Інформаційна гігієна: як перевіряти інформацію в інтернеті
Фейки ширяться в інформаційному просторі сотнями щодня. Навіть людина з достатньо розвиненим критичним мисленням може легко попастися на неправдиву інформацію, коли читає «по діагоналі», просто гортає стрічку в соціальних мережах, споживаючі інформацію фоном під час буденних справ.
Про це на форумі про здоров'я у Львові говорила заступниця начальника управління інформаційної політики Львівської ОВА Марія Курило.
Що таке дезінформація
Дезінформація в Інтернеті є цілком навмисною. Вона полягає в наданні неправдивої або маніпулятивної інформації, яка вводить читача в оману. Дезінформація створює картину світу, яка не відповідає дійсності. Це призводить до неправильних рішень і дій, а також створює хибне уявлення про конкретну інформацію.
Саме слово «дезінформація» з’явилося в середині 19 століття і разом з ним були визначені оманливі методи для досягнення тактичних і стратегічних переваг. Проте методи дезінформації набагато старіші й використовувалися ще за часів Стародавнього Риму. Чому він став відомим лише у 21 столітті?
«В епоху Інтернету маніпулювання інформаційними повідомленнями стало потужним інструментом. Можна навіть сказати, що онлайн-дезінформація стала однією з найбільших загроз цифровому простору. Сьогодні вона не обмежується окремими державами, а торкається інститутів на міжнародному рівні», - розповідає експертка.
Дезінформація в Інтернеті має на меті надати неправдиву або маніпульовану інформацію, яка має мати певний вплив на одержувача. Об’єктом атак можуть стати політичний, соціальний та економічний виміри.
У стародавні часи дезінформація використовувалася для формування громадської думки, вона була інструментом підбурювання людей та вигідного представлення влади. З настанням ери паперових газет це також стало ефективним способом заробітку. Захопливі заголовки та неправдиві новини збільшили тираж у кілька разів.
«Сьогодні мало що змінилося. Дезінформація може впливати на результати виборів, формувати соціальну поведінку та впливати на настрої держави», - додала спікерка.
Веб-сайти з неправдивою інформацією підкорюють свій рейтинг кліків, публікуючи записи з посиланням на «джерело», водночас отримують прибуток від реклами.
Як фільтрувати інформацію в інтернеті
Запобігти поширенню фейкових новин в соцмережах можна, якщо бути трохи уважнішими, тож пропонуємо вашій увазі перелік простих правил, як їх розпізнати:
1. Якщо у тексті наведені посилання – не лінуйтеся переходити за ними
Саме за посиланням має бути першоджерело: інформація з перших вуст, фотодокази, цитати прес-служб. Але, будьте обачні – якщо посилання веде на неіснуючу сторінку, фейковий сайт або тільки на головну сторінку сайту, а не на джерело, то є велика вирогідність, що ви натрапили на фейкову новину.
2. Обов’язково звертайте увагу на дату публікації
Емоційні тексти, написані декілька років тому дуже часто «випливають» в сучасному інформаційному просторі завдяки незгасаючій цікавості інтернет-користувачів.
3. Читайте більше, ніж заголовок та передмову статті
Таким чином, ви зможете оцінити співвідношення заголовок-публікація на предмет відповідності, об`єктивної подачі інформації, достовірності джерела. Адже найпоширеніший прийом – винести неправду в заголовок, таким чином заманюючи читача на сторінку чи сайт.
4. ЯК написано - не менш важливо, ніж ЩО написано
Одним з неочевидних ярликів, які можуть нам сигналізувати, що перед нами фейкова інформація – граматичні, орфографічні та синтаксичні помилки. Крім того, досить часто у фейкових новинах можна зустріти, наприклад, фрази, які явно перекладені Google – перекладачем або слова з російськими «ъ» замість апострофа.
5. Фейкова публікація як правило висвітлює тільки одну точку зору
Так, насправді, журналіст може реально полінуватися знайти ще одного експерта або розраховувати на те, що він достатньо розкрив тему в своєму тексті, але критично мисляча людина має подумати, перш ніж сприймати на віру будь-яку інформацію, тим більше, перед подальшим її поширенням. У достовірних виданнях, як мінімум, два джерела новини: інформаційні агентства та реальні свідки подій.
6. «Дута» експертність має насторожити
Посилання у публікації експертну думку – це супер. Але не дуже гарно виходить, якщо експерт виявляється анонімом з Facebook або просто вигаданим героєм. Якщо посилання веде на незрозумілу сторінку в соцмережах, або ви не можете знайти ніяку конкретну інформацію про людину чи установу, яку вона представляє – перед вами скоріш за все фейк.
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.
Коментарі