Сьогодні Львів прощається із захисниками Орестом Рисем і Миколою Алексиком

похорон Героя у Львові
Ілюстративне фото/ Роман Балук

У понеділок, 1 січня, Львів попрощається з військовослужбовцями Орестом Рисем і Миколою Алексиком, які захищали Україну від окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Чин похорону військовослужбовців розпочався об 12:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 12:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Орест Рись (23.11.1995-27.12.2023) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у ВСП «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», згодом вступив до Львівського національного університету природокористування. З дитинства брав активну участь у діяльності молодіжних організацій «Сокіл» і «Спадщина».

Також здобув юридичну освіту в Інституті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка. Захоплювався музикою: майстерно грав на гітарі та співав у Львівській державній академічній чоловічій хоровій капелі «Дударик». Обожнював походи в гори, займався альпінізмом та мріяв зійти на вершину гори Еверест. Також любив море, мріяв повернути Крим та відвідати Кримські гори.

Учасник Революції Гідності. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі батальйону «Карпатська Січ».

Після повернення до цивільного життя працював певний час за кордоном. У розпал пандемії коронавірусу у співпраці із Червоним Хрестом та гірською оперативно-рятувальною службою активно займався волонтерською діяльністю, допомагав тим, хто цього потребував. Протягом останнього періоду обіймав посаду менеджера з продажів у будівельній компанії.

У 2020 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, здобув звання «молодший лейтенант». Одразу після випуску підписав контракт із 58-ю окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Початок повномасштабного вторгнення зустрів на передовій у складі 58-ї бригади, згодом боронив державу у лавах 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Під час проходження служби отримав звання «старший лейтенант».

У Ореста Рися залишилися дружина, батьки, сестра, брат та бабуся.

Микола Алексик (18.08.1994-16.12.2023) Уродженець села Великі Ком’яти Закарпатської області.

У 2-річному віці разом з мамою переїхав до Львова. Микола Алексик ріс без батька, виховувався мамою, бабусею і дідусем – видатним оперним співаком Андрієм Алексиком, який привив онукові велику любов до України.

Закінчив чотири класи Середньої загальноосвітньої школи №9, згодом вступив до Львівської лінгвістичної гімназії Львівської міської ради Львівської області. Під час навчання у школі займався бальними танцями на професійному рівні у школі спортивного танцю «Рондо».

Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності за спеціальністю «Організація і регулювання дорожнього руху».

Після завершення навчання займався приватним підприємництвом. Був надзвичайно творчою людиною: захоплювався кінематографом, писав вірші та грав на гітарі. У 2019 році закінчив «Майстерню Impro театру». Обожнював подорожувати і відвідувати нові місця, а особливо любив відпочивати у Карпатах. За словами рідних, «Микола Алексик, як і дідусь, завжди шукав себе та істину».

У 2021 році переїхав до Києва, тут працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Глобал-Логистикс» та відвідував кіношколу “Ukrainian Film School”.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри незадовільний стан здоров’я, добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на південному і східному напрямках у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.

У Миколи Алексика залишилися мама і бабуся.

Читайте також про головні події за добу на Львівщині.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: