Як правильно писати слова за українським правописом 2019 року: пояснення від львівської мовознавиці

ІА Дивись. info запитала про основні зміни в чинному правописі 2019 року в Оксани Мосур – кандидата філологічних наук, доцента катедри української мови ім. проф. І. Ковалика Львівського національного університету імені І. Франка, провідного фахівця Лабораторії діалектологічних та ономастичних студій.

Про основні зміни в правописі 2019 року

Мовознавиця зазначає, що усі зміни, запропоновані правописом 2019 року, можна поділити на дві групи. Перша – безваріантні зміни, а друга – варіантні доповнення.

Так, серед основних безваріантних змін фіксуємо такі, виокремлює Оксана Мосур:

• є замість е у слові проєктор та похідних (у яких є латинський корінь -ject-) та уникнення зайвої йотації (Ісая, Соєр, фоє замість Ісайя, Сойєр, фойє);
• у словах Бекі, Дікенс, Текерей немає подвоєння к;
• разом тепер пишемо компоненти веб-, поп-, прес-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- та ін.: вебсайт, пресцентр, мінісукня, максіспідниця, експрезидент, віцепрем’єр-міністр;
• логічно унормовано вживання невідмінюваного числівника пів у значенні «половина» з іменниками. Тепер його пишемо окремо (пів огірка, пів яблука, пів Європи), разом – лише тоді, коли з наступним словом числівник утворює єдине поняття (піваркуш, півзахист, півмісяць, півострів тощо);
• назви сайтів без родового поняття пишемо з малої літери (фейсбук), з родовим словом – з великої букви і в лапках (соцмережа «Фейсбук»), як назву юридичної особи – з великої літери (РНБО ввела санкції проти Яндексу);
• унормовано написання окремих власних назв. З великої літери пишемо усі компоненти назв трьох свят (День Незалежности України, День Соборности України, День Конституції України). Правильним тепер є написання – Верховний Суд України, Свято перемоги;
• впорядковано написання окремих слів: Святвечір (з великої літери і разом), священник (з двома н);
• маємо нововведення щодо відмінювання імені Ігор та творення від нього імені по батькові. Тепер форма кличного відмінка – Ігорю (було Ігоре), по батькові – Ігорьович (було Ігорович);
• у словозміні дієслова відповісти: у третій особі множини було відповідять, тепер нормативною є форма дадуть відповідь.

Водночас вона зазначає, що серед варіантних доповнень до чинної норми виокремлюємо такі:

• у прізвищах та іменах допускається передавання звука [g] двома способами: буквою г і буквою ґ (Гете і Ґете, Вергілій і Верґілій);
• у словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав, однак ті, які мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: пауза і павза, фауна і фавна;
• буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т, проте у словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається варіантність: орфографія і ортографія, дифірамб і дитирамб, міфологія і мітологія, Марфа і Марта тощо;
• два слова з варіантним и на початку: ірій і ирій, ірод і ирод («дуже жорстока людина»). И пишемо на початку окремих українських вигуків (ич!), часток (ич який хитрий),  дієслова и́кати («вимовляти и замість і») та похідного від нього іменника и́кання. И на початку вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їхньої вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин;
• Іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, о́сени, со́ли, Ру́си;
• назви населених пунктів, які в родовому відмінку однини мали закінчення -у, тепер також можуть мати варіантне закінчення -а: Амстердаму і Амстердама, Лондону і Лондона, Парижу і Парижа, Чорнобилю і Чорнобиля та ін.;
• до Олега тепер можна звертатися Олегу і Олеже.

«Окрім цього, у правописі-2019 вказано, що за потреби від назв звань, титулів, професій чоловічого роду можна утворювати фемінітиви за допомогою суфіксів -к-(а), -иц-(я), -ин-(я), -ес-(а): директорка, верстальниця, філологиня, поетеса. Зауважу, що правопис не зобов’язує творити фемінітиви, а лише вказує, як це робити правильно»,

– додає Оксана Мосур.

Якими є переваги та недоліки правопису 2019

Мовознавиця зазначає, що якщо говорити про недоліки та переваги – то в правописі є багато нюансів:

«Якщо в загальному, то недоліком правопису-2019 є його поспішне ухвалення Кабміном без ретельного аналізу редакції правопису фаховими філологами. І не може бути варіантної норми. У питаннях мови треба чіткості, а не двозначності. Перевагою, звичайно, є хоч часткове повернення норм, властивих українській мові, які радянський режим намагався зруйнувати».

Оксана Мосур каже, що правопис не до кінця допрацьований – у ньому міститься  й  те, що залишилось поза увагою:

«Директор Інституту української мови, доктор філологічних наук Павло Гриценко в інтерв’ю «Радіо Свобода» повідомив, що правопис 2019 року потрібно доопрацювати. Над цим працюють й оприлюднять його орієнтовно до кінця 2024 року».

Повернення до Харківського правопису 1928 року

Мовознавиця підкреслює, що правопис-2019 намагається відновити історичну справедливість, зокрема частково повертає у варіантній формі ті риси, які відображав харківський правопис:

«Про необхідність повернення до норм харківського правопису говорили ще у 90-х, коли було розроблено проєкт правопису 1999 року (під керівництвом члена-кореспондента НАН України Василя Німчука). Як бачимо, це питання є актуальним вже досить давно і довго».

Також ми запитали у мовознавиці чому важливо оновлювати правопис та змінювати його:

«Мова – це змінне і динамічне явище, особливо в лексиці. Ми запозичуємо іншомовні слова, з’являються нові поняття, написання яких потрібно унормувати і/або адаптувати до законів рідної мови, тому і виникає необхідність оновлення правопису»,

– відповідає Оксана Мосур.

Підкреслимо, що у 2019 році в Україні затвердили нову редакцію правопису, що є чинною до сьогодні.