Львівські традиційні страви на Святвечір: простота та символіка

На Різдво у Львові традиційно готують 12 пісних страв. Борщ із вушками, кутя та пампухи досі залишаються головними частуваннями святкового столу.

Журналістка ІА Дивись.info підготувала добірку страв, які за традиціями готують у Львові на Різдво.

Кутя

Кутя є центральною стравою Святвечора, що символізує багатство, добробут і зв’язок з пращурами. Готують її із цільнозернової пшениці, яку ретельно промивають і варять до м’якості. До куті додають мак, який розтирають, мед, родзинки, подрібнені волоські горіхи та інколи сушені фрукти. На Галичині особливе значення має текстура куті: зерно має бути ніжним, але не розвареним, а солодкість — збалансованою. Зокрема, подекуди готують кутю з рису, додаючи мак і родзинки. У деяких родинах стіл ставлять додаткову миску куті для душ померлих, запрошуючи їх розділити святкову трапезу.

Кутя з рису (полтавська кутя) • Десерти • Жменька™
Кутя з рису/rice.ua

Узвар

Узвар — традиційний напій із сушених фруктів (яблук, груш, слив), що символізує очищення і єднання з природою. Для приготування узвару сушені фрукти заливають водою, додають трохи меду та доводять до кипіння, не дозволяючи йому довго варитися, щоб зберегти натуральний смак. Напій подають прохолодним і ставлять на середину столу, щоб усі могли його спробувати. Узвар вважається обов’язковим елементом Святої Вечері, оскільки він гармонійно доповнює інші пісні страви.

Різдвяний узвар: оригінальні та смачні рецепти корисного напою - Вечірній  Київ
Узвар із фруктів/Вечірній Київ

Борщ із вушками

Пісний борщ у Львові на Різдво готують із бурякового квасу, який додає страві характерний кисло-солодкий смак. Основними інгредієнтами борщу є буряк, морква, цибуля та спеції, зокрема лавровий лист і чорний перець горошком. Особливістю галицького борщу є подача з «вушками» — маленькими вареничками з начинкою із сушених грибів. Грибну начинку роблять насиченою, перетираючи гриби до пастоподібного стану. Подача борщу завжди є урочистою: він має бути гарячим і яскраво-червоним.

Пісний борщ з грибними вушками - Порадниця
Борщ з вушками/Порадниця

Голубці зі пшоном, гречкою або рисом

Голубці — це страва, яку готують із капустяного листя, загортаючи в нього начинку. На Різдво начинка є пісною — найчастіше це пшоно або гречка, перемішані зі смаженими грибами, цибулею та морквою. Готові голубці можуть тушкувати із пісною грибною підливою. Галицькі господині також додавали для запаху лавровий лист, перець і декілька крапель квасу для кислинки. Голубці на столі символізують багатство та сімейну гармонію.

Голубці з пшоном та грибами: рецепт ситної страви - Today.ua
Голубці зі пшоном/Today.ua

Вареники (пироги)

Вареники — невід’ємна частина будь-якої галицької кухні, а на Святвечір їх готують з пісними начинками. Найпоширеніші начинки: картопля зі смаженою цибулею, тушкована капуста, квасоля або сушені гриби. Тісто для вареників роблять м’яким та еластичним, а після відварювання їх поливають смаженою цибулею. У Львові вареники часто роблять маленькими, щоб зручно куштувати їх з борщем. Ця страва символізує достаток і родинну гостинність.

Рецепт справжніх гуцульських вареників із начинкою з квасолі. Читайте на  UKR.NET
Вареники, политі смаженою цибулею/ukr.net

Пампухи

Пампухи — це ніжні дріжджові пончики, які випікають або смажать у фритюрі. Традиційно їх наповнюють маком, сливовим повидлом або густим варенням. Пампухи посипають цукровою пудрою або змащують медом. У Львові пампухи є символом радості та святковості. Під час різдвяних ярмарків їх часто продавали на площах.

Пампухи з маком - рецепт випічки на Різдво і як готувати | Стайлер
Пампухи з маком/РБК-Україна

Квасоля з часником

Квасоля — проста, проте поживна страва. Її відварюють до м’якості, заправляють олією, додають товчений часник і трохи солі. У деяких сім’ях квасолю могли змішувати з пісною підливою чи грибами. Ця страва символізує єдність родини та скромність.

Квасоля тушкована з овочами: рецепти страв з покроковим фото
Квасоля з овочами/Правильне харчування

Оселедець

Оселедець на Святвечір подають у маринованому вигляді, заправлений олією та цибулею. На Галичині оселедець став популярним через його доступність і можливість тривалого зберігання. Його часто подавали як закуску, що роблять й донині. Ця страва символізує багатство води й природи.

Оселедець картинки, стокові Оселедець фотографії, зображення | Скачати з  Depositphotos
Канапка з оселедця та цибулі/Depositphotos

Грибна підлива

Грибна підлива є одним з важливих гарнірів, бо її додають до багатьох страв на різдвяному столі. Гриби попередньо замочують, дрібно нарізають і тушкують із цибулею та олією, додаючи пісний бульйон. Підливу можуть загущувати борошном, щоб надати їй густої текстури. Її подають із картоплею, голубцями або ж поливають вареники.

Грибна підлива: готуємо ідеальний соус до гречки – Новини Смачно
Грибна підлива/24 канал

Тушкована капуста

Капусту зазвичай тушкують із додаванням сушених грибів, моркви та спецій. Галицькі господині іноді додають у капусту трохи кминного насіння для аромату. Цю страву подають як гарнір або основну страву, яка символізує зв’язок із землею.

Тушкована капуста з грибами
Тушкована капуста з грибами/УНІАН

Риба

На різдвяному столі завжди є пісна риба. У Львові популярними є карась у сметані, запечений короп або маринована риба. Риба символізує духовну чистоту.

Смажений карась в сметані на сковороді рецепт з фото покроково
Карась в сметані/Lenta

Горох або сочевиця

Горох чи сочевиця символізують родючість і процвітання. Їх варять до м’якості, заправляють олією та іноді додають смажену цибулю.

Як приготувати сочевицю: рецепти та тонкощі приготування
Варена сочевиця/Еспресо.TV

Традиційні різдвяні страви Львова вирізняються своєю простотою, адже їхні рецепти сформувалися на основі доступних, сезонних і локальних інгредієнтів. Святвечірній стіл має бути пісним, тому господині використовували зернові, овочі, сушені гриби та фрукти. Головна ідея — створити страви, які одночасно будуть поживними, легкими та відповідатимуть духовним традиціям свята.

Раніше журналісти ІА Дивись.info дізнавались, скільки коштує борщовий набір на Львівщині.


У матеріалі використано розмову Першого Західного із майстринею виробничого навчання Львівського вищого професійного училища харчових технологій Галиною Зінько, із дослідження Наталії Тихолоз «Святвечір та Різдво у домі Франків: дух і смак традицій», а також особисті розмови авторки з родиною.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: