Як львівська Сенсотека стала інклюзивним простором

Катерина Алєксєєнко — координаторка проєктів із питань інклюзії в Сенсотеці та проєктна менеджерка Львівської муніципальної бібліотеки.

У серпні 2020 року у Львові відкрився оновлений бібліотечний простір – Сенсотека (бібліотека-філія №18) за адресою вулиця Уласа Самчука, 22. Це окрема будівля в одному з найстаріших та найгарніших парків міста, Стрийському, не могла не привернути увагу.

Якщо раніше це було старе та холодне приміщення з арковими вікнами – то тепер стала безбар’єрною багатофункціональною бібліотекою, яка є відкритою для всіх. Це простір спільного зростання, місце де реалізуються запити кожного та кожної для якісного відпочинку, розвитку та навчання. Місце, яке плекає справжні сенси інклюзії. 

Як з'явилася ідея створити інклюзивний простір у бібліотеці

Сенсотека – це спільний проєкт Громадської організації «ІУС» та Централізованої бібліотечної системи для дорослих Львова та бере свій початок з 2015 року. Тісні партнерські зв’язки з спеціальної школою №100 зародили новий концепт для бібліотеки.

У той час питання адаптації публічних просторів для людей з інвалідністю не мало багатьох прихильників. Совєтський спадок у вигляді стереотипів, непорозумінь та ізоляції займав чільне місце в громаді, але певні зрушення після Революції гідності таки були – зокрема з'явився проєкт «Сенсотека». 

Насправді публічні бібліотеки у своїй основі завжди поширювали рівність, доступність та відкритість до книг, знань, неформальної освіти та культурного відпочинку. Бібліотекарям байдуже, скільки тобі років, якої ти статі, де народився та чим займаєшся. Вони не проти, якщо ти прийшов не тільки за книгою, а й будеш працювати за своїм комп’ютером, пробудеш тут годину-дві. Водночас всі бібліотечні послуги – безкоштовні. 

Тому ідея створити зручний як інтер’єрно, так екстер’єрно простір, стала довершенням у місії нашої книгозбірні. Простір, який доступний для кожного та кожної. Простір спільного зростання. 

Доступність для незрячих людей та з порушенням зору

Найперше Сенсотека у своєму фокусі поставила роботу з людьми з порушенням зору. Це зумовлено тим, що першими користувачами з інвалідністю у цих стінах були учні Спеціальної школи-інтернату для діток з порушення зору. 

Різні заняття з ними, майстеркласи та навіть вечірки спрямували наш шлях – як саме має виглядати та функціонувати простір безбар’єрності та відкритості. Команда Сенсотеки почала працювати над оновленням бібліотеки – влаштовувала відкриті заходи для привернення уваги, подавалася на громадський бюджет. Ремонт розпочали у 2016 році, а тривав він до 2020 року. 

Поки відбувалася реновація простору, діяльність Сенсотеки не припинялась. За підтримки Львівської міської ради громадська організація «ІУС» ("Інститут Українських студій" — ред.) проводила навчання цифровим навичкам для незрячих та людей з порушення зору. Після успішного проходження курсів студенти мали змогу працевлаштуватися. Також відбулися навчання з користування білої тростиною, уроки коректної лексики та мініуроки з володіння основ жестової мови. 

Відкриття оновленої Сенсотеки стало стартом для нових активностей та імпульсу до сталих партнерств. У бібліотеці розширилася колекція книг шрифтом Брайля. Для тих, хто цього потребує у вільному доступі почав працювати збільшувач та адаптер тексту й принтер шрифтом Брайля. 

Сенсотека під час війни

Після повномасштабного вторгнення Сенсотека не залишалася осторонь і стала прихистком для українців, котрі змушені були покинути свої домівки. Гості міста мали змогу жити в бібліотеці, а пізніше мешканці модульного містечка поруч отримували гуманітарну допомогу, корисну інформацію та потрібні послуги.

Тут активно працює громадська організація «Рівні можливості», її члени, львів’яни з інвалідністю, проводять різноформатні заходи: кулінарні майстеркласи, концерти, виставки, навчання та навіть репетицію з параолімпійського виду спорту – бочі. 

Особливу щемкість викликають соціальні дні народження в стінах бібліотеки. Для більшості відвідувачів та резидентів Сенсотека – не  просто бібліотека чи публічне місце, але й затишна домівка для їх починань, зустрічей з друзями та саморозвитку. 

Проєки та партнерства Сенсотеки

У травня 2023 року працівниками бібліотеки був презентований гайд «Новини доступні кожному та кожній», що став результатом адвокаційного проєкту «Інформаційна доступність для незрячих та слабозорих людей», що реалізовує кіноклуб Docudays UA при Львівській муніципальній бібліотеці. У гайді міститься покрокова інструкція для журналістів та SMM-фахівців, як зробити новини в соцмережах чи на сайтах доступними для людей із порушеннями зору.

Також у 2024 році Сенсотека стала однією з учасників програми «The Europe Challenge 2024: Libraries, Communities and Democracy». 

Можливості для людей з інвалідністю у Сенсотеці

У межах програми на базі Сенсотеки відкрили курси цифрової грамотності для людей з порушення зору (ветеранів та цивільних). Вони включають користування програмним забезпечення на смартфоні, планшеті, ноутбуці та комп’ютері. Також там надають індивідуальну допомогу в адаптації незрячих та людей з порушенням зору, а саме – користування спеціальними додатками навігації, перегляду кіно тощо.

Відвідувачі Сенсотеки з порушенням зору та незрячі безкоштовно можуть звернутися за індивідуальною консультацією з приводу цифрових навичок до фахівця. Для цього потрібно попередньо записатися в бібліотеці. Крім цього, експерт з цифрової грамотності – пан Андрій Станько, голова громадської організації «Генерація успішної дії», тренер з навчання «Як опанувати цифрові навички на планшетах, комп'ютерах, смартфонах» викладає цифрову грамотність для членів громадської організації «Українське товариство сліпих». 

Станом на жовтень 2024 року в межах цього проєкту допомогу в опануванні гаджетів отримали 18 незрячих та людей з порушенням зору. Підкреслю, що навчання проводяться на постійній основі з 16:00 до 19:00 год у вівторок, четвер та п’ятницю. 

Архітектурна безбар'єрність простору та приклад для інших бібліотек

Питання архітектурної безбар’єрності є ключовим для досягнення повноцінного інклюзивного суспільства. Адже це й про зручність, комфорт та доступність до публічних місць, транспорту, закладів культури – загалом питання поваги до кожної та кожного. 

У межах «Майстерні міста» команда Сенсотека ініціювала воркшоп «Безбар’єрний Стрийський парк: що і як?». Його учасники досліджували територію Стрийського парку на предмет архітектурної доступності з відвідувачами Сенсотеки та гостями парку. Під час прогулянки вони відкривали для себе поняття «інклюзія» та отримували досвід пересування на кріслі колісному та користування білою тростиною, рефлексували на тему змін інфраструктури Стрийського парку та занотовували пропозиції щодо поліпшення парку з фасилітаторкою Тетяною Солтис.

Сьогодні робота Сенсотеки є дороговказом у питаннях безбар’єрного простору, партисипативних заходів та активностях для громади серед культурних установ нашого міста. Однак не тільки Львова.

Треба надати належне і здобуткам інших бібліотек на ниві промоції інклюзивного та небайдужого суспільства. У багатьох регіонах України в обласних та міських бібліотеках можна побачити інноваційні послуги та активності для людей з інвалідністю. Наприклад, в Рівненський обласній універсально науковій бібліотеці надають послуги для користувачів жестовою мовою. А в Житомирській обласній бібліотеці діє інклюзивна кімната – простір, де людина з порушення зору може подивитися на дотик навчальні матеріали, тактильні виставки, є спеціальні іграшки для незрячих діток. 

Ці приклади вчергове доводять вірність бібліотекам принципам толерантності, небайдужості та відкритості до запитів українського суспільства. 

Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.