«Карпатам» — 62: найвизначніші досягнення в історії львівського футбольного клубу

Сьогодні, 18 січня, минає 62 роки з дня заснування львівського футбольного клубу «Карпати». Лише торік команда змогла після свого відродження повернутися до еліти українського футболу. Проте раніше клуб стабільно виступав серед найкращих і навіть змагався на європейській арені.
З нагоди дня заснування клубу журналіст ІА Дивись.info розповідає про найбільші досягнення в історії «зелено-білих».
Перемога в Кубку СРСР-1969
Свій перший трофей «Карпати» виграли всього за шість років після заснування клубу. 17 серпня 1969 року львів'яни під керівництвом Карла Мікльоша та Ернеста Юста обіграли ростовський «СКА» (Спортивний клуб армії) на стадіоні в Москві. У тому році «зелено-білі» виступали у другому за рангом чемпіонаті радянського футболу, що й зробило цю перемогу історичною. Ніхто, окрім «Карпат», так і не спромігся виграти Кубок СРСР, граючи не в елітному дивізіоні.

Львівські футболісти розпочали турнір зі стадії 1/64 фіналу виїзними матчами проти маріупольського «Жданова». Перший поєдинок завершили 0:0, проте в другому здобули мінімальну перемогу 2:1. Далі були три успішні домашні матчі, з рахунками 1:0, 2:1 та 2:0 «леви» по черзі обіграли «СКА» (Одеса), «Арарат» (Єреван) та «Чорноморець» (Одеса). Серія перемог вивела клуб до чвертьфіналу змагань, хоча до цього львів'яни максимум доходили до 1/16 фіналу.
Чвертьфінальний матч команді випало грати на виїзді проти «Труда» з Воронежа. Долю того матчу й путівки до півфіналу вирішило два пенальті. На 35-й хвилині нападник «Карпат» Лихачов забив з одинадцятиметрового удару. Рахунок тримався на користь гостей до 86-ї хвилини, коли пенальті вже призначили для росіян. Забитий м'яч міг би перевести нічийний матч в додаткові два тайми по 15 хвилин, проте воротар львів'ян Турпак не дав зрівняти рахунок і подарував своїй команді вихід до півфіналу.
Той матч проходив на стадіоні «Дружба» (тепер — «Україна») при 50 000 вболівальників. Суперниками цього разу були українці, «Суднобудівник» з Миколаєва. Ще до перерви львів'яни забили двічі, причому за шість хвилин. Відзначилися нападники Лихачов та Габовда. Поєдинок так і закінчився з рахунком 2:0.
Аж через десять днів визначився суперник «зелено-білих левів» у фіналі. Ним став ростовський «СКА», який у своєму півфіналі обіграв інших армійців — «ЦСКА» з Москви.
Фінал Кубка грали за місяць, у серпні 1969-го, на центральному стадіоні Москви. Російські вболівальники на трибунах розгорнули плакат «Ростов без кубка, як Дон без води», українці ж зустрічали свою команду піснею «Черемшина». У стартовому складі «Карпат» на той матч вийшли Віктор Турпак, Іван Герег, Ростислав Поточняк, Петро Данильчук, Валерій Сиров, Лев Броварський, Ігор Кульчицький, Володимир Булгаков, Янош Габовда, Володимир Данилюк і Геннадій Лихачов. Увесь поєдинок команда провела цим складом без замін.
Вже на 20-й хвилині росіяни відкрили рахунок зусиллями свого нападника Зінченка. До перерви рахунок не змінювався. Проте у другому таймі «Карпати», яким на попередніх стадіях теж іноді доводилося відігруватися, змогли зробити це знову. Всього за чотири хвилини, з 62-ї до 66-ї, у ворота ростовців забили Лихачов і Булгаков, в обох випадках їм асистував Габовда. Найнапруженіший момент виник наприкінці матчу, коли «СКА» забило вдруге, але, на щастя для львів'ян, гол не зарахували через положення поза грою.

Так «Карпати» стали переможцями Кубка СРСР, за що згодом кожного з гравців винагородили телевізором, костюмом та 300 карбованцями. А на нинішньому стадіоні «Україна» досі стоїть пам'ятник, присвячений тій перемозі.
«Бронза» чемпіонату України
У внутрішніх чемпіонатах «Карпати» ніколи не перемагали, проте одного разу змогли здобути бронзові нагороди змагань. Це сталося у чемпіонаті України сезону 1997-98 років. Командою тоді вдруге керував львівський тренер Мирон Маркевич, а у складі грали Богдан Стронціцький, Юрій Беньо, Володимир Єзерський, Сергій Ковалець, Роман Толочко, Іван Гецко та інші.

Перші чотири матчі львів'яни відіграли не надто впевнено — всього одна перемога та три поразки. Причому одна з них з рахунком 0:4 від «Дніпра». Проте суперниками у тих матчах, окрім дніпрян, були міцні на той час донецький «Шахтар» та одеський «Чорноморець».
Результати почали налагоджуватися після п'ятого туру, коли «зелено-білі» обіграли столичний «ЦСКА» 1:0. З того часу у 19 наступних матчах «леви» програли лише один раз, у восьмому турі, здобули 11 перемог та ще сім разів зіграли у нічию. Наступна поразка сталася аж у 24 турі з 30 і вона ж стала завершальною у сезоні. До кінця чемпіонату клуб залишився непереможним. В останніх турах «Карпати» не поступилися навіть «Шахтарю» з «Дніпром», зігравши з ними 1:1 та 0:0, а «Чорноморець» узагалі обіграли 2:0.
Особливо визначними у 1997-98 роках були матчі проти київського «Динамо», які відбулися у 14 і 17 турах. Кияни виграли п'ять з шести останніх чемпіонатів України та змагалися серед найкращих клубів Європи. «Карпати» тоді сенсаційно виявилися сильнішими в обох протистояннях, перемогли 1:0 на полі у Києві та 2:1 у Львові. Той матч на стадіоні «Україна» став найвідвідуванішою на той час грою в історії чемпіонатів України. Аби побачити гру деякі вболівальники навіть вилазили на дерева біля стадіону.
В останньому турі «Карпати» розписали нульову нічию з «Дніпром», що забезпечило їм підсумкове третє місце змагань та бронзові нагороди. Загалом у тій кампанії команда зі Львова 16 разів обігрувала своїх суперників, дев'ять разів грала у нічию та п'ять разів програвала. Невелику кількість забитих м'ячів компенсувала надійна гра у захисті. З двадцятьма пропущеними голами команда стала другою за надійністю оборони, хоча забила всього 36 м'ячів. Для порівняння, два найкращі клуби того року, «Динамо» й «Шахтар», забили 70 і 61 раз.

З того сезону найкращим місцем «Карпат» в українській еліті ставало четверте місце одразу в наступному сезоні.
Виступ на груповому етапі Ліги Європи
Найкращим досягненням «зелено-білих» на євроарені у новітній історії є вихід до групового етапу Ліги Європи — другого за статусом всеєвропейського турніру. Це відбулося у сезоні 2010-11 років. Тоді, зокрема, за команду виступали Андрій Тлумак, Артем Федецький, Самсон Годвін, Денис Кожанов, Михайло Кополовець, Батіста. Тренером був білорус Олег Кононов, який здобув визнання серед львівських вболівальників. Проте з часом втратив його, коли у 2013 році набув російське громадянство та працював у російських клубах.
У травні 2010-го за підсумками українського чемпіонату до європейських змагань вийшло шість найкращих команд. «Карпати» завершили ту кампанію на п'ятій сходинці з 50 набраними очками. Той результат був найкращим для команди за останні 11 років і вивів їх до Ліги Європи.
У липні «леви» розпочали виступи у Європі. Для того, аби пробитися до основного раунду, потрібно було пройти три етапи кваліфікації по два матчі кожний. У першому за ліком раунді «Карпати» перемогли ісландський «Рейк'явік» із загальним рахунком 6:2. На наступній стадії львів'яни здолали грузинський «Зестафоні» — по 1:0 в кожному матчі.
У вирішальному раунді кваліфікації «левам» протистояв турецький «Галатасарай», який напередодні став третьою командою своєї країни. Перший матч, виїзний для «Карпат», зіграли в нічию 2:2. Такий рахунок давав українцям перевагу, адже тоді діяло «правило виїзного голу». Це означало, що за рівного рахунку після двох зіграних матчів перевагу матиме той клуб, який забив більше м'ячів на чужому полі. Тому львів'ян у матчі-відповіді задовольняла навіть нічия 0:0 або 1:1.
Майже весь поєдинок у Львові проходив без голів і такий підсумок вивів би львів'ян до групового, етапу. Однак на 90-й хвилині турки забили. У «Карпат» залишалося три хвилини доданого часу, аби забити потрібний гол, і вони це зробили всього за дві хвилини.

Груповий раунд для «левів» почався з матчу проти титулованої німецької «Боруссії» з Дортмунда. Львів'яни програвали 0:2 вже на 27-й хвилині. На перерву пішли з мінімальним відставанням 1:2, а до 78-ї хвилини забили ще двічі. Рахунок 3:2 на користь «зелено-білих» тримався до 87-ї хвилини. У самому кінці матчу німці забили двічі й таки забрали перемогу — 3:4.
Після цього були чотири «сухі» поразки від іспанської «Севільї», французького «ПСЖ» та тієї ж «Боруссії» із сумарним результатом 0:10. Єдиний зароблений бал «Карпати» здобули у матчі з «ПСЖ», який закінчився у Львові 1:1. Таким чином «леви» вилетіли з турніру, посівши у своїй групі останнє, четверте, місце.

За результатами української першості у 2011 році «зелено-білі» знову посіли п'яте місце та почали виступи у Лізі Європи. Цього разу для виходу в груповий етап потрібно було пройти лише два раунди кваліфікації, проте це виявилося «зелено-білим» не під силу. На вирішальному етапі «Карпати» за сумою матчів поступилися «ПАОКу» з Греції 1:3.
Ті виступи досі залишаються останніми для львівських «Карпат» у єврокубках.
Крім цього, ІА Дивись.info розповідала про п'ять маловідомих видів спорту, які розвиваються на Львівщині.