Сенсотека (або філія № 18) є простором спільного зростання для людей з різними інтересами. Назва закладу походить від англійського слова «sens» – чуття та «teka» – бібліотека. Це означає, що місце доступне для людей з інвалідністю, а також – тут є книжки шрифтом Брайля для незрячих людей. Усього фонд бібліотеки налічує близько 18 600 примірників.
ІА Дивись.info продовжує рубрику «Що почитати у львівських бібліотеках», яку ми розпочали в «Національний тиждень читання». Цього разу пропонуємо добірку книжок про саморозвиток та війну від Сенсотеки. Минулого разу була перша частина, в якій ми розповіли про книжки шрифтом Брайля.
«Гаслом нашої бібліотеки є «Простір – спільного зростання». Ми об’єднуємо людей з різними інтересами, тому серед різноманіття книг, які є у фонді, хочемо запропонувати твори відомих авторів по саморозвитку, які найчастіше беруть читати наші відвідувачі»,
– каже бібліотекарка Сенсотеки Христина Івасівка.
«Креативність та інші фундаменталізми» Паскаль Ґілен
Видавництво ist publishing
Паскаль Ґілен – бельгійський письменник, соціолог культури та професор Антверпенського науково-дослідницького інституту мистецтв. Він є автором понад десяти книг про соціологію, культурну політику та урбаністику. Зокрема, видав у співавторстві такі книжки: «Культура у підмурках громадянського суспільства» та «Близькість. Мистецтво й освіта після COVID-19».
У книжці «Креативність та інші фундаменталізми» автор розглядає явище креативності через три рівні: індивідуальний, інституційний та загальносуспільний. Паскаль Ґілен зазначає, що поняття «креативності» протягом історії змінювалося, а тепер воно набуло нових виявів у так званому «плоскому мережевому світі». Соціолог у своєму тексті звертається до ідей сучасних філософів Славоя Жижека та Петера Слотейдайка, а також – твору письменника Алексадра Барікко.
«Сьогодні не існує жодного митця – конкурента медійним образам. Бельгійський художник Люк Тюймане виразно усвідомив цю немічність, коли після згаданих жаских подій представив на виставці Documenta XI монументальний натюрморд»,
– пише у своїй книжці «Креативність та інші фундаменталізми» Паскаль Ґілен.
«У нашій добірці є книжка «Креативність та інші фундаменталізми» Паскаля Ґілена. Текст її скомпонований у вигляді восьмиденної подорожі, що розгортається між кінцем 1980-х і початком 2000-х років. Автор розглядає суспільний контекст креативності. Зокрема, йдеться про те, як креативність «стала вимогою сьогодення»,
– розповідає бібліотекарка Сенсотеки.

«Формування розуму» Кріс Фріт
Клуб Сімейного Дозввілля
Кріс Фріт – британський нейробіолог та нейропсихолог, професор Центру нейродіагностики при університетському коледжі Лондона. Він є автором понад 400 публікацій. За свою діяльність відзначений міжнародними преміями.
Книжка «Формування розуму» увійшла до довгих списків премії Лондонського королівського товариства. У ній автор розповідає про особливість людського мозку та як він функціонує.
«Формування розуму», – це цікавезна екскурсія крізь невловну, взаємопроникну межу свідомості й мозку, яку написав новатор галузі. Безсумнівне авторське захоплення ти, про що він пише, променіє з кожної сторінки книжка», – пише про книжку доктор медицини В. С. Рамачандран.
«Формування розуму. Як мозок створює наш духовний світ». У ній ми дізнаємося чи дійсно мозок створює світ таким, яким ми його сприймаємо. Тут можна прочитати про сенсаційні відкриття, пов’язані із внутрішньою роботою нервової системи та її впливом на організм. Також в книжці розповідається про те, як відбувається отримання інформації, формування почуттів, прийняття рішень, сприйняття, а також – про феномен ілюзій, емпатія та несвідомі дії»,
– зазначає Христина Івасівка.

«Сила волі. Шлях до влади над собою» Келлі Макґоніґал
Видавництво Наш Формат
Келлі Макґоніґал – американська психологиня, письменниця та докторка філософії. Вона викладає у Стенфордському університеті курс «Наука сили волі», а також – практикує медитацію, зокрема йогу. Авторка трьох книжок з психології.
У книжці «Сила волі. Шлях до влади над собою» психологиня розповідає, як змінити своє життя шляхом самоконтролю на власними діями та думками. Тут можна дізнатися, яких помилок найчастіше допускаються люди, в яких виникають проблеми зі силою волі. А також – в чому суть вад власної поведінки. Крім того, кожен розділ книжки містить по два завдання, які допоможуть читачам дослідити власну силу волі.
«Але навчитися говорити – "ні"– це лише один важливий складник сили волі, без якого вона неможлива. Зрештою, "просто скажи ні" – це найулюбленіші три слова серед тих, хто схильний постійно зволікати та відлежувати боки на дивані. Часом важливіше сказати "так"»,
– пише Келлі Макґоніґал «Сила волі. Шлях до влади над собою».
«"Сила волі" – ще одна книжка про мозок людини у нашій добірці. У ній розповідається про людське мислення, а саме – як воно влаштоване та чому ми уникаємо змін і не використовуємо власний потенціал. У тексті є безліч цікавих вправ для тренування мозку»,
– каже розповідає бібліотекарка Сенсотеки.

«Застеляйте ліжко» адмірал Вільям Гарі Макрейвен
Видавнича група КМБУКС
Вільям Гарі Макрейвен – американський адмірал, командувач Військово-морських сил США у відставці, а також – почесний ректор Техаського університету. Брав участь у війнах в Афганістані, Іраку та Перській затоці. Протягом своєї військової служби командував військовими з’єднаннями усіх рівнів.
У книзі «Застеляйте ліжко» адмірал виокремив десять правил, які він засвоїв під час підготовки на базі «морських котиків» і сам намагався протягом життя дотримуватися. Адже саме вони допомагали йому подолати багато труднощів. Одного разу ці правила адмірал використав у своїй промові під час випускної церемонії для студентів Техаського університету. Одне з них полягає в тому: «Якщо хочете змінити життя, а, можливо, навіть і світ, – застеліть спочатку своє ліжко!».

«Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не заламала війна»
Видавництво Старого Лева
Книга «Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не зламала війна» є ініціативою Української освітньої платформи для того, щоб висвітлити історії людей, котрі незважаючи на виклики війни, продовжують займатися своїми справами. Тут розміщено 17 розповідей, кожна з яких винятковою, однак усіх їх об’єднує прагнення до перемоги.
У книжці можна знайти історію про людей, які на Донеччині випікають хліб, або волонтерів, які згуртувалися в умовах окупації та доставляють на Херсонщину їжу для людей з інвалідністю. Саме такі історії надихають до боротьби та показують справжню силу духу українців. Крім того, розповіді ілюстровані світлинами про події та людей, які до них причетні.
«Усе змінила поїздка в Мар’їнку: рішення, що пекарня має з’явитися у місті, було доленосним, хоч не всі розуміли це шаленство: відмовляли створювати справу там, де часто «прилітає». Однак впертість взяла гору»,
– уривок з історії «Татків хліб», що розміщена в книзі «Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не заламала війна».

«Емоційні гойдалки війни» Володимир Станчишин
Видавництво Віхола
Володимир Станчишин – психолог-психотерапевт, співзасновник психотерапевтичного центру «Лабораторія змін» та ведучий подкасту «Бо. Любов». Написав такі книги, як-от: «Для стосунків потрібні двоє», «Стіни в моїй голові».
«Емоційні гойдалки війни», за словами автора, є книжкою-роздумами. У ній розповідається про те, які емоції переживають цивільні українці під час війни. Зокрема, тут йдеться про тривожність, почуття провини, злість, ненависть, утому, апатію, депресію, смуто тощо. Володимир Станчишин розмірковує, як ці емоції змінювалися від 24 лютого 2022 року, та підкреслює, що люди мають право на будь-яку з них.
«Тривога як відповідь на величезну реальну небезпеку. Тривога як відповідь на війну, на загрозу життю кожного з нас. Ніхто з нас у перший день не знав, наскільки ця загроза є небезпечною і чи кожен з нас матиме своє завтра. Все зупинилося в цей конкретний день»,
– зазначає у книжці «Емоційні гойдалки війни» Володимир Станчишин.
«Ми живемо в реаліях війни, тому, щоб навчитися правильно справлятися з негативними емоціями, рекомендуємо дві книжки. Перша з них – Володимира Станчишина «Емоційні гойдалки війни». Ця книжка насамперед про емоції цивільних людей у тилу: хто залишився в Україні, донатить, волонтерить, чекає рідних та близьких з фронту, прокидається від сповіщення про тривогу чи кожен день гортає стрічку новин. Друга книжка в нашій добірці схожої тематики – «Наше спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» Тані Касьян»,
– підкреслює бібліотекарка Христина Івасівка.

«Наше спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» Таня Касьян
Видавництво Лабораторія
Таня Касьян – громадська активістка та журналістка. Авторка книжки «Про що мовчать» та упорядницею «Довідника безбар’єрності». Також вона очолює правозахисну організацію «Точка опори ЮА».
У своїй новій книзі «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» авторка подає історії різних людей та їхнє переживання досвіду війни. Таня Касьян разом з психотерапевткою Марією Фабрічевою намагається дати відповіді та поміркувати над питаннями, що залишаються сьогодні актуальними, як-от:
- «Чому хто відчуває ненависть та лють до ворога, а хтось консервує свої емоції?»;
- «Чому хтось пішов з автоматом захищати нашу свободу, а хтось змушений обживатися у чужій країні?»;
- «Чому хтось щоденно постить у сторіз новини про війну, а хтось мовчить?»;
- «Як нам не програти після перемоги?» тощо.
У виданні також міститься словник чутливої комунікації.
«На психологічному рівні війна, з погляду агресора, – це заборона на життя. Ракетними обстрілами Росія шле нам повідомлення: «Не живіть! Згиньте!». Тому так важливо на війні хапатися за те, що робить нас живими. Хочеш – нафарбуй губи червоною помадою та набризкайся улюбленими парфумами. Хочеш – спи стільки, скільки можеш. Хочеш – випий чашку кави зі смачним тістечком. Хочеш – прихисти нарешті цуценя з притулку. Роби все, що дає тобі радість від того, що твоє життя триває»,
– з книжки «Наше спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» Тані Касьян.

«Деокупація» Богдан Логвиненко
Видавництво Ukrainer
Богдан Логвиненко – український письменник, журналіст, громадський діяч, засновник проєкту Ukraїner. У липні 2016 року він зібрав команду, яка вирушила в масштабну експедицію по Україні. Подорож по різних куточках держави тривала до 2018 року. Опісля мандрівки в 2019 році вийшла книжка «Ukraїner. Країна з середини».
Після повномасштабного вторгнення Росії до України Богдан Логвиненко разом зі своєю командою з Ukraїner протягом квітня-липня їздили по деокупованим територія та тими, які перебували на межі російської окупації. У книжці «Деокупація» містяться репортажі журналіста, які він написав після поїздки. Зміст видання побудований за тією хронологією, як українські військові звільняли окуповані армією РФ українські регіони. Так, тут можна дізнатися про історії людей з Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Чернігова, Сум, Харкова, Ізюму, Херсона тощо.
«Книжка, яку ви тримаєте перед собою, про людей та їхній досвід. Про те, що ми боремося не тільки за нашу свободу, а й за людей, які на цій землі живуть. Про те, що свобода – наш цивілізаційний маркер. Так, ми не знаємо, коли український прапор замайорить над Севастополем. Але ми певні, що рано чи пізно це станеться»,
– зазначає правозахисниця Олександра Матвійчук в передмові до книжки «Деокупація» Богдана Логвиненка.

Довідка
Сенсотека розташована у Стрийському парку за адресою вулиця Уласа Самчука, 22. Будівля бібліотеки побудована у 1894 році для Крайової виставки.
Спочатку у 1952 році тут було засновано бібліотеку для дорослих № 18. У 2015 році на її місці відкрили Сенсотеку, що стала спільним проєктом бібліотечної системи Львова та громадської організації «Інститут Українських студій».
У 2018 році в будівлі бібліотеки відбувся ремонт за принципом універсального дизайну. Тоді управління культури ЛМР прийняло рішення, що бібліотека має стати простором, де люди з інвалідністю, зокрема з порушеннями опорно-рухового апарату та зору, будуть комфортно та самостійно пересуватися приміщенням.
У серпні 2020 року у Львові офіційно відкрили Сенсотеку. Вона стала перший в Україні інклюзивним простором неформальної освіти, що об'єднує громаду. Гасло Сенсотеки – «Простір спільного зростання». Сенсотека входить у мережу публічних бібліотек міста (Львівської муніципальної бібліотеки).
Фонд бібліотеки постійно поповнюється новими виданнями. Це література різних жанрів та напрямків. Особливою популярністю серед читачів мають книги про саморозвиток. Крім того, є художня література (українська та світова), психологія, менеджмент, історія тощо. Окремою колекцією є книжки для незрячих людей, надруковані шрифтом Брайля.
Нагадуємо, що в межах рубрики «Що почитати у львівських бібліотеках» ми вже підготували добірки книжок разом з «Мистецькою Бібліотекою», бібліотекою Px та URBAN бібліотекою. Усі добірки можна переглянути тут.