На 2024 рік у Львівській області заплановано завершити реставрацію трьох церков. Роботи обійдуться у понад два мільйони гривень.
Про це у відповідь на запит журналістки ІА Дивись.info повідомили у військовій адміністрації регіону.
На Львівщині відреставрують три церкви
Згідно із документом, нинішнього року на Львівщині мають завершити роботи у трьох святинях. Ідеться про:
- дзвіницю дерев'яної церкви Воздвиження Чесного Хреста 1661 року. Розташована церква у Дрогобичі.
- дерев'яну церкву святого Михаїла. Святиня збудована 1663 року в Ісаях — селі, що у Самбірському районі.
- дерев'яну церкву Собору Пресвятої Богородиці 1746 року, що у Заболотцях на Золочівщині.
Загалом передбачене фінансування на відновлення цих об'єктів теперішнього року становить більш ніж 2 млн грн.
Окрім цього, у церкві в Ісаях відреставрують стінопис. Зробити це планують також цього року.
Взятись за відновлення святині планують й в Кугаєві. Ідеться про дерев'яну святиню XVII століття. Реставрацію мають завершити 2025 року. На роботи нинішнього року виділили 1,6 млн грн.
Процедура відкритих торгів триває щодо реставрації церкви Успіння Пресвятої Богородиці, зведеної 1603 року у селі Кліцько на Львівщині. Планують відновлювати дерев'яну сакральну споруду за понад 5 млн грн.
Історія церков на Львівщині, які реставруватимуть 2024 року
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Дрогобич, 1661 рік
Була святинею місцевих солеварів. Історія цього храму тісно пов'язана зі священиком отцем Василем Глібкевичем, який малював чудотворні ікони, тут жив і правив.
Тут збереглись розписи у вівтарній частині.
Церква святого Михаїла
Ісаї, 1663 рік
Архітектурний об’єкт є однією з найстаріших збережених дерев’яних церков Карпатського регіону. Розташований у центрі села та є перлиною сакральної архітектури, зведена майстрами в традиційному бойківському стилі.
2018 року храм набув статус аварійного об’єкта, тоді ж розпочали його порятунок. Упродовж 2018-2021 років реставрували дах і куполи храму.
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Заболотці, 1746
Її звели на місці спаленої 1648 року татарами святині. Згодом дах церкви вкрили оцинкованим залізом, а в інтер'єрі з'явилися розписи, оновлені у 1933 році майстром Іваном Сахно. Довгий час храм закрили для богослужінь. У той час, між 1961-1964 роками, вивезли унікальне рукописне Євангеліє XIII століття.
Святиню у Заболотцях вважають характерним витвором народної архітектури галицької школи.
Церква Богоявлення Господнього
Кугаїв, 1693 рік
Кілька разів її ремонтувала громада села власними зусиллями. Так, 1989 року тут з’явилися розписи стін, виконані сільськими майстрами. Проте, після того, як у 1990-2000 роках в Кугаєві збудували нову, муровану, церкву, богослужіння у дерев’яній святині припинились.
Найбільша цінність пам’ятки – іконостас XVIII століття. Його ікони дослідники датують 1702-1806 роками. 2021 року цей іконостас демонтували і перенесли в Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, через аварійний стан самої церкви.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Кліцько, 1603 рік
На стінах тут збереглося багато різьблених написів. Іконостас храму походить з 1674-го, тим же періодом датують розписи інтер’єру. Є відомості, що вперше церкву реставрували 1686-1687 роках, двічі оновлювали - 1808 та 1880-го.
На початку ХХ століття храм ледь не розібрали, плануючи на цьому місці, за проєктом архітектора Василя Нагірного, збудувати нову муровану церкву.
Однак, на щастя, церкву не розібрали, а нову збудували поряд.
Відтак від 1955 до 1989-го дерев’яна церква Успіння використовувалася як архів та склад книжок, що і врятувало її від руйнації.
