Як шукати документи на е-ресурсі Державного архіву Львівської області

Державний архів Львівської області містить близько 5139 фондів (1772–2004 роки). Зокрема, тут зберігається понад 41 тисяча одиниць фотодокументів (1946–1993 роки). Нещодавно архів оцифрував понад один мільйон електронних копій.
ІА Дивись.іnfo розповідає детальніше про те, як знайти потрібну інформацію в архіві області.
Як користуватися е-ресурсом обласного архіву
Головний спеціаліст з Інформаційних технологій організаційно-аналітичного відділу Державного архіву Львівської області Володимир Ведміцький розповів, як користуватися електронним ресурсом. Для цього потрібно виконати наступні кроки:
- Заходимо на сайт. В пошуковій системі пишемо: «е-ресурс Державного Архіву Львівської області» Також можна перейти за посиланням безпосередньо на сайт архіву тут.
- Після цього можна перейти у розділ «Путівник» > обираємо фонд або ліворуч три види пошуку >> «Загальний пошук», «Пошук в оцифрованих справах», «Пошук фондів за номерами».
- Пишемо потрібний нам пошуковий запит, обираємо з категорій те що нам потрібно, зокрема, «фонд-опис-справу».
- Якщо справа оцифрована буде комірка – «Переглянути». Якщо ж висвітлюється комірка «Замовити», справа не оцифрована, а її можна буде «Замовити». Для зв’язку перейдіть у розділ «Контакти» там є вся необхідна інформація.
Також Володимир Ведміцький підкреслив, що документи можна збільшувати на екрані до досить великого розміру, а потрібну інформацію можна знайти за декілька кліків в режимі 24 год на 7 на платформі ARCHIUM.
Крім того, заступник директора архіву, Начальник організаційно-аналітичного відділу ДАЛО Роман Бойко підкреслив: «При створенні електронної форми описів працівники архіву редагують заголовки справ у відповідності до сучасного трактування історії України, переклад заголовків справ з російської та польських мов на українську, систематизацією та нумерацією аркушів з подальшим розміщенням їх на електронному ресурсі».

Що можна знайти на сайті обласного архіву
На електронному ресурсі Львівського державного архіву міститься путівник, де можна переглянути:
- Фонди колишнього партархіву (458 фондів, 918912 справ, 1603 – 1939 рр.).
- Фонди дорадянського періоду (2551 фондів, 903514 справ, 1939 – 1991 рр.).
- Фонди періоду нацистської окупації (172 фондів, 53394 справ, 1941–1944 рр.).
- Фонди радянського періоду (1914 фондів, 387991 справ, 1939 – 1991 рр.).
- Фонди періоду Незалежної України (59 фондів, 16828 справ, 1991 – 2009 рр.).
Крім того, неоцифровані справи, які зберігають в архіві, можна замовити до читального залу архіву онлайн через особистий кабінет.
Копії документів, які вдалося оцифрувати
Нещодавно Державний архів Львівської області презентував понад 1 мільйон цифрових копій документів Національного архівного фонду. Туди увійшли:
- 316 актових книг – Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Львів (Р-3321);
- 6254 справ Слідчого відділу НКВС у Львівській області (кримінальні справи 1939-1950 рр.)(Р-3258 оп.1);
- 2641 справ – Магістрату королівського столичного міста Львова (Ф.2 оп.1);
- 1289 справ – Спеціального суду при Німецькому суді у Львові. Німецька державна прокуратура у Львові (Р-77 оп.1).
- 817 справ – Союзу оборонців міста Львова 1918-1939 років (266 оп.1).
- 91 справу – Івасюк Володимир Михайлович - український композитор (Р-3220).
- 325 справ з різних архівних фондів.

«Наповнення електронного ресурсу Державного архіву Львівської області розпочалося у січні 2023 року. На сьогодні завантажено 468 повнотекстових описів. Крім того, вже доступні 1 мільйон електронних цифрових копій документів національного архівного фонду, які висвітлюють історію України XVIII-XX століть та містять інформацію генеалогічного характер», – зазначив Головний спеціаліст з Інформаційних технологій організаційно-аналітичного відділу Державного архіву Львівської області Володимир Ведміцький.
Крім того, в обласному архіві оцмфрували 150 тисяч аркушів найбільш затребуваних користувачами документів. Зокрема, йдеться про Фонд № 2 «Магістрат королівського столичного міста Львова» за 1919-1939 роки. Він зберігає інформацію про центральну забудову міста Львова та є популярним серед архітекторів, які відновлюють пам'ятки архітектури.
Що планують оцифрувати ще
Підкреслимо, що 24 травня 2024 року Державний архів Львівської області підписав угоду про масове оцифрування архівних фондів. Зокрема, йдеться про документи, які містять генеалогічні та біографічні відомості, як-от:
- Урядові документи, кримінальні справи НКВС (репресивні органи) за 1939–1959 роки,
- Акти цивільного стану / актові записи цивільного стану за 1940–1950 роки,
- Документи освітніх закладів за 1700–1939 роки,
- Міжвоєнні державні управління і староства за 1918–1939 роки.
Чому потрібно оцифровувати архіви в Україні
Під час публічної дискусії «Музейні фонди — перехід між реальностями» 17 травня у Львові, що відбулася в межах циклу тематичних подій «Відкриті фонди» на платформі Конгресу Культури, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов розповів, що до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Державна архівна служба хотіла замінити профільний Закон «Про Національний архівний фонд та архівні установи». Тоді й виникло питання про те, що треба вводити нове поняття «національні архівні інформаційні ресурси». Проте до сьогодні цей законопроєкт ще не прийнятий на офіційному рівні.
«У нас в країні зберігаються понад 86 мільйонів одиниць у архіві. Це близько мільярда сторінок. Так, Україна — одна з найбільших в архівному плані серед країн в Європі. Для архівістів у предметі зберігання найважливішим є аспект інформаційної цінності. Закон не був ухвалений, але він передбачає те, що це дасть змогу архівам брати на зберігання не лише офіційні паперові документи від органів влади, а також архівувати соціальні медіа, комп’ютерні ігри, бази даних і багато інших інформаційних ресурсів. Для мене важливо, щоб наші майбутні покоління бачили не спотворене уявлення крізь призму офіціозу тих подій, в яких зараз ми живемо під час повномасштабної війни», — зазначив Анатолій Хромов.
Крім того, він виокремив три основні аспекти, які пов'язані з доступом до архівів сьогодні: юридичний, фізичний та інтелектуальний.

Анатолій Хромов зазначає, що незважаючи на те, що законопроєкт ще не прийняли, архівна служба розвивається. Сьогодні в Україні демонструють справжні рекорди в оцифруванні архівів.
«У 2023 році ми внесли зміни в нормативно-правові акти, легалізувавши цифрову копію документів, у випадку втрати оригіналів як таких, що можуть бути правовими для подання офіційних довідок тощо. Це українське ноу-хао, бо ще такого ніхто в світі не робив. Тут є багато застережень. Водночас, для того, щоб ті копії не змінювалися, є відповідні акти та метадані, які свідчать, що ця копія не зазнавала редагування», – розповідає Голова Державної архівної служби України.
Детальніше про те, що розповідали під час дискусії «Музейні фонди — перехід між реальностями» – читайте у нашому матеріалі.