Перший кулеметник дивізії «Галичина» або, Що відомо про Леоніда Муху з Львівщини

Його пам'яті ІА Дивись.info розповідає про Леоніда Муху.

Він народився 23 травня 1926 року у польській Варшаві. Його батьком був сотник армії УНР Юхим Муха, та Валентина Винничук.

Коли Леонідові було 17 років, він пішов добровольцем до дивізії «Галичина». Тут підліток пройшов вишкіл на полігоні у Гайделяґері, що біля польського Дембіци. Пізніше Леонід служив служив кулеметником 2-ї сотні батальйону «Вільднер» 29-го піхотного полку.

Юний Муха відзначився у боях в Словаччині, за що отримав Срібний нагрудний знак ближнього бою. Таку відзнаку вручили тільки п'ятьом воякам дивізії.

Також він воював у Словенії та Австрії. Двічі був пораненим. Нагороджений. Муха потрапив до американського полону, звідки його передали до СРСР.

Проживав на спецпоселенні в Кемерововській області та працював на шахті.

У червні 1948 року 22-річного Леоніда Муху заарештували та засудили, звинувативши у державній зраді та антирадянській агітації. Він відбував покарання у Колимі.

21 червня 1948 заарештований та засуджений за звинуваченнями у зраді батьківщині та антирадянську агітацію. Покарання відбував на Колимі. Це регіон на далекому сході Росії, де у роки масових репресій розташовувались виправно-трудові табори із особливо важкими умовами праці.

Через сім років його звільнили, а ще через три, 1958-го, Леонід Муха повертається до України.

32-річний Муха спершу обійняв посаду слюсаря на заводі залізобетонного виробництва, що в Миколаєві на Львівщині. Пізніше він став бригадиром. А через роки — очолив РЕМ-контору на заводі.

Леонід Муха був активним учасником ветеранських та патріотичних заходів. Як писав Ігор Іваньков, він був комунікабельний і його відвідувало дуже багато українських патріотів (особливо молодь):

«Чудовий оповідач із властивим лише йому почуттям гумору, який люто ненавидів радянську владу і москалів. Автор спогадів "З Австрії на Колиму", співавтор брошури «Дивізія «Галичина» в запитаннях і відповідях ветеранів». У 2005-2010 рр. - голова Галицького Братства вояків дивізії "Галичина"».

Він помер третього травня 2022 року у Миколаєві. Тут його й поховали.

---

Підрозділ «Галичина» з 1943 до 1945 року воював у Другій світовій війні у складі «Ваффен-СС» Німеччини, у ньому служили переважно українці-галичани. 

Протягом свого короткого існування дивізія зазнавала кілька змін у назві. У день свого створення, 28 квітня 1943 року, вона була відома як Стрілецька дивізія СС «Галичина». Під час набору перших рекрутів, з 30 травня по жовтень 1943 року, вона мала назву Добровольча дивізія СС "Галичина". Під час навчання, з 22 жовтня 1943 по 27 червня 1944 року, вона була відома як 14-а Галицька добровольча дивізія СС.

Під час бойових дій і до переформування після битви під Бродами, дивізія залишалася активною. Битва між німецькими та радянськими військами, що відбулася протягом Львівсько-Сандомирської наступальної операції з 13 по 22 липня 1944 року поблизу міста Броди Львівської області, завершилася поразкою німецьких військ, у складі яких була дивізія «Галичина».

Після цього вона перейменувалася на 14-у Ваффен (військову) гренадерську (піхотну) дивізію СС «Галицька № 1», що діяла від 27 червня по 12 листопада 1944 року. Від 12 листопада 1944 по 25 квітня 1945 року дивізія стала відома як «14-а Військова піхотна дивізія СС (Українська № 1)». Нарешті, з 25 квітня по 8 травня 1945 року, вона була перейменована на 1-у Українську дивізію Української національної армії. Більше про це — за посиланням.