Переробка сміття: для чого це потрібно

Про це на Demo Day програми Impact Business у Львові говорила Євгенія Анатовська, яка запустила стартап для боротьби зі сміттєвими звалищами. Вона отримала фінансову підтримку для бізнесу у розмірі 20 000 євро.

Сортувати чи захороняти

Незважаючи на те, що Україна наразі упевнено тримається в топ 10 світового рейтингу з обсягу накопичених відходів, переробляємо ми за різними даними від 4 до 8 відсотків, враховуючи сортування та спалювання.

«Проте через високий рівень забруднення повітря, швидке розростання смітників та звалищ, а також завдяки тиску західних партнерів, у тому числі шляхом фінансування екологічних програм для активістів і громад, нарешті питання поводження з відходами зі сторінок законодавчої бази почало перетворюватися на одне з ключових для українців», - розповідає Євгенія.

Вже не так часто ми чуємо в повсякденному житті слово сміття – частіше звучить термін вторинна сировина, а норми Законів України «Про відходи» та «Про охорону навколишнього середовища» знають навіть діти.

З підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ми вступили до нового етапу поводження з відходами і Директива 2008/98/ЄС, що лягла в основу Національної стратегії управління відходами, стала також завданням України.

Директива ЄС визначає п’ять важливих пунктів, де найбажанішими є перші три:

• запобігання утворенню відходів;
• підготовка до повторного використання;
• рециклінг або переробка;
• інша утилізація – енергетичне відновлення;
• видалення, в тому числі й захоронення.

Запобігти утворенню відходів можна завдяки свідомому споживанню, купуючи переважно необхідні речі в достатній кількості. Обов’язковою складовою решти завдань є якісне обладнання для системи збору, транспортування, зберігання та переробки.

«На етапі збирання можна обмежитися сміттєвими контейнерами для змішаних відходів, а можна зробити вибір в бік сортування і придбати спеціальні контейнери для роздільного збору, де вторинну сировину ви отримаєте вже окремо за видом. Для великогабаритного ж сміття існують мультиліфт контейнери місткістю до 43м3».

Які відходи переробляють

Найбільш розповсюдженими видами вторинної сировини є різновиди пластику, папір та картон, склотара й склобій, жерстяні та алюмінієві банки. Саме з таким маркуванням контейнери можна зустріти поруч із сучасними будівлями.

«До пунктів прийому вторинної сировини ви здасте приблизно те саме, а ще плівку та пакети поліетиленові, тетрапаки тощо. Іноді можна зустріти пункти з прийому використаних батарейок і хоч за них переважно не платять грошей, усе ж краще їх здати заради чистого повітря», - зазначає експертка.

Наявність на майданчику збору вторсировини бункерів-накопичувачів – чудова новина для тих, хто має будівельне сміття, адже з такого бункера воно піде в переробку і стане сучасним матеріалом, дорожнім покриттям. До речі, переробка будівельного сміття в розвинених країнах вважається доволі прибутковим бізнесом.

Товари зі вторинної сировини

Після ретельного сортування, пресування та інших видів обробки вторинна сировина стає матеріалом для випуску великої кількості товарів народного вжитку.

• Макулатура є сировиною для різних видів паперу, тканин і навіть покрівельного картону.
• Пластикові(ПЕТ) пляшки після гранулювання переробляють на одяг, тканини, іграшки, нитки, дріт, нові пластикові пляшки. З пластикових відходів промисловості виробляють меблі, труби, різновиди тари, плівку, технічні та господарські вироби, корпуси побутових приладів тощо.
• Автомобільні шини – чудова сировина для виробництва господарських товарів, взуття, інгредієнт покриття автомобільних доріг та тенісних кортів, а також з них отримують кілька різновидів паливних матеріалів.
• Будівельне сміття після подрібнення стає сировиною для виробництва чималої кількості сучасних будівельних й оздоблювальних матеріалів та часткою в суміші для дорожнього покриття.
• Скляна тара та склобій переробляються на нові скляні вироби – від різної тари до дизайнерських виробів, будівельних та оздоблювальних матеріалів.
• Алюмінієві банки та інші металеві відходи стають цвяхами, меблями, побутовою, промисловою та іншою технікою, новою тарою, дротом тощо.

Процес переробки відходів

Пункти прийому вторсировини сьогодні є навіть у найменших населених пунктах, а більшість підприємств, що приймають відходи й відправляють на подальшу переробку, мають власні сайти та сторінки в соціальних мережах. Національна стратегія управління відходами передбачає, що до 2030 року ми маємо вийти на переробку близько 50% із них. Тому для зручності громадян сайт Міністерства екології та енергетики містить інтерактивну мапу приймальних пунктів України.

«Давати використаним речам “друге життя” – це відповідальне ставлення до власних природних ресурсів. Приймати відходи, сортувати та відправляти на рециклінг стало популярним не лише серед екоактивістів – на зборі та переробці вторинної сировини сьогодні будуються стратегії успішних бізнесів», - пояснює Євгенія Анатовська.

Підприємства з переробки відходів в Україні

Ще до повномасштабного вторгнення у в різних областях Україні на базі сміттєзвалищ та сільськогосподарських відходів було створено 51 МВт біогазових потужностей – це понад 30 установок. Зокрема відкрито першу чергу найбільшої в світі біогазової станції у Вінницькій області. Проте це не вирішує проблему накопичення відходів загалом – їх не стає менше і спалювати усі не вигідно. Натомість дуже ефективною є переробка відсортованих відходів, які стають вторинною сировиною.

Підприємства з переробки відходів існують кількох типів:

• Здійснюють збір змішаного сміття, доставку до полігонів, сепарацію на сортувальних комплексах, далі використовують органічні відходи для видобування звалищного газу чи компосту, а неорганічні пресують, подрібнюють і відправляють на підприємства з виготовлення різного обладнання та товарів широкого вжитку. В Україні наразі будуються заводи на базі полігонів ТПВ під Львовом, Кропивницьким, Харковом та сміттєпереробна лінія в Чернівецькій області, а діють два в Закарпатській області, два у Вінницькій і по одному в Харківській та Черкаській.
• Приймають вже відсортовану вторинну сировину за окремими видами через пункти прийому та угоди з власниками будівель щодо встановлення спеціальних маркованих баків для сортування, а потім відправляють на подальшу переробку. Такі пункти прийому є в кожному місті та у чималій кількості сіл.
• Займаються лише сортуванням і обирають обладнання відповідно до власних можливостей. Відсортовану ж сировину продають на переробні підприємства. Наразі в Україні працює близько 30 сортувальних станцій.
• Переробляють вторинну сировину відповідно до свого профілю. Наприклад, в Україні близько 20 підприємств купують на переробку макулатуру, близько 30 – склотару, близько 40 – пластик. Рециклінгом сьогодні нерідко займаються учорашні пункти прийому та сортування.

Експорт вторинної сировини з України

Наші переробні підприємства закуповують за межами України макулатуру, пластик та склобій через низький відсоток сортування вдома у той час, як деякі європейські країни мають понад 90% переробки відходів. Не продаємо майже нічого, якщо не враховувати відходи промисловості.

«Ми псуємо власну екологію, відправляючи мільйони тон несортованих відходів на полігони, але могли би заробляти сортуванням та реалізацією на власних переробних підприємствах замість витрачати валюту для закупівлі вторинної сировини», - підсумовує Євгенія Анатовська.

Читайте також: Правильне споживання: як зменшити кількість сміття в Україні.