Японія та Україна: які перспективи розвитку відносин

В цей день, 26 січня 1992 року, Україна встановила дипломатичні відносини з Японією. Про взаємини між країнами, у контексті війни, ІА Дивись.info поспілкувалася з політичним експертом Андрієм Смолієм.

Позиція Японії щодо війни в Україні

Японія є поміж держав, які найактивніше підтримали Україну в російсько-українській війні.
Одразу після вторгнення Росії Японія категорично засудила її дії, назвала їх порушенням міжнародного права, що розхитує основи міжнародного порядку не тільки в Європі, а й в Азії.

Японія виступила разом із країнами G7 й запровадила безпрецедентний пакет санкцій проти
РФ. Держава також надала Україні 200 млн дол. гуманітарної допомоги, а також 100 млн дол. пільгових кредитів. Знаковим стало постачання спорядження для української армії (бронежилетів, сталевих касок, зимового одягу, наметів, біноклів, ліхтариків, медичного обладнання тощо) ‒ зазвичай Японія не надає оборонну продукцію державі-учасниці воєнного конфлікту.

«Підтримка України й жорстка позиція щодо РФ демонструє, по-перше, відданість Японії ліберальним цінностям (демократії, правам людини і ринковій економіці), яких вона дотримується разом зі своїми союзниками та партнерами, а по-друге, готовність активно діяти на міжнародній арені як один зі світових центрів сили», - пояснює фахівець.

Негативний вплив на японську економіку від втрати російського ринку матиме в короткостроковій перспективі некритичний характер. Проте загострення відносин із Росією компенсується остаточним переглядом місця Японії у регіоні та світі, а також зміною системи оборони, зокрема переформатуванням сил самооборони.

Японія повертатиме собі статус «нормальної» держави з повноцінною армією, зазначає Андрій.

«Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда вже зробив кілька важливих заяв, зокрема щодо необхідності суттєвого посилення обороноздатності країни. Раніше обґрунтуванням такої необхідності японський уряд називав ракетно-ядерну програму КНДР, а також активну діяльність КНР у Східно-Китайському та Південно-Китайському морях, зокрема в акваторії островів Сенкаку».

Читайте також: Сьогодні японці тільки розпочинають відкривати для себе Україну, – дослідниця української громади в Японії.

Відносини між Україною та Японією мають потенціал для розвитку

Політичні відносини між Україною та Японією мають нереалізований потенціал, який варто поширити на безпековий вимір, що дозволило би двостороннім відносинам вийти на стратегічний рівень.

Існує необхідність поглиблення безпекового діалогу між державами, а також розвитку кооперації з питань міжнародного права з метою розроблення правових механізмів для вирішення нагальних безпекових питань, спільних для Японії та України, зокрема у сфері морського права, передусім свободи мореплавства.

«Зважаючи на зацікавленість японської сторони у співпраці з Україною, особливо в межах багатосторонніх форматів, доцільно розглянути можливість залучення Японії до співпраці з нашою державою передусім в цих форматах», - обмірковує політолог.

Крім того, незважаючи на географічну відстань, українсько-японська економічна й торговельна співпраця зростає й має потенціал вийти на якісно новий рівень, передусім завдяки створенню зони вільної торгівлі між державами:

«Тісніша економічна кооперація за найбільш перспективними напрямами (сільське господарство, енергетика) пожвавила би політичну взаємодію, що матиме позитивний вплив на позицію Японії в Європі, а України – в Азії».

Японія зацікавлена в Україні передусім як в європейській демократії, яка сповідує універсальні
ліберальні цінності та принципи міжнародного права. Отже, наша країна, зазначає експерт, є компонентом стратегії Японії щодо розширення кола міжнародних партнерів та політичних однодумців.

«Крім того, наша держава не перебуває в китайській геополітичній орбіті (Китай поступово нарощує присутність в Європі, найнаочнішими прикладами чого є Угорщина й Греція)».

Загалом, відносини з Україною в Японії щодалі схильні розглядати в ширшому контексті відносин з Європою, а основним очікуванням японців від України дедалі частіше називають успішну європейську інтеграцію нашої держави як важливий елемент регіональної стабільності.

Україна та Японія мають нереалізований потенціал співпраці у сфері безпеки. Подальшому її
поглибленню сприяє взаємозв’язок безпекових викликів, які постали сьогодні перед обома державами.

Передусім Україна та Японія офіційно мають територіальні суперечки з РФ. Японія – через Курильські острови. Окрім Росії, Японія також має територіальні претензії з боку Китаю, а отже, нагально потребує нових дієвих правових механізмів обстоювання територіальної цілісності держави.

Окрім цього, Україна та Японія змушені активно захищати принцип свободи мореплавства, адже
спроби змінити статус-кво відбуваються сьогодні як у Чорному та Азовському, так і в Східно- Китайському та Південно-Китайському морях.

«Ще з 2018 року українсько-японський діалог у сфері безпеки поступово почав виходити на новий рівень: було підписано меморандум між військовими відомствами держав щодо співпраці та обмінів у сфері оборони. До речі, Україна стала першою країною в регіоні, з якою Японія ухвалила такий документ», - розповідає Андрій Смолій.

Також відбуваються двосторонні тематичні консультації України з питань європейської інтеграції.

Понад те, у 2021 році представники Сил самооборони Японії взяли участь в навчаннях Sea Breeze, що стало черговим підтвердженням можливості виходу українсько-японських відносин у сфері безпеки на рівень практичної співпраці.