Львівська гаківка: як у місті зароджувався український хокей
Багато хто знає, що у Львові 1894 року провели перший в Україні футбольний матч. Насправді ж місту належить першість не лише у цьому, адже за десятиліття у місті відбувся ще й перший матч з хокею.
Про перший в Україні хокейний матч та гаківку у Львові розповідає журналіст ІА Дивись.info.
Як у місті зароджувався хокей
Перші в Україні правила гри в хокей з шайбою уклали у Львові 1904 року. Це зробили зусиллями «Львівського товариства лижвярського» та спортивного клубу «Чарні». Цей клуб заснували роком раніше, а в його структурі були не лише хокейна, а й тенісна, боксерська, легкоатлетична й футбольна команди. Правила уклали згідно з чеським виданням 1890 року — перших хокейних правил у світі. У тому ж 1904 році почали з'являтися й перші львівські хокейні колективи.
Ще за рік у місті провели перший хокейний матч. Його зіграли на спортивному майданчику на Дівочих ставках. Нині на цьому місці розташований вхід до Парку культури та старий фонтан. Той поєдинок відбувався в межах фестивалю, який організувало ковзанярське товариство. У матчі мали зійтись команди учнів Реальної школи та члени Товариства ковзанярів. Останні, однак, від гри відмовилися і замість них на гру вийшла друга шкільна команда. Перша згадка про цей матч з'явилася в одній зі львівських газет 16 січня 1905 року.
Той поєдинок мав статус неофіційного, проте й першу офіційно визнану хокейну гру в Україні також провели у Львові. Вона пройшла у січні 1909 року. Цього разу за правилами гри, які були визнані у цілому світі. На відміну від попередніх, укладених на основі чеських, міжнародні правила базувалися на тих, що діяли в Канаді.
Поміж двома матчами гра в хокей у Львові активно розвивалася. У 1906 році учні професора Івана Боберського заснували «Український спортовий кружок». В організації робили акцент на легкій атлетиці, футболі, боксі, санному та лижному спорті та, власне, хокеї. Крім цього, за два роки тренування хокеїстів почали організовувати й зусиллями Львівського ковзанярського товариства.
До слова, для хокею, як й інших видів спорту, на Галичині існували українські назви. Так, хокей був гаківкою (від слова гак, яким називали ключку), футбол — копаним м'ячем, волейбол — сітківкою, лижний спорт — лещетарством тощо. Також гру з шайбою могли називати з канадським акцентом — «гокей».
Перші регулярні змагання та львівські успіхи
Гаківка у Львові активного поширення набула після завершення Першої світової війни. Ця хвиля до міста прийшла з Варшави і сприяли цьому польські спортсмени. Зокрема й ті, що повернулися з Канади та США. У ті роки гра вимагала щедрого фінансування, тому й виділялися результатами багатші команди. Ними були польська «Погонь» та єврейська «Гасмонея».
Саме поляки стали першими чемпіонами Львова у 1925 році. У тому турнірі вони набрали максимум очок та випередили «Лехію», «Чарні», «Гасмонею», Спарту», «АЗС» та «ЛТЛ». З того року «Погонь» ще чотири рази ставала найкращою у Львові.
1927 року відбувся перший хокейний чемпіонат Польщі, на якому змагалися найкращі команди кожного з місцевих хокейних союзів. Львів, очевидно, представляла саме «Погонь». Серед шести команд турніру львів'яни змогли фінішувати третіми та здобути бронзові нагороди. З того часу клуб регулярно був учасником польської першості аж до 1937 року. Найбільші успіхи львівської «Погоні» припали на 1929-33 роки. У чотирьох розіграшах чемпіонату, які проводили у той період, команда двічі поспіль стала віцечемпіонкою Польщі. А згодом і взагалі найкращою командою країни. Львів'яни розділили цей титул з варшавською «Легією» 1933 року. Майстерність львівських гравців підтверджує і те, що деякі з них були кандидатами до олімпійської збірної Польщі.
Після такого успішного періоду результати «Погоні» пішли на спад. Вона взяла участь ще у двох чемпіонатах країни. 1935 року розділила п'яте місце турніру, а два роки по тому стала сьомою.
Хокейна «Україна»
Серед численних польських, єврейських та інших команд, що базувалися у Львові, діяла й одна українська. Назва у неї була відповідна — «Україна». Вона представляла хокейну секцію однойменного спортивного товариства, до якого входили, зокрема й футбольний, боксерський, шаховий та інші клуби.
Команду з гаківки створили 1929 року, активно вона функціонувала протягом десяти років. Одразу після створення «Україна» подала заявку на участь в окружній лізі Львова й польському чемпіонаті. Починати львівським хокеїстам довелося на найнижчому рівні Львівського округу — у класі «Б». У тому сезоні «Україна» змагалася з-поміж п'яти команд та провела вісім матчів. У них українці здобули чотири перемоги, одну нічию та зазнали трьох поразок.
Цікавим є те, що одним з нападників тієї команди був Мирон Труш — син художника Івана Труша та онук громадського діяча Михайла Драгоманова. Крім хокею він також займався стрільбою з лука. У 1937 році переміг на чемпіонаті Польщі, а згодом навіть став чемпіоном світу у складі польської збірної.
Період досягнень команди припав на 1931-32 роки. «Україна» стала переможцем у класі «Б» та перейшла до найвищого дивізіону Львова. У матчах проти елітних команд міста українці запам'яталися, зокрема, неочікуваною перемогою над «Погонню». У ці ж роки команда провела перші матчі за кордоном, у Чернівцях, які тоді належали Румунії. У трьох поєдинках «Україна» двічі перемогла та одного разу програла. Непогано команда виступила й у сезоні 1934-35 років. Тоді «Україна» вирішила омолодити склад та набирала до складу учнів середніх шкіл. Як наслідок, у чемпіонаті Львова українці посіли високе четверте місце.
Хокейна команда «України», як і багато інших клубів, діяла лише до початку Другої світової війни. 1939 року секція спортивного товариства з гаківки перестала існувати.
Читайте також: «Львівський трикутник»: як вулиці міста приймали автоперегони.
