Мережа ліцеїв та навчально-практичні центри: які освітні реформи варто очікувати на Львівщині 2025 року

Цьогоріч на Львівщині продовжують впроваджувати нові освітні реформи, спрямовані на розширення доступу до якісної освіти та створення інклюзивного середовища. Регіон активно відкриває нові інклюзивно-ресурсні центри, забезпечує підготовку до профільної освіти в старшій школі та вдосконалює освітню інфраструктуру.
З нагоди Міжнародного дня освіти журналістка ІА Дивись.info дослідила, що саме варто очікувати у 2025 році дітям та їхнім батькам на Львівщині у сфері освіти. Про головні освітні реформи для Дивись.info розповів директор департаменту освіти і науки Львівської обласної держадміністрації Олег Паска.
Створення мережі ліцеїв
У 2025 році на Львівщині розпочалася масштабна реформа освітньої системи, спрямована на створення мережі профільних ліцеїв. Роблять це, аби забезпечити старшокласників якісною профільною освітою, що відповідає сучасним вимогам та потребам ринку праці.
«Ця реформа давно назріла, її повноцінна реалізація гарантує учням старших класів можливість визначати свої пріоритети та вивчати саме ті дисципліни, які потрібно знати з огляду на обрані професії і на те майбутнє, яке діти собі планують. Саме ця реформа призведе до зменшення навчального навантаження на учнів», — наголосив Олег Паска.
Згідно з Перспективним планом формування мережі закладів загальної середньої освіти Львівської міської територіальної громади, цього року передбачено створення 23 профільних ліцеїв, зокрема 4 наукового спрямування, 2 спеціалізованого та 17 академічного. Для реалізації цього плану необхідно орієнтовно 200 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази, придбання обладнання та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
У межах Львівської області планують створити 129 профільних ліцеїв. Зокрема, у таких районах:
- Львівському буде 63 ліцеї,
- Стрийському —18,
- Самбірському — 14,
- Яворівському — 10,
- Шептицькому — 9,
- Дрогобицькому — 8,
- Золочівському — 7.
Одним із ключових аспектів реформи є підготовка педагогічних кадрів до роботи в нових умовах. Планують проводити тренінги та курси підвищення кваліфікації для вчителів, що дозволить їм ефективно впроваджувати нові методики навчання та використовувати сучасні технології в освітньому процесі.
За словами Олега Паски, у цій реформі Львівщина є лідером в Україні, оскільки ще 2021 року почали формувати цю мережу, а вже 2022 року її затвердив голова Львівської обласної держадміністрації Максим Козицький.
Реформування мережі закладів загальної середньої освіти
З 1 вересня 2025 року вступає в дію урядова постанова, яка припиняє фінансування з державного бюджету шкіл із менш ніж 45 учнями. На Львівщині це зачепить близько 50 малокомплектних закладів, переважно у Стрийському, Самбірському та Львівському районах. Торік На Львівщині закрили чверть сотні шкіл та 14 філій.
Місцеві громади самостійно вирішуватимуть, чи фінансувати такі школи з місцевих бюджетів, чи створювати опорні заклади.
Головною причиною змін є низька наповнюваність класів у сільських школах, що ускладнює забезпечення необхідного рівня навчального процесу. У таких закладах часто бракує кваліфікованих педагогів, сучасного обладнання, а витрати на одного учня можуть у кілька разів перевищувати аналогічні показники в міських школах.
Тож рішення уряду має стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями, технічно забезпечені тощо.
Щодо опорних шкіл, то вони мають забезпечити кращі умови навчання: сучасну техніку, лабораторії, інклюзивне середовище. Учнів із сусідніх сіл до них підвозять спеціально обладнані шкільні автобуси. Попри це, процес реорганізації викликає занепокоєння серед батьків і педагогів через ризики збільшення транспортного навантаження та скорочення робочих місць.
«Рішення про закриття шкіл ухвалюють лише місцеві депутати, ані обласна комісія освіти, ані департамент освіти не мають таких повноважень», — додала заступниця голови депутатської комісії Парасковія Дворянин, підкреслюючи, що це питання мають обговорювати на місцевому рівні.
Оптимізація фінансування та покращення інфраструктури
У 2025 році уряд України виділив 194,3 мільярда гривень на фінансування освіти та науки. Хоч і значна частина цих коштів буде спрямована на Львівщину, проте, за словами Олега Паски, цьогоріч це менша сума, ніж 2024 року:
«Торік було 2 046 427 тис. грн, а цього року маємо — 1 835 783, 9 тис. грн, плюс у бюджеті розвитку 22 575 тис. грн».

Ще одним важливим моментом є те, що, за даними заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа, в Україні на початок навчального року 2024/2025 близько 1800 шкіл не мали укриттів. Водночас очікують, що від січня 2025 року сховища матимуть близько 80% шкіл.
На Львівщині натомість у 2024/2025 навчальному році початкові школи (104 заклади) забезпечені укриттями на 100%. Станом на жовтень 2024 року у закладах загальної середньої освіти комунальної форми власності (1082 заклади) облаштовано та використовують 610 найпростіших укриттів та 102 протирадіаційних укриття. Також укладено угоди на укриття в інших суб'єктів господарювання для 370 закладів загальної середньої освіти.
Впровадження нових освітніх програм
Цьогоріч у Міністерстві освіти та науки України запровадили певні зміни у Типові освітній системі 5-9 класів та оновлення в освітніх програмах старшокласників, зокрема, на Львівщині.
Основні нововведення у Типовій освітній програмі включають створення резерву годин для гнучкого перерозподілу. Це означає, що розподіл навчального навантаження буде базуватися на мінімальній кількості годин, а не на рекомендованій, як було раніше. Різницю між мінімальною і граничною кількістю годин виділено на вибіркові освітні компоненти, індивідуальну роботу та проєктну діяльність. Збільшення годин для вивчення курсів буде фінансувати держбюджет. Сам навчальний заклад буде обирати скільки годин виділяти на конкретний предмет.

«Мета змін — зробити Типову освітню програму більш гнучкою для впровадження різноманітних навчальних планів, варіативних інтегрованих курсів або навчальних предметів чи їхнього комбінування. Окрім того, оновлений Типовий навчальний план дасть змогу закладам освіти виділити години на роботу з подолання освітніх втрат і зменшити навантаження на учнівство», — розповіли у міністерстві.
Щодо старшокласників, то з 2027 року в межах реформи профільної освіти учні 10–12-х класів опановуватимуть сім обов’язкових дисциплін. Проте пілотна версія розпочнеться вже цього року.
Одним із ключових змін є запровадження нової структури навчання:
- початкова школа (1–4 класи),
- гімназія (5–9 класи),
- академічний ліцей (10–12 класи).
До вересня 2024 року громади повинні були визначити, які заклади функціонуватимуть як ліцеї, гімназії чи початкові школи. Це дозволить старшокласникам обирати профілі та предмети для поглибленого вивчення, з урахуванням власних інтересів та потреб.

Серед обов’язкових предметів для учнів старшої школи залишаться українська мова, українська література, історія України, англійська мова, математика, фізична культура та «Захист України». Інші дисципліни школярі обиратимуть згідно із профілем навчання.
Щодо нових програм, то з вересня 2025 року у львівських школах введуть новий обов’язковий предмет — «Підприємництво і фінансова грамотність» для учнів 8-9 класів. Курс має допомогти школярам орієнтуватися в сучасному фінансовому середовищі та ухвалювати обґрунтовані рішення. У межах програми учні вивчатимуть основи фінансової грамотності, підприємництва та соціальної відповідальності бізнесу. У межах підготовки цього курсу вже провели пілотне викладання для 8 класів. Програма складається з двох частин, орієнтованих на 8 та 9 класи.
Нові навчально-практичні центри
Львівська область продовжує реформувати заклади професійно-технічної освіти. Зокрема, значним досягненням стало створення навчально-практичних центрів (НПЦ) у закладах профтехосвіти, що підвищило рівень професійної підготовки молоді в регіоні.
За останні п’ять років у розвиток НПЦ було інвестовано близько 160 млн грн. Кошти надходили з різних джерел: лише торік із державного бюджету виділили 55 млн грн, а решту забезпечили обласний та місцеві бюджети на умовах співфінансування.
«Сьогодні в закладах професійної освіти Львівської області вже створено 53 НПЦ, що дає можливість дітям здобувати професійні знання та навички на новітньому обладнанні, якого подекуди навіть на сучасних підприємствах ще нема», — зазначив Олег Паска.
Підтримка інклюзивної освіти
Торік на Львівщині продовжено розвиток інклюзивної освіти, відкривши ще один інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ). Таким чином, на кінець 2024 року мережа ІРЦ в області налічує 37 закладів.
ІРЦ надають психологічні та педагогічні послуги дітям з особливими освітніми потребами, сприяючи їх інтеграції в загальноосвітній простір. Завдяки професійній підтримці та індивідуальному підходу, реалізованим в ІРЦ, такі діти мають змогу повноцінно інтегруватися у навчальне та соціальне середовище. Там працюють логопеди, психологи, реабілітологи та дефектологи, які проводять оцінку фізичного, мовленнєвого і когнітивного розвитку дитини.
Зокрема, на початку цього року, 10 січня, у Дрогобичі відкрили нову філію Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) на базі дошкільного навчального закладу №13 «Казка». Відкриття нової філії стало необхідним через зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами в громаді. Наразі в ІРЦ Дрогобича перебуває на обліку понад таких 600 дітей. Планують відкрити ще інші такі заклади в інших містах Львівщини.
Основні досягнення реформ у сфері освіти 2024 року
«Торік ми завершили формувати мережу профільних ліцеїв. Це завдання для нас у 2024-му було чи не найголовнішим. Зокрема, ми завершили процедуру обговорення і визначення профілів ліцеїв. І в нас тепер баланс між природничо-математичним і гуманітарним напрямками: приблизно 40% на 40%», — розповів Олег Паска.
За його словами, до змін диспропорція була значною — «20% на 80% на користь гуманітарних дисциплін». Він наголосив, що така ситуація могла призвести до втрати технічних напрямків і природничих дисциплін у середній школі.
«Це був стратегічний виклик, коли ми мали переконати і школи, і громади, що слід скоригувати структуру профілів наших ліцеїв. Бо коли ми під час визначення профілів будемо покладатися тільки на бажання учнів чи батьків, то в нас у країні можуть зникнути цілі напрями в науці чи цілі галузі промисловості: не буде фахівців», — пояснив Паска.
Щодо планів на поточний рік, то директор департаменту освіти та науки на Львівщині виділив створення системи підтримки обдарованих дітей. За його словами, зараз ця робота має фрагментарний характер.
«Так, ми проводимо ті чи інші заходи, скажімо, відзначаємо дітей, які отримали найвищі бали під час ЗНО чи стали переможцями олімпіад. Але все те має фрагментарний епізодичний характер. Проте такої наскрізної системи підтримки обдарованих дітей, яка охоплювала б всю освіту, починаючи від початкової і закінчуючи вищою школою, у нас нема», — зауважив він.
Ключову роль у цьому процесі має відіграти Мала академія наук. Паска додав, що розвиток цього закладу буде одним із пріоритетів на 2025 рік.
Перспективи та перешкоди розвитку освіти на Львівщині
Серед усіх реформ, які вже чинні чи ті, які планують запровадити, за словами, Олега Паски, найочікуванішою є підвищення заробітної плати вчителям.
«Коли у суспільстві не буде уваги та поваги до вчителя, коли у найкращих учнів не буде мотивації та бажання ставати вчителями, ми не зможемо ефективно реалізувати жодної реформи у галузі освіти».
Також фахівець наголошує на важливості адаптації освіти до викликів сучасності, зокрема профілізації навчання:
«Для того, щоб забезпечити швидкий соціально-економічний розвиток країни, ми повинні мати добрих фахівців у різних сферах. Але чи ми говоримо про робітників, чи лікарів, чи вчителів, чи вчених — ніде ми не будемо мати фахових спеціалістів, якщо не створимо належної профільної якісної освіти».
За його словами, профілізація освіти разом із реформою професійно-технічного навчання вже сьогодні сприяє підвищенню рівня знань та навичок учнів і студентів. Однак освіта має справу з новими викликами, зокрема демографічною кризою, яка, за прогнозами Олега Паски, стане особливо гострою через 10–15 років.
«Ми вже маємо значне зменшення кількості дітей і значний спад рівня народжуваності. Це вже величезна проблема для освіти, а за порівняно короткий час це стане найголовнішим викликом для усієї країни. Демографічний спад стане ключовим, надзвичайно серйозним викликом для нашої країни після війни», — зазначає Паска.
Директор департаменту освіти та науки на Львівщині наголошує на необхідності державної підтримки для вирішення цієї проблеми. Серед запропонованих кроків – увага до інституту сім’ї, зокрема багатодітних родин, а також матеріальна підтримка для новонароджених дітей. Паска навів приклад позитивного впливу таких заходів у минулому:
«Тоді, 2007–2010 роках, на Львівщині додатковий приріст дітей, якщо так можна сказати, становив приблизно 35 тис. осіб. А це понад 10% від загальної кількості учнів, що сьогодні навчаються в області».
Чи може громада Львівщини впливати на освітні реформи
Олег Паска акцентує увагу на необхідності уважного аналізу реформ у сфері освіти та активної участі освітян у їх обговоренні:
«Коли хтось пропонує якусь реформу, то передовсім треба уважно вивчати нормативно-правові акти і відповідно реагувати, висловлювати свої уточнення або ж заперечення, якщо реформа „пуста“ чи шкідлива. Треба мати кваліфікацію і сміливість чітко висловити свою позицію. Зле, коли нам байдуже чи коли ми відмовчуємось».
Фахівець також звертає увагу на важливість освітніх програм, які затверджують громади.
«Кожна громада затверджує свою програму розвитку освіти, при цьому головне, щоб було відповідне бажання та усвідомлення того, що коли громада має добру школу, садочок, коли працюють шкільні гуртки, то вона має майбутнє», — підсумував Паска.
Читайте також: Від наноробота до повербанків для воїнів: винаходи дітей зі Львівщини, які вразили світ.