Природоорієнтовані рішення: як готувати місто до кліматичних змін
Найкращими та доволі недорогими заходами з адаптації до змін клімату є застосування природоорієнтованих рішень (Nature-based solutions).
Колонка Анастасії Колюсь — екологині, асистентки відділу клімату ГО «Екодія»
Які це — природоорієнтовані рішення
Природоорієнтовані рішення є способом задовольнити потреби людей та розв'язати суспільні проблеми, використовуючи природні ресурси та процеси в гармонії з навколишнім середовищем. Існує доволі багато таких рішень, і деякі з них не вимагають суттєвих фінансових інвестицій чи складних технологій у реалізації. Втілення природоорієнтованих рішень націлене на охолодження температури повітря, поглинання вуглекислого газу, а також всотування надмірної кількості опадів за допомогою рослин.
Прикладами таких природоорієнтованих рішень є: газони з різнотрав’ям, дощові садки, вертикальне озеленення (зелені фасади, зелені зупинки тощо), водопроникні поверхні (зелені парковки, зелені колії тощо). Завдяки спільній роботі громадських організацій з Української кліматичної мережі було розроблено каталог природоорієнтованих рішень, в якому їх налічують понад 20.
Приклади природоорієнтованих рішень у Львові
У Львові вже існують приклади впровадження природоорієнтованих рішень. Так, у 2020 році у Львові було створено перший громадський дощовий садок, розташований на перетині вулиць Бандери та Чупринки. Пізніше це рішення використали поруч із парком 700-річчя Львова.
Користь дощового садка полягає в ефективному затриманні опадів, що зменшує ризик підтоплень у місті. Крім того, під час посухи накопичені опади допомагають підтримувати вологість ґрунту, а при випаровуванні волога додатково зволожує повітря та покращує його якість.
Іншим прикладом є створення простору міського садівництва та городництва «Розсадник» у парку «Залізна вода» (Львів, вул. Мушака, 58). Метою створення цього простору було популяризування природоорієнтованих рішень, пермакультури* та органічного садівництва. Окрім того, цей простір активно використовується з просвітницькою метою: протягом трьох років у просторі було організовано понад 170 подій, зокрема толок, садівничих воркшопів, гарденотерапевтичних занять, навколоекологічних обговорень, літературних зустрічей і музичних вечорів.
Також у Львові висадили експериментальні ділянки з різнотрав’ям. Такі ділянки є доволі гарним рішенням, адже потребують лише 1-2 скошувань за весь період цвітіння, а за рахунок розвиненої кореневої системи вони не потребують частого поливу. Лучні рослини, якими обсаджують ділянки, здатні знижувати температуру повітря, а також слугують місцем запилення для комах.
Щоб адаптація до зміни клімату в містах була успішною, важливо висаджувати «кліматичні» види дерев. Прикладом такого дерева є клен-явір атропурпуреа, який почали висаджувати у Львові з 2023 року. Такі види дерев є більш стійкими до екстремальних погодних умов (посух, злив, морозів тощо).
Для покращення кліматичної ситуації в країні важливо об’єднувати зусилля. Наприклад, запроваджувати природоорієнтовані рішення по всій території України, а також відмовлятись від викопного палива та надавати перевагу відновлювальним джерелам енергії.
Довідка
- Пермакультура – система ведення сільського господарства, яка заснована на гармонії з природними процесами та мінімальними витратами праці без шкоди довкіллю.
Як температурні рекорди впливають на довкілля — читайте тут.
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.