У перший місяць літа в театрах Львова відбудеться покази вистав за текстами як іноземних авторів – Вільяма Шекспіра, Семюеля Бекета, Ніла ЛаБута, Гільєрме Фігейредо, так і українських – Олега Сенцова та Оксани Гриценко. Це вистави про: владу, кохання, абсурдність деяких речей, дитинство, рідний дім, окупацію тощо.
ІА Дивись.іnfo кожного місяця складає добірку вистав, які можна подивитися у театрах міста, Львівській опері та Палаці культури залізничників «Рокс».
«Буря» за п'єсою Вільяма Шекспіра
Театр імені Марії Заньковецької
Цього року минають 460 років з ймовірної дати народження Вільяма Шекспіра. З цієї нагоди у репертуарі Національного театру імені Марії Заньковецької з’явилася вистава «Буря» за останньою п’єсою англійського драматурга. Цю постановку на Сцені Стрих поставила харківська режисерка Оксана Дмітрієва, лауреатка цьогорічної премії «Woman in Arts» у номінації «Жінки у перформативному мистецтві».
«Остання п’єса Шекспіра – неймовірно сумна та прекрасна. Притча про те, що ми мусимо прощати, але у наших реаліях прощення звучить недоречно. Ми живемо у божевільному світі – про це п’єса. У світі, де всі хворі на манію величі. Навіть на безлюдному острові починаємо знищувати одне одного. Це сумна казка про те, що людство не може подорослішати. Його не рятує ні мистецтво, ні краса. Від кількості прочитаних книжок – нічого не змінюється, і ми не можемо знайти відповіді на питання, як його вилікувати. Нам подарували рай, а ми його перетворюємо на пекло. Кому належить острів? Він апріорі не належить нікому. Ми, люди, не готові до цього. Ми мусимо, особливо сьогодні, виставляти кордони. Якщо ми їх не встановимо, їх встановлять за нас», – розповідає режисерка Оксана Дмітрієва.
За сюжетом постановки, Просперо з донькою відбуває вигнання на дикому і неприступному острові, де він і володар, і диктатор. Все змінює буря: кораблетроща закинула на острів вельмож – правителів країн далеких та давніх недругів Просперо, що відібрали у нього владу та свободу.
Сценограф та автор дизайну костюмів Михайло Ніколаєв – театральний художник та живописець, член Міжнародної спілки діячів театрів ляльок UNIMA. Твори Ніколаєва є в музеях та приватних колекціях України, Європи та Америки.
Головну роль виконує відомий актор театру і кіно Олег Стефан, що працює у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. У виставі беруть участь: Ярослав Дерпак, Оксана Галів, Ігор Возьний, Володимир Пантелєєв, Ярослав Федорчук, Юрій Радіонов, Василь Баліцький, В’ячеслав Жуков, народний артист України Степан Глова та заслужені артисти України Андрій Козак, Роман Біль, Ігор Гаврилів, Назарій Московець, Дмитро Каршневич, Василь Коржук, Андрій Войтюк.
Коли дивитися: 1 та 30 червня.
Трилер «Дочки»
Театр Лесі Українки
На завершення сезону у Театр Лесі Українки відбудеться прем’єра трилеру на одну дію «Дочки» за п’єсою «Молочайник» Оксани Гриценко.
Режисеркою, сценографкою та художницею з костюмів стала Ольга Турутя-Прасолова. Ольга – режисерка та театральна художниця. Її нещодавні знакові роботи – вистава «Місто» за однойменним романом В. Підмогильного (Харківський академічний драматичний театр), вистава «Украдене щастя» за однойменною драмою І. Франка (Харківський академічний драматичний театр) та вистава «Intermezzo» за однойменною новелою М. Коцюбинського (Харківський академічний драматичний театр).
«Степова Кавунівка щороку родить врожаї червонобоких томатів. Їх збирають засмаглі жінки, які, мов скіфські баби, міцно вросли у свою землю і пустили кам’яне коріння. Того року, їм належало зібрати містичний врожай, передати секрети його збору у спадок. Ця материзна буде захистом, опорою і розрадою їхнім дочкам, які фатально-випадково опиняються в рідному домі і в окупації, - такі різні, такі рідні. Хто ж бо знав, що, насправді, надія вмирає першою», – розповідають про сюжет вистави в театрі.
Ролі виконують: Баба – Анастасія Лісовська, Наталія Мазур; Мама – Анастасія Перець; Оля – Таїсія Малахова; Олеся – Ісабель Меркулова, Світлана Федєшова; Кума – Тетяна Шелельо.
Коли дивитися: 15, 16 та 30 червня.
«Образ речей» Н.ЛаБут
Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»
«Кохання як мистецтво: бунтарська творчість на межі провокації. Кохання – це митець. А його дітище – скульптура. І основою для неї стає нетлінне тіло й душа людини, що скорилася своїм чистим почуттям. Та коли митець піддається корисливій силі натхнення та бреше своєму творінню, провокація виходить за межі дозволеного… Кохання – мистецтво не для слабкодухих», – зазначають про виставу в театрі.
У театрі розповідають, що ця постановка є інтерактивно та своєрідним експериментом, а також – екскурсія в сутність почуттів очима мистецтва.
Вистава відбувається в камерній залі, тому кількість місць обмежена.
Режисерка – Заслужена артистка України Алла Федоришина.
Коли дивитися: 23 червня.
«Як нотки пісеньку складали»
Львівський театр ляльок
Львівський театр ляльок запрошує дітей та батьків зануритися у казковий світ звуків та кольорів:
«Тут живуть мама Ключ Соль та її дітки – різнокольорові нотки. Кожна нотка має свою особисту пісеньку і окрему барву. Поки що вони міцно сплять, та ось мама починає їх будити та знайомити з глядачами – аби світ наповнився чарівними мелодіями та став барвистим. Та ноткам потрібно допомогти – дитячими співами, танцями та іграми! А що ж буде, якщо котрась нотка загубиться і її пісенька залишиться непочутою?»
У театрі розповідають, що вистава має інклюзивний характер, адже реалізовує принципи доступного та відкритого театру, зокрема розрахована на участь дітей із синдромом Дауна. Так, над створенням вистави працював професійний психолог, а усі актори отримали відповідні консультації.
Інклюзивний характер вистави передбачає:
- рівноцінне трактування усіх дітей-учасників.
- актори пройшли тренінг і мають навички спілкування з усіма дітьми.
- вистава створена з урахуванням особливостей сприйняття довкілля дітьми із синдромом Дауна.
Режисер – Михайло Урицький. Драматургиня – Ірина Гарець. Художниця – Єлизавета Селицька. Композитор – Тимур Полянський.
Вистава розрахована на дітей віком від 0 до 3 років.
Коли дивитися: 15 та 16 червня.
«Чекаючи на Ґодо» за п’єсою Семюеля Бекета
Театр імені Леся Курбаса
Постановка «Чекаючи на Ґодо» створена за п'єсою-абсурд ірландського письменника Семюеля Бекета. Вперше цю виставу поставили 5 січня 1953 року в Парижі. У репертуарі ж театру Леся Курбаса вона від 28 червня 2023 р. У сюжеті вистави можна побачити, як герої кожен день когось на ім'я Ґодо. Вони його чекають повсюди і постійно, проте загадкова людина все ніяк не з'являється.
«Ця п’єса – Біблія Театру Абсурду. І велика шаранда, яку одні примудряються перетворити на тригодинну «нудьгу», інші ж узагалі не розуміють, про що й навіщо грають. Про що завгодно ставлять «Ґодо» - про диваків, дурнів, філософів. Курбасівці своєчасно підстелили солому, поставивши і зігравши… про себе. Про акторів. Про балакучих метушливих і непосидючих лицедіїв, які жонглюють марними словами й непотрібними предметами», – зазначив мистецький оглядач та журналіст у «Дзеркалі тижня» Олег Вергеліс.
Переклад з англійської – Володимир Діброва. Режисерська провокація – Олекса Кравчук. Візія – Влодко Кауфман. Костюми – Наталка Шимін / Юлія Рибка. Світло – Петро Гуменюк.
Діють у виставі: Владімір – Ярослав Федорчук; Естрагон – Денис Соколов; Поццо – Олег Цьона; Лаккі – Ярослав-Григорій Чупило/ Микола Береза; Хлопчик – Олег Цьона.
Коли дивитися: 16 червня.
Лібрето «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка
Львівська національна опера
«Діалоги кармеліток» – одна з найпопулярніших опер ХХ століття. У сюжеті постановки зображені події періоду Великої французької революції та якубінським терором у ХІХ ст. Водночас такі події мають і позачасовий вимір, відображають певну циклічність та містять відсилки до теперішньої російсько-української війни.
«Так, ми, як і всі постановники опери «Далогів» відчуваємо часту бездієвість і схематичність драматургічної оповіді Пуленка, тому й «діалоги», зате композитору вдалося створити за допомогою палітри музичної мови діалог із слухачами і показами весь драматизм і глибину великої людської трагедії. Наскрізною лінією сюжету ми акцентуємо долю юної аристократки Бланш де ля Форс від психічно травмованої дівчинки до мужньої героїні, що протестує на тлі гекатомби, тобто добровільної самопожертви кармеліток. Колективний образ монахинь є тим постійним планом й водночас підтекстом на фоні якого народжується і новий зміст, і нова розвʼязка твору», – зазначає режисер-постановник Василь Вовкун.
Диригент-постановник – Іван Чередніченко. Режисер-постановник – Василь Вовкун. Хормейстер-постановник – Вадим Яценко. Художник-постановник – Микола Молчан. Художниця костюмів – Оксана Караванська. Художник світла – Олександр Мезенцев.
Коли дивитися: 15 та 16 червня.
Моновистава «Пес»
Перший український театр для юного глядача
Вистава «Пес» створена на основі вибраних автобіографічних оповідань Олега Сенцова зі збірки «Жизня». У цих текстах розповідається про різні етапи в житті Олега Сенцова: як він дорослішав, став самостійним, чому опинився на Майдані, чому не прийняв анексію Криму та боровся з окупантами.
«Усіх було дитинство. І, здебільшого – це щирі і безпосередні історії про буденне, але з чітким розумінням, що там відбувається щось надзвичайно важливе. Всі історії про життя: про дитинство і юність, дорослі роки. Про батьків, рідних, друзів дитинства. Про те, як дитина хоче собаку, і він стає найкращим другом маленькій людині. Але минають роки і на собаку лишається все менше часу, дитинство закінчується. Через ці дитячі події і відбувається формування моралі і гідності підлітка, а згодом – дорослого. Це практично процес формування в душі людини програми ставлення до життя, до держави, до суспільства, до природи, до тварин, до історії», – розповідають про виставу в театрі.
Крім того, у Першому українському театрі для юного глядача долають, що ця постановка для всіх тих, хто не знайшов відповіді на питання «чому». Вона є своєрідною розмовою про людину в гармонії і її відсутності, про неможливість довготривалості щастя, чому воно так близько і так неймовірно далеко.
«Ще років зо п'ять тому я не знала насправді, як пише Олег Сенцов. Я ніколи нічого з його доробку раніше не читала. А потім раптом мені в неті трапилося читання оповідання Сенцова "Пес" польськими авторами. І один із них був Данієль Ольбрихський. І те його читання мене просто зачарувало. Відразу згадала власне дитинство, те, що могла робити тоді не так. Приміром, що теж не була уважна до того пса, який сидів у буді і чекав на мене. Думаю, що в кожної людини таке є. І справа навіть не собаці. Це - символічно. І я відразу подумала, а чому б із цього матеріалу не зробити виставу? Вадим Сікорський як режисер та Ігор Данчук як актор видалися мені саме тими людьми, які б упоралися із цим матеріалом якнайкраще. Однак почався ковід, а тоді війна. І тільки зараз мрія про це дійство реалізувалась. Я у своєму житті бачила дуже мало моновистав. Ця моновистава у репертуарі нашого театру - перша. І я дуже з того тішуся. Бо окрім всього іншого цей матеріал стимулює не лише згадати дитинство, а й ставати добрішими та краще розуміти, що в житті важливо насамперед», — зазначає в.о. директора-художнього керівника театру Ірина Артим'як.
Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський. Художник-постановник – Наталія Тарасенко. Музичне оформлення – Богдан Сегін. Художник по світлу – Світлана Коренькова.
У ролі автора – актор Ігор Данчук.
Коли дивитися: 21 червня.
«Шовкова косиця»
Театр «І люди, і ляльки»
«Жила собі дівчинка Катруся у якої була кицька Багіра. Поряд з ліжечком дівчинки завжди доглянуті та охайні, рядочком, сиділи її улюблені іграшки – Ведмедик, Зайчик та Мишка. Якось іграшки та киця підслухали мрію Катрусі про чарівну квітку, яка має чудодійну силу», – розповідають в театрі про виставу.
Автори – Василь Хомик, Олег Новохацький. Художник-постановник – Олена Городецька. Композитор — Микола Сало.
Постановка призначена для дітей віком 3+.
Коли дивитися: 2 та 7 червня.
«Піди і випий море»
Палац культури залізничників «Рокс»
Вистава «Піди і випий море» створена за мотивами пʼєси «Лисиця та Виноград» бразильського письменника Гільєрме Фігейредо.
У сюжеті постановки історія із життя заможного політика Ксанфа та його молодої дружини Клеї. Одного разу він привозить в подарунок своїй жінці раба, якого звати Езоп.
«Занедбаний», вкрай непривабливий Езоп, спочатку викликає неприязнь та відторгнення у всіх, хто його бачить вперше, але дуже швидко, іскрометний гумор, мудрість та сміливість - перетворюють Езопа на найдорогоцінніше придбання Ксанфа. Неодноразово рятуючи "господаря" у складних та небезпечних ситцаціях, єдиною нагородою для себе, він просить - свободу», –розповідають про виставу в Палаці культури залізничників «Рокс».
У виставі грають: Лев Сомов, Ірина Новак, Ігор Рубашкін, Григорій Бакланов.
Режисер-постановник – Ілля Ноябрьов. Художниця-постановниця – Марія Ноябрьова.
Коли дивитися: 14 червня.
До слова, ІА Дивись.іnfo також готує підбірки фільмів та книжок їх можна переглянути на нашому сайті в розділі «культура».
