Сенсотека (або бібліотека-філія № 18) є простором спільного зростання для людей з різними інтересами. Тут можна й почитати цікаву книжку, відвідати подію чи виставку, майстер-клас та пограти в інтерактивну гру. Головна особливість закладу є доступність для людей з інвалідністю.
ІА Дивись.info продовжує рубрику «Що почитати у львівських бібліотеках», яку ми розпочали в «Національний тиждень читання». Цього разу пропонуємо особливу добірку книжок шрифтом Брайля від Сенсотеки. Наступного разу буде друга частина, в якій ми розповімо про книжки для саморозвитку.
«Назва «Сенсотека» походить від англійського «sens» – чуття та «teka» – бібліотека. Оскільки незрячі читають на дотик, тому наша бібліотека поєднує ці два поняття»,
– розповідає бібліотекарка Христина Івасівка.
Вона зазначає, що у фонді Сенсотеки є книги для незрячих людей шрифтом Брайля. Бібліотекарка пояснює, що шрифт Брайля – це рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання людьми з порушеннями зору. Його розробив француз Луїс Брайль. В основі шрифту лежить комбінація з шести крапок. За словами Христини Івасівки, написання букв Шрифтом Брайля відбувається справа наліво, потім лист перевертається, і відбувається читання зліва направо.
«У нашій добірці є книжки зі шкільної програми, класика, дитяча література з тактильними ілюстраціями, щоб дитина могла побачити на дотик зображення героїв про яких йдеться в історії. Також ми запропонували довідник безбар’єрності, який є особливо актуальним сьогодні»,
– каже Христина Івасівка.
«Довідник безбар’єрності» (упорядниця Т. Касьян)
Видавництво ist publishing
У книжці «Довідник безбар’єрності» зафіксовано нові норми безбар’єрності – той дискурс та мову, що допоможуть коректно спілкуватися з різними групами людьми. У виданні міститься «Словник коректних термінів», в якому подано, як правильно називати людей з інвалідністю та правила безбар’єрної мови. Крім того, у книжці пояснюються основні складники безбар’єрності. Зокрема, тут йдеться про безбар’єрність як державну політику, інклюзію, різноманіття, рівність, доступність, а також – про залучення та бар’єри, які існують в суспільстві тощо. У книзі можна переглянути безбар’єрний календар.
Довідник доступний для незрячих людей, адже тут інформацію подано також шрифтом Брайля. До того ж, є QR-код, перейшовши за яким, можна прослухати аудіоверсію книжки та переглянути відео жестовою мовою.
«Є бар’єри фізичні, просторові. Але є й бар’єри економічні та освітні, коли в людини немає змоги отримати гідну роботу чи доступ до якісної освіти через те, що вона якось відрізняється. Є бар’єри уставлені до людини через певні ознаки (вік, стать, колір шкіри, мову), коли вона почувається виключеною зі соціуму й не має змоги реалізувати свої амбіції та громадянські права. Усі ці бар’єри шкодять не тільки групі людей, а й усьому суспільству», – цитата з книги «Довідник безбар’єрності».
«Оскільки Сенсотека є інклюзивним простором, який об’єднує громаду, то першу книгу, яку рекомендуємо прочитати буде «Довідник безбар’єрності». Книжка є флагманським проєктом першої леді Олени Зеленської. У книжці вчать як правильно говорити, звертатися, писати про людей, щоб усе суспільство не створювало штучних бар’єрів та виключень. Довідник дає поради, як поводитися з людьми, які мають порушення зору чи слуху, рекомендує, як краще забезпечити інклюзивний простір. Також ви навчитеся, як впоратися зі стресом та як підтримати дитину в укритті»,
– зазначає бібліотекарка Сенсотеки.
«Торкнутися слова. Це можливо!» (інклюзивне видання поезії)
Видавець О. Зень за підтримки УКФ
Книжка «Торкнутися слова. Це можливо!» створена в межах однойменного проєкту, який реалізовували громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» за фінансової підтримки Українського культурного фонду (УІК). Координатором проєкту став Петро Поліщук.
У Сенсотеці можна прочитати дві книжки цього видання. У першій містяться вірші Анастасії Антонюк, Тетяни Войтович, Ольги Заїки, Валентини Люліч, Василя Лящука, Оксани Нікітюк, Вікторії Самчук, Світлани Фостій, Олександра Шевчука та Наталі Яковлевої. У другій – Петра Буткевича, Геннадія Горового, Ольги Гуски, Надії Данченко, Марії Дружко Юлії Іржаківської та інших. Крім того, на сторінках є біографія, де є можливість дізнатися про історії авторів та їхню діяльність.
«Паперова книга «Торкнутися слова. Це можливо!» надрукована шрифтом Брайля та плоскодрукованим збільшеним кеглем. В ній розміщено QR-код, за яким можна перейти на сайт, де викладено книгу в текстову форматі DOCX та PDF, аудіоформаті MP3, WAV та форматі DAISY для прослуховування і завантаження, також на цій сторінці можна дізнатися інформацію про проєкт та переглянути буктрейлер та відеопоезію кожного автора з перекладом на жестову мову. До книги також додається флеш-накопичувач, на якому записана книжка в усіх цих форматах та відео. У виданні представлено українських авторів, які мають інвалідність різних нозологій, з метою поліпшення сприйняття громадськістю, подолання стереотипів та стимулювання суспільної цікавості до інклюзивного мистецтва»,
– розповідає Христина Івасівка.
«Горіла ватра і свіча. Горіла ватра і свіча…
В вогонь кидала я дрова, свічу для себе берегла
Приходив, грівсь, хто без тепла,
Когось недоля привела.
Горіла ватра і свіча…
Свічу для себе зберегла»
( вірш «Горіла ватра і свіча» Тетяни Войтович з першої книжки «Торкнутися слова. Це можливо!»)
«36 і 6 котів» Галина Вдовиченко (у двох частинах)
Видавництво Старого Лева
Галина Вдовиченко – сучасна українська письменниця та журналістка. Авторка книжок для дітей та дорослих. Зокрема у її творчому доробку є такі твори як: «Пів’яблука», «Замок Гербуртів», «Бора», «Мишкові Миші», «Чорна-чорна курка» та інші.
«36 і 6 котів» – це повість-казка письменниці для дітей. У ній оповідається історія пані Крепової. Одного разу до її помешкання завітали чимало котів: 36 дорослих та 6 маленьких котиків. Тепер жінці разом зі свої внуком потрібно дати раду з такими несподіваними гостями.
Книжка надрукована шрифтом Брайля, а також по ньому накладений текст буквами. Зміст твору подано скорочено у двох частинах.
«Коти мовчали, і це було схвальне мовчання: справді, ніхто нікуди не поспішав. А мені моя господиня ніколи не казала «киць-киць», – подав раптом голос ля Сосис. «А як вона тебе кликала? – поцікавилося допитливе кошеня», – з книжки «36 і 6 котів» Галини Вдовиченко.
«Alphabet» (для вивчення англійського алфавіту)
ДСВ «Освіта»
«Alphabet» – книжка, яка стане в нагоді незрячим дітям та їхнім батькам для вивчення англійського алфавіту. Видання надруковане рельєфно-крапковим шрифтом, який позначає букви, слова та зображення. Упорядником є С. Єрко. Книжка видана в межах Благодійної програми «Світ на дотик» міжнародного благодійного фонду «Здоров’я майбутнього».
«Лис Микита Іван» та «Мойсей» Іван Франко
Іван Франко – український письменник, поет, філософ, громадський діяч та політик. Творчість автора складає понад ста томів текстів. Серед літературних творів найбільш відомі такі, як-от: «Перехресні стежки», «Украдене щастя», «Захар Беркут», «Мойсей», поетичні збірки – «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд», «Semper tiro»,«З вершин і низин» та інші.
Франко написав чимало творів для дітей. Однією з найпопулярніших казок письменника є «Лис Микита». У книжці оповідається про світ звірів, які живуть в казковому лісі. Серед них живе підступний Лис, якому вдається вислизнути з усіх неприємних ситуацій та перехитрити інших звірів.
Поему «Мойсей» Іван Франко написав у 1905 році. В основі твори покладений біблійний сюжет про те, як єврейський народ блукав пустелею протягом сорока років в пошукав власної землі. Автор не випадково бере цей сюжет, оскільки в його час український народ не мав власної держави та перебував розділеним між різними країнами. Так, Франко у своєму творі порушує низку проблем, зокрема підкреслює важливість гуртуватися народові, коли перед ним постають великі труднощі на шляху.
Казка «Лис Микита» та поема «Мойсей» надруковані повністю рельєфно-крапковим шрифтом Брайля. Книжки видані за підтримки благодійної організації «Фонд родини Нечитайло» та ініціативи львівського осередку громадської організації «Українська спілка інвалідів (УСІ)».
Довідка про Сенсотеку
Сенсотека розташована у Стрийському парку за адресою вулиця Уласа Самчука, 22. Будівля бібліотеки побудована у 1894 році для Крайової виставки.
Спочатку у 1952 році тут було засновано бібліотеку для дорослих № 18. У 2015 році на її місці відкрили Сенсотеку, що стала спільним проєктом бібліотечної системи Львова та громадської організації «Інститут Українських студій».
У 2018 році в будівлі бібліотеки відбувся ремонт за принципом універсального дизайну. Тоді управління культури ЛМР прийняло рішення, що бібліотека має стати простором, де люди з інвалідністю, зокрема з порушеннями опорно-рухового апарату та зору, будуть комфортно та самостійно пересуватися приміщенням.
У серпні 2020 року у Львові офіційно відкрили Сенсотеку. Вона стала перший в Україні інклюзивним простором неформальної освіти, що об'єднує громаду. Гасло Сенсотеки – «Простір спільного зростання». Сенсотека входить у мережу публічних бібліотек міста (Львівської муніципальної бібліотеки).
Фонд бібліотеки налічує близько 18 600 примірників. Він постійно поповнюється новими виданнями. Це література різних жанрів та напрямків. Особливою популярністю серед читачів мають книги про саморозвиток. Крім того, є художня література (українська та світова), психологія, менеджмент, історія тощо. Окремою колекцією є книжки для незрячих людей, надруковані шрифтом Брайля.
Нагадуємо, що в межах рубрики «Що почитати у львівських бібліотеках» ми вже підготували добірки книжок разом з «Мистецькою Бібліотекою», бібліотекою Px та URBAN бібліотекою. Усі добірки можна переглянути тут.
Коментарі