В Україні вийде друком збірка поезій загиблої через атаку РФ львівської письменниці Вікторії Амеліної

Про це Челяк повідомила у соцмережах.

Софія зазначила, що за декілька місяців до своєї загибелі Амеліна розповіла про бажання видати звірку «Свідчення» саме у ВСЛ. Проте письменниця не встигла цього зробити.

Після того, як життя Вікторії зупинилося внаслідок отриманих під час ракетної атаки РФ по Краматорську травм, її подруги вирішили виконати бажання Амеліної.

Ілюстрації до книги створив Данило Мовчан. За словами Челяк, саме його роботи «звучать в унісон з поезією». Сама ж Софія стала упорядником книги. У цьому їй допоміг чоловік Амеліної Олександр.

«Дякую Олександру Амеліну, який переглянув усі можливі файли, чернетки, разом ми звіряли варіанти публікацій і намагалися знайти саме ту форму кожного вірша. Без Саші не було би цієї книги», — поділилася Челяк.

Збірка буде закінчуватися хронологією подій, для створення яких за осноу Софія взяла свої листування з Вікторією.

«Ця книжка — це так виглядає моє вирване серце. Я дуже сподіваюся, що Віко, вона тобі сподобається, і я тебе не розчарувала», — додала Челяк.

Вікторія Амеліна

Вікторія Амеліна — українська громадська діячка, письменниця та документаторка воєнних злочинів. Вона загинула внаслідок ракетного обстрілу росіян по Краматорську, що в Донецькій області, який стався 27 червня 2023 року.

Вона народилася у Львові 1 липня 1986 року. У чотирнадцятирічному віці вона переїхала разом з батькам до Канади. Однак невдовзі повернулася до рідного міста.

Тут навчалася в Львівському національному університеті «Львівська політехніка», після закінчення якої отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій з відзнакою. З 2005 року Вікторія Амеліна працювала в ІТ-сфері на посадах програмістки та керівниці в міжнародних компаніях. 

Однак в 2015 році Вікторія вирішила обрати інший шлях. Вона покидає ІТ-індустрію та присвячує себе письменництву. 

Через повномасштабну війну Росії проти України Вікторія Амеліна стала не тільки письменницею. Із літа 2022-го вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вікторія разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.

У цей же час Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, який незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.

Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ «Львівська політехніка» з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.

2014 року вийшов дебютний роман Вікторії «Синдром листопаду, або Homo Compatiens». Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії «ЛітАкцент року – 2014». Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.

Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка «Хтось, або Водяне Серце». Наступна її книжка для дітей «Е-е-есторії екскаватора Еки» побачила світ у 2021 році. У 2017 році «Видавництві Старого Лева» вийшов друком другий роман Вікторії «Дім для Дома». Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: «ЛітАкцент року – 2017», Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала «Дім для Дома» найкращою прозовою книжкою року.

Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман «Дім для Дома» було перекладено іспанською мовою.

У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.