Як правильно писати слова за українським правописом 2019 року: пояснення від львівської мовознавиці

Дизайн без назви (27)
Ілюстративне фото. Колаж/ ІА Дивись. info

Нещодавно, 22 травня, Верховний Суд підтвердив чинність і обов’язковість застосування українського правопису 2019 року. Цього року закінчилися пʼять років, відведені на «плавний перехід» до повного його впровадження, а відтак – у всіх сферах суспільного життя варто використовувати нові норми написання слів.

ІА Дивись. info запитала про основні зміни в чинному правописі 2019 року в Оксани Мосуркандидата філологічних наук, доцента катедри української мови ім. проф. І. Ковалика Львівського національного університету імені І. Франка, провідного фахівця Лабораторії діалектологічних та ономастичних студій.

Кандидат філологічних наук Оксана Мосур.

Про основні зміни в правописі 2019 року

Мовознавиця зазначає, що усі зміни, запропоновані правописом 2019 року, можна поділити на дві групи. Перша – безваріантні зміни, а друга – варіантні доповнення.

Так, серед основних безваріантних змін фіксуємо такі, виокремлює Оксана Мосур:

  • є замість е у слові проєктор та похідних (у яких є латинський корінь -ject-) та уникнення зайвої йотації (Ісая, Соєр, фоє замість Ісайя, Сойєр, фойє);
  • у словах Бекі, Дікенс, Текерей немає подвоєння к;
  • разом тепер пишемо компоненти веб-, поп-, прес-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- та ін.: вебсайт, пресцентр, мінісукня, максіспідниця, експрезидент, віцепрем’єр-міністр;
  • логічно унормовано вживання невідмінюваного числівника пів у значенні «половина» з іменниками. Тепер його пишемо окремо (пів огірка, пів яблука, пів Європи), разом – лише тоді, коли з наступним словом числівник утворює єдине поняття (піваркуш, півзахист, півмісяць, півострів тощо);
  • назви сайтів без родового поняття пишемо з малої літери (фейсбук), з родовим словом – з великої букви і в лапках (соцмережа «Фейсбук»), як назву юридичної особи – з великої літери (РНБО ввела санкції проти Яндексу);
  • унормовано написання окремих власних назв. З великої літери пишемо усі компоненти назв трьох свят (День Незалежности України, День Соборности України, День Конституції України). Правильним тепер є написання – Верховний Суд України, Свято перемоги;
  • впорядковано написання окремих слів: Святвечір (з великої літери і разом), священник (з двома н);
  • маємо нововведення щодо відмінювання імені Ігор та творення від нього імені по батькові. Тепер форма кличного відмінка – Ігорю (було Ігоре), по батькові – Ігорьович (було Ігорович);
  • у словозміні дієслова відповісти: у третій особі множини було відповідять, тепер нормативною є форма дадуть відповідь.

Водночас вона зазначає, що серед варіантних доповнень до чинної норми виокремлюємо такі:

  • у прізвищах та іменах допускається передавання звука [g] двома способами: буквою г і буквою ґ (Гете і Ґете, Вергілій і Верґілій);
  • у словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав, однак ті, які мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: пауза і павза, фауна і фавна;
  • буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т, проте у словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається варіантність: орфографія і ортографія, дифірамб і дитирамб, міфологія і мітологія, Марфа і Марта тощо;
  • два слова з варіантним и на початку: ірій і ирій, ірод і ирод («дуже жорстока людина»). И пишемо на початку окремих українських вигуків (ич!), часток (ич який хитрий),  дієслова и́кати («вимовляти и замість і») та похідного від нього іменника и́кання. И на початку вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їхньої вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин;
  • Іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, о́сени, со́ли, Ру́си;
  • назви населених пунктів, які в родовому відмінку однини мали закінчення -у, тепер також можуть мати варіантне закінчення -а: Амстердаму і Амстердама, Лондону і Лондона, Парижу і Парижа, Чорнобилю і Чорнобиля та ін.;
  • до Олега тепер можна звертатися Олегу і Олеже.

«Окрім цього, у правописі-2019 вказано, що за потреби від назв звань, титулів, професій чоловічого роду можна утворювати фемінітиви за допомогою суфіксів -к-(а), -иц-(я), -ин-(я), -ес-(а): директорка, верстальниця, філологиня, поетеса. Зауважу, що правопис не зобов’язує творити фемінітиви, а лише вказує, як це робити правильно»,

– додає Оксана Мосур.
Ілюстративне фото/ canva

Якими є переваги та недоліки правопису 2019

Мовознавиця зазначає, що якщо говорити про недоліки та переваги – то в правописі є багато нюансів:

«Якщо в загальному, то недоліком правопису-2019 є його поспішне ухвалення Кабміном без ретельного аналізу редакції правопису фаховими філологами. І не може бути варіантної норми. У питаннях мови треба чіткості, а не двозначності. Перевагою, звичайно, є хоч часткове повернення норм, властивих українській мові, які радянський режим намагався зруйнувати».

Оксана Мосур каже, що правопис не до кінця допрацьований – у ньому міститься  й  те, що залишилось поза увагою:

«Директор Інституту української мови, доктор філологічних наук Павло Гриценко в інтерв’ю «Радіо Свобода» повідомив, що правопис 2019 року потрібно доопрацювати. Над цим працюють й оприлюднять його орієнтовно до кінця 2024 року».

Повернення до Харківського правопису 1928 року

Мовознавиця підкреслює, що правопис-2019 намагається відновити історичну справедливість, зокрема частково повертає у варіантній формі ті риси, які відображав харківський правопис:

«Про необхідність повернення до норм харківського правопису говорили ще у 90-х, коли було розроблено проєкт правопису 1999 року (під керівництвом члена-кореспондента НАН України Василя Німчука). Як бачимо, це питання є актуальним вже досить давно і довго».

Також ми запитали у мовознавиці чому важливо оновлювати правопис та змінювати його:

«Мова – це змінне і динамічне явище, особливо в лексиці. Ми запозичуємо іншомовні слова, з’являються нові поняття, написання яких потрібно унормувати і/або адаптувати до законів рідної мови, тому і виникає необхідність оновлення правопису»,

– відповідає Оксана Мосур.
Пікет у Львові на підтримку української мови. Фото з архіву ІА Дивись.info

Підкреслимо, що у 2019 році в Україні затвердили нову редакцію правопису, що є чинною до сьогодні.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: