому тоні спеціально, щоб створити атмосферу ніби тут сталася пожежа і все згоріло, а потім прийшли художники та все змінили. Він також додає, що це в певній мірі – метафора руїни, яку можна завжди перемогти.

Також в галереї є додаткова кімната «Шоп», де можна побачити роботи українських дизайнерів, мистецькі книги. Тут є можливість просто посидіти та прочитати ці книги.

Цікаво, що біля картин немає підписів до творів, а тільки номери, які нанесені білою крейдою. Водночас до виставкового проєкту створили спеціальний буклет, де можна дізнатися не тільки назву твору, але й прочитати текст, який написав митець, доповнюючи та пояснюючи  свою роботу словами. За словами куратора, іноді в художників немає можливості висловитися, однак інколи такий текст є потрібним.

Павло Гудімов зазначає, що ця виставка насправді не новорічна, а є підсумками певного фіналу.

«"Happy New" – це експромт, який я знайшов завдяки тому, що вирізав одне слово з цитати Happy New Year. Так, я акцентую на новому мистецтві. Все, що тут є, зроблене за останні 2-3 роки. Це така собі виставка сучасного мистецтва, яка приурочена, можливо, до святкового настрою, але вона передає той стан, який є  і в суспільстві і в художників тепер. Таке непряме сучасне»,

– розповідає куратор.

Так, виставка розпочинається ще при вході, де можна побачити картину львівського художника  Андрія Сагайдаковського «Сократ з розбитим носом».

«Це робота-діалог. Тут ми бачимо Сократа. Це його відомий образ з бородою. Чому він з розбитим носом? Бо Сократ увійшов в історію філософії через свої діалоги. Як каже сам автор, Сагайдаковський, що за деякі його думки, можна було б спокійно тепер розбити носа. Але що таке червоний ніс іще. Це є також образом того «Дєда Мароза»», – коментує куратор.

Наступною роботою на виставці є художника з Миколаєва Дмитра Молдаванова «По спекотній пустелі».

«Він є одним з найвідоміших сучасних українських художників, який досить сміливо працює з кольором, формою. І його одна з основних тем тепер – що він садить свої образи людей, тварин в умови війни, коли все летить, горить і т.д.», – розповідає Павло Гудімов.

Сам Дмитро Молдаванов так пише про свою картину: «По спекотній пустелі». Випалена земля горить під ногами оленя. Крізь гаряче повітря треба бігти. Подивіться на оленя. Олень біжить гордо».

Також тут є робота Володимира Костирко. За словами куратора, він тут вказує на те, чому у нас не викладають мистецтвознавство, а не історію мистецтва. А тому що історія мистецтва – це історія бунту. І тут він використовує львівський авангардний мотив.

 Також на виставці є його робота «Синдром фресканта», яку Володимир Костирко пояснює так: «Синдром фресканта – це явище підвищених ризиків для здоров’я і життя, пов’язане з професією. Мені це асоціюється з небезпекою, яку несе з собою потреба художниць і художників на самовираження. Небезпека ця виходить від радикальної частини суспільства, яка не толерує людських прав».

Павло Гудімов розповів про роботу Сергія Редька з Черкас. На виставці представлена його робота «Колісниця», яка створена в навчальному колі. За словами куратора, він опирається на народне мистецтво, але й на глибокий професіоналізм.

Також на виставці є робота Володимир Семків і його робота «Наодинці з собою».

«По суті це така поза мислителя, який дивиться на себе неіснуючою головою. Але тримає свою голову в руках. Ця уся робота вирізана з одного шматку в’язу. Тут він написав цілий такий поетичний есей про це дерево: «В’яз це дерево. Це структура життя. Структура збирання… В’яз. Це дерево зі Львова. З центру міста…», – коментує Павло Гудімов.

Крім того, тут є твори Юрія Денисенкова («Помилка пам’яті»), Ганни Друль («Король і королева»), Ірини Максимової («Автопортрет»), Альбіни Ялози («Із серії Євангелісти»), Олександра Ляпіна («Золотий прутень»), Марії Пляцко («Біле полум’я»), Руслана Тремби («Смерть під ялинкою») тощо.

Павло Гудімов також додав, що хоча роботи митців є досить різними, але гармонійно вписуються в загальну ідею, бо їх об'єднує час творення.

Підкреслимо, що виставка буде доступною для відвідувачів у «Я Галереї BLACK», що розташована на площі Соборній, 9 у Львові, до 4 лютого 2024 року. Вхід – за вартістю вхідного квитка.

Читайте також Кераміка, абстрактна скульптура та вертеп: у Львові триває виставка Ольги Безпалків «Ретроспектива»