Як уникнути травм під час занять спортом

Про це на форумі про здоров'я у Львові говорив головний менеджер тренажерного залу Роман Пашко. Персональний тренер з 6 річним досвідом роботи з травмою.

Що потрібно знати перед початком занять спортом

Під час занять спортом людина бігає, присідає, стрибає або піднімає важке. Все це супроводжується підвищеним навантаженням на опорно-руховий апарат, який складається з м'язів, кісток і суглобів, сухожиль і зв'язок.

Під час фізичних вправ, наприклад, з гантелями, навантаження на нього зростають в рази. Тому, займаючись спортом, зв'язки можна розтягнути, кістки зламати, а сухожилля порвати.

«Неправильно вважати, що подібні травми отримують лише професійні спортсмени, насправді вони набагато частіше зустрічаються серед любителів. Все тому що спортсмени знають, як правильно підготувати свій організм навіть після тривалої перерви», - розповідає Роман.

Навантаження на опорно-руховий апарат

Існує група діагнозів – патології  м'яких тканин, які пов'язані з підвищеними навантаженнями, перевантаженнями і тиском. Саме вони розвиваються на тлі надмірних навантажень на опорно-руховий апарат в тих видах спорту, яким потрібна хороша попередня фізична підготовка. Типовий приклад – «тенісний лікоть» (латеральний епікондиліт). Це порушення розвивається при повторюваних різких рухах навантаженої рукою. Воно частіше спостерігається не у досвідчених тренованих спортсменів, а серед любителів, які раптом почали активно займатися тенісом, не маючи сильних рук і не поставивши правильну техніку удару. В результаті навантаження неправильно розподіляються і виникають мікропошкодження сухожиль.

Серцево-судинна система

Паралельно з опорно-руховим апаратом, навантаження під час фізичних вправ лягають на серце і судини, особливо під час кардіотренувань: наприклад, біг або їзда на велосипеді. Якщо людина без підготовки просто взяла і побігла – це дуже велике навантаження на серцево-судинну систему, і всі інші проблеми здаються незначними у порівнянні з ризиком для серця, аж до інфаркту. Тому навантаження в таких вправах повинне збільшуватися поступово. Але не менш важлива і правильна техніка виконання, тому спортсменам-початківцям краще за все скористатися послугами тренера, який буде контролювати виконання всіх вправ.

«Щоб травми траплялися рідше, а серце і судини не страждали, потрібно знати, наскільки організм готовий до тренувань».

Як зрозуміти, чи ви можете займатися спортом

Оцінити готовність організму допоможе лікар. Для цього простої кардіограми і рутинного огляду у кардіолога недостатньо: бажано пройти повний check-up для оцінки функцій основних органів і систем.

Такі лабораторні маркери для оцінки стану здоров'я:

• Загальні аналізи сечі і крові. Дослідження дозволяють оцінити стан системи кровотворення, виявити запальні, інфекційні, онкологічні, алергічні процеси, а також діагностувати ряд урологічних, ендокринних і системних захворювань, хвороб печінки і нирок.
• Кількісне визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) для оцінки стану щитовидної залози і виявлення ризиків розвитку серцевої недостатності. Навіть помірні фізичні навантаження, будучи стресовим фактором, можуть спричиняти зниження рівня гормонів щитовидної залози і розвиток субклінічної форм тиреоїдної недостатності і гіпотиреозу.
• Глюкоза у венозній крові натщесерце. Вона використовується для оцінки вуглеводного обміну і виявлення ризиків розвитку цукрового діабету. Навіть за наявності діабету тренуватися можна (і потрібно), але навантаження мають бути дещо іншими, ніж у здорових людей. При виявленні ознак хвороби пацієнтам рекомендують оптимальні тренування для поліпшення глікемічного контролю і стану серцево-судинної системи або ж допомагають підібрати адекватне лікування в разі самостійного вибору виду фізичного навантаження.
• Печінкові маркери – білірубін (прямий, непрямий і загальний), аланінамінотрансфераза (АЛТ) і аспартатамінотрансфераза (АСТ). Зазвичай при захворюваннях печінки рекомендують помірні фізичні навантаження на зразок лікувальної фізкультури, дихальної гімнастики, циклічних навантажень - плавання, біг, велосипед, лижі.
• Біомаркери функцій нирок. До них відносяться креатинін, сечовина і сечова кислота.
• Калій і натрій для оцінки електролітного балансу. Це дуже важливе дослідження для спортсменів, оскільки без електролітів в організмі людини не відбувається жодного життєво важливого процесу. Від них залежить кислотно-лужний баланс, електроліти підтримують осмотичний тиск, без електролітів клітини перестануть взаємодіяти, м'язи – скорочуватися, а нервові волокна – передавати сигнали. Вивчення електролітного профілю необхідно всім, хто займається або планує займатися спортом і активним відпочинком, а також має підвищені фізичні навантаження, які призводять до збільшення потовиділення. А це – значна втрата частини рідини і мікроелементів, які особливо важливі для нормальної діяльності організму
• Білкові фракції для оцінки стану білкового обміну. Це теж важливий показник, який безпосередньо впливає на гіпертрофію м'язів.
• Загальна креатинкиназа – маркер стану м'язової тканини. Дослідження має значення для діагностики інфаркту міокарда, а також захворювань м'язів, за яких руйнуються клітини: міозити, міодистрофія, травми, особливо при стисненні, пролежні, пухлини, інтенсивна робота м'язів, в тому числі відбувається при судомах.
• Загальний тестостерон. Цей маркер використовується для оцінки можливого ​​ступеня розвитку м'язової маси і м'язової сили, визначення рівня гормону перед введенням препаратів тестостерону або інших анаболічних засобів з метою поліпшення фізичної форми.
• Вітамін D (25-гідроксікальціферол). Це важливий індикатор нестачі вітаміну D, яка призводить до порушення функцій кістково-м'язової системи.
   

«Навіть незначні порушення стану здоров'я можуть не заважати людині в звичайному житті, але в той же час гостро відчуватися під час тренувань або навіть бути медичним протипоказанням до занять спортом. Результати лабораторної діагностики дозволять лікареві точно оцінити наявність протипоказань на етапі планування фізичних навантажень і запобігти проблемам з боку серцево-судинної системи, ендокринних залоз, нирок, печінки, м'язів», пояснює Роман.

Окрім лабораторних досліджень, лікар може призначати і інші, зокрема інструментальні. ЕКГ і вимірювання тиску допоможуть виявити наявні патології серцево-судинної системи і обмежити фізичні навантаження, якщо це дійсно необхідно.

«Якщо є болі в суглобах, варто звернутися до травматолога, ортопеда або спортивного лікаря. За наявності епілепсії заняття деякими видами спорту, наприклад, плаванням, може бути протипоказанням, тому перед початком тренувань може бути показана електроенцефалографія. Якщо ж проблем з опорно-руховим апаратом немає, але в додаткових дослідженнях також немає потреби».

Також лікар може призначити тести з навантаженням – велоергометрію і ортостатичну пробу. На ці дослідження фахівець може направити за підозри на ортостатичну гіпотензію – стан, коли в результаті різкої зміни положення тіла, наприклад, якщо різко встати, кров недостатньо швидко надходить до мозку і людина втрачає свідомість. У такому випадку лікар може коригувати тренувальний процес на підставі результатів навантажувальних тестів.

Вдома, додає Роман, можна пройти кілька опитувальників для самостійної оцінки рівня фізичної підготовки:

• Лікар коли-небудь говорив, що у вас є захворювання серця і що вам можна виконувати лише ті фізичні вправи, які рекомендував лікар?
• Ви відчуваєте біль у грудях під час заняття фізичними вправами?
• Чи спостерігалися протягом минулого місяця болю в грудях, коли ви не були під фізичними навантаженнями?
• Ви втрачаєте рівновагу або свідомість через запаморочення?
• Чи є у вас проблеми з суглобами або кістками, які можуть посилитися через підвищення фізичної активності?
• Чи приймаєте ви зараз препарати для корекції артеріального тиску за призначенням лікаря?
• Чи є які-небудь інші проблеми зі здоров'ям, які заважають займатися спортом?
   

«Якщо хоча б на одне питання ви відповіли «так», краще пройти медичний огляд перед тим, як збільшувати фізичне навантаження».

Особливо це актуально для людей старше 45 років. До того ж медичне обстеження допоможе скласти безпечну і оптимальну програму тренувань з урахуванням усіх наявних протипоказань. Лікар збере анамнез і по ньому вирішить, чи потрібні додаткові дослідження. Абсолютних протипоказань (за яких заняття спортом протипоказані взагалі) дуже мало, і вони пов'язані переважно з вродженою вадою серця.

---

Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.