Як турбуватися про психічне здоров’я дітей

Про це на форумі про здоров'я у Львові говорила Підлісецька Леся — дитячий психіатр.

Як війна впливає на психічне здоров’я дітей

Психіатричні та психологічні дослідження показали, що війна має довготривалі наслідки для дітей і підлітків.

Під час війни діти — в різній мірі — зіштовхуються з двома типами травматичних подій: несподівані травматичні події та довготривалі несприятливі події, що зумовлюють виникнення непродуктивних стратегій подолання труднощів. У результаті діти значно частіше, ніж їх однолітки без досвіду перебування на війні, страждають від таких проблем як тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, дисоціативні розлади (добровільна соціальна ізоляція, деперсоналізація, дереалізація, небажання розмовляти, кататонічний синдром), поведінкові розлади (зокрема агресія, асоціальна і злочинна поведінка, схильність до насильства), а також більш схильні до зловживання алкоголем і наркотичними засобами (Joshi and O’Donnell 2003, Machel 2001, Wexler et al 2006).

«Психічні розлади насправді є нормальною реакцією на ненормальні події. Отже, довготривалий вплив насильства на дітей підвищує ризик розвитку багатьох і нерідко тривалих форм фізичної, психологічної та соціальної дезадаптації», - розповідає експертка.

Вчені проаналізували всі дослідження про психічне здоров’я дітей, що проводилися в таких зонах збройного конфлікту як Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван, Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда. Вони дійшли висновку, що психологічні травми, зумовлені війною, мають довготривалі наслідки для дитячої психіки: чим довший конфлікт, тим серйозніші симптоми.

Всесвітня організація охорони здоров’я закликає до захисту дітей у збройних конфліктах. За її даними десять відсотків людей, які пережили травматичну подію, пізніше матимуть симптоми психологічної травми, а ще десять відсотків демонструватимуть поведінкові зміни або психологічні розлади, які стануть перешкодою для повноцінної участі в повсякденному житті 

Найважливіші чинники, що визначають ступінь впливу війни на психічне здоров’я дітей такі:

• відсутність базових ресурсів (як-от притулок, вода, їжа, освіта, охорона здоров’я, тощо);
• розрив сімейних стосунків (через втрату, розлуку або переміщення);
• стигматизація і дискримінація (мають значний вплив на ідентичність);
• песимістичний погляд на життя (постійне відчуття втрати та горя, нездатність уявити світле майбутнє);
• нормалізація насильства.

«Бідність, неналежні житлові умови, домашнє насильство, дискримінація і соціальна ізоляція — це лише кілька проблем, які потребують розв’язання після закінчення війни, щоб уникнути наслідків травматичних подій і зміцнити життєстійкість».

Масштаби наслідків війни також залежать від післявоєнних подій, зокрема від того, чи успішною є післявоєнна відбудова країни та чи покращилася соціально-економічна ситуація.

Неабияке значення, додає Леся, також має притягнення до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини, визнання сторонами відповідальності за свої злодіяння й впровадження місцевих механізмів примирення.

Як підтримувати психічне здоров'я дитини під час війни

Згідно з новітніми дослідженнями, спостерігається стійке зниження психічного здоров'я дітей, і цей процес починається в середньому в 14 років. У більшості дітей хоча б раз у житті з’являються думки про суїцид, суттєво впливаючи на якість їх повсякденного життя. Особливо ця статистика невтішна під час війни.

«Батьки, дотримуючись певних рекомендацій, можуть допомогти своїм дітям стати здоровішими у психічному сенсі. Розгляньмо ці поради докладніше», - зазначає психіатриня.

Ініціюйте спілкування

Сьогодні, коли спілкування між людьми часто зводиться до смс-переписки й повідомлень у соціальних мережах, звичайне спілкування може допомогти дитині зміцнити психічне здоров'я. Запитайте дитину про те, що її турбує, поцікавтеся, чи немає в неї тих чи інших проблем.

«Дозвольте дитині відкритися. Дайте їй висловитися, не критикуйте й не тисніть на неї. Дитина не повинна боятися, що її покарають або засудять».

Зберігайте спокій

Батькам буває боляче бачити своїх дітей нещасними, спостерігати, як вони страждають від негативних емоцій, проблем тощо. У таких випадках батьки часто панікують і виявляють неадекватні реакції. Цього робити в жодному разі не варто.

«У будь-яких ситуаціях батькам слід зберігати максимальний спокій і виявляти терпіння. Якщо та чи інша ситуація ставить вас у глухий кут, поділіться своїми почуттями з кимось із близьких вам людей і попросіть у них поради».

Приділяйте дитині час

Дитина постійно потребує вашої допомоги. Ви можете стати для неї найкращим другом. Ваша присутність у її житті, готовність вислухати й підтримати допоможе їй упоратися з усіма труднощами.

«Зрозуміло, у сучасному ритмі життя дуже складно знаходити баланс між роботою й сім'єю. Але якщо ваша дитина проживає важкий період у житті, намагайтеся проводити з нею якомога більше часу».

Дозвольте дитині почуватися в безпеці

Підтримуйте дитину й демонструйте їй свою любов – так вона почуватиметься в безпеці. Приготуйте їй на вечерю її улюблену страву або повечеряйте разом із родиною в кафе.

«Багато дітей відчувають різні психічні розлади (стрес, тривогу тощо), оскільки не почуваються безпечно. Використовуйте всі можливі способи, щоб дати дитині відчуття безпеки, і вона почуватиметься набагато краще».

Заспокоюйте дитину

Людям властиво хвилюватися й думати, що справи йдуть набагато гірше, ніж є насправді. Якщо дитина має переживання з приводу певної ситуації, переконайте її, що нічого поганого не станеться. Це допоможе дитині заспокоїтися.

«Налаштуйте дитину на позитивне сприйняття ситуації й запевніть, що все буде добре».

Звертайтеся по допомогу

Якщо всі вищезгадані методи не дали бажаного результату і ви не бачите позитивних змін у поведінці й настрої своєї дитини, зверніться по професійну допомогу до психолога. Він зможе точно визначити, з чим пов'язані негативні емоції дитини і вчасно виправити ситуацію.

Також дуже важливо, щоб дитина мала підтримку сім'ї, шкільних учителів і друзів.

«Довгий час психічному здоров'ю людини не приділялося належної уваги. Однак це надзвичайно важливо для кожного з нас, особливо дітей. Діти беззахисні, і часто вони не можуть зрозуміти, як потрібно поводитися в тій чи іншій ситуації. Якщо ваша дитина має ті чи інші труднощі, допоможіть їй. Ваша допомога зміцнить її психічне здоров'я і матиме важливе значення для її майбутнього», - підсумовує Леся.

Куди звернутися за допомогою

Якщо вам або дитині необхідна допомога фахівця, можна звернутися до найближчого медичного закладу, де надають відповідні послуги. Знайти його можна на інтерактивній карті надавачів меддопомоги за напрямом «Психологічна і психіатрична допомога». Якщо скористатися картою немає можливості, докладну інформацію можна отримати, звернувшись до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або до контакт-центру МОЗ за номером 0-800-60-20-19.

Загалом психологічну та психіатричну допомогу дітям та дорослим в Україні надають 11 000 лікарів у понад 1 500 медзакладах (за більше ніж 3 900 місцями надання медпослуг).

Однак інколи діти та підлітки з різних причин не можуть звернутися по допомогу до дорослих, зокрема, через некомпетентність у питаннях психології, нестабільний стан самого дорослого або відсутність довірливих стосунків тощо.

Крім того, фізичне звернення до фахівця з психічного здоровʼя також може бути з певних причин неможливим. У такому разі, за потреби, варто звернутися принаймні до надійних каналів психологічної підтримки, серед яких:

• Лінія Національної психологічної асоціації – 0 800 100 102 з 10:00 до 20:00 щодня;
• Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді – 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).
• Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей» для дітей і батьків – 0 800 210 106 або +38 099 198 57 95 з 9:00 до 20:00 щодня (також можна записатися на очні консультації, якщо місто є в переліку);
• Лінія запобігання самогубствам «Lifeline Ukraine» – 7333 (цілодобово).
• онлайнові терапевтичні групи підтримки для підлітків від проєкту «Поруч»;
• онлайн-консультації від проєкту «Не дрібниці».