Банки крові, університетська лікарня та автономність медустанов: як реформують медицину на Львівщині цього року

Про це в інтерв’ю для Дивись.info розповіла директорка департаменту охорони здоров’я Львівської обласної військової адміністрації Наталія Літвінська.

Які пріоритети в реформах цьогоріч

За її словами, одним із ключових пріоритетів є створення університетської лікарні на базі Львівської обласної клінічної лікарні. «Це важливий проєкт, який дозволить об’єднати медичну практику та науку, забезпечивши якісну підготовку нових поколінь лікарів», — зазначила Літвінська.

Також планують розвиток системи банків крові. «Ми поставили собі ціль створити такі банки у стаціонарних закладах, де надається трансфузіологічна допомога (переливання — Ред.). Це дозволить зробити процес здачі та зберігання крові більш доступним та оперативним», — пояснила посадовиця.

Важливі зміни відбуваються у сфері психічного здоров’я. У 2024 році були створені центри відповідно до нового наказу Міністерства охорони здоров’я, який визначив їхню структуру, кадровий потенціал та функціонал. «Ми вже на етапі контрактування. Побачимо, хто законтрактується, і далі будемо розвивати ці центри згідно з новими вимогами», — каже Літвінська.

Крім того, у регіоні триває реформа медико-соціальної експертизи (МСЕК). «Наше завдання — завершити ліквідацію МСЕК і забезпечити якісну роботу нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи. Це великий виклик, але ми працюємо над його реалізацією», — наголосила директорка департаменту.

Ще один важливий напрям — оновлення стратегічного планування у сфері охорони здоров’я. «Завершується дія комплексної програми підтримки медицини Львівської області, тому ми маємо розробити та затвердити нову програму на 2026–2030 роки. Це складний і об’ємний процес, який потребує зваженого підходу», — розповіла Літвінська.

Також у 2025 році заплановано перегляд і підготовку нового плану розвитку Львівського госпітального округу на 2026–2029 роки, а також подальшу реорганізацію закладів охорони здоров’я та модернізацію матеріально-технічної бази лікарень.

Окрему увагу приділяють службі екстреної медичної допомоги. Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф став учасником грантового проєкту в межах Європейського пулу цивільного захисту. «Ми маємо зробити цей центр структурою міжнародної команди медицини катастроф за стандартами ВООЗ і інтегрувати його в механізм цивільного захисту ЄС», — зазначила директорка.

Ще один важливий напрям роботи — розширення покриття Львівщини радіозв’язком, що дозволить значно покращити координацію екстрених служб.

«Це лише частина роботи, яку ми запланували на цей рік. Очевидно, що впродовж року можуть з’являтися нові завдання від держави та Міністерства охорони здоров’я, і ми будемо їх реалізовувати, згідно з актуальними потребами», — резюмувала Наталія Літвінська.

Що вдалося реалізувати торік

Протягом минулого року на Львівщині впровадили низку важливих змін у сфері охорони здоров’я. Йдеться про реорганізацію медичних закладів, цифровізацію системи та запуск нових ініціатив, які продовжать розвивати і цього року.

Ліквідація МСЕК та реорганізація медустанов

Як розповіла Наталія Літвінська, реформа почалася з масштабних реорганізацій. «Ми від’єднали первинну ланку від обласних закладів охорони здоров’я, оскільки цього вимагала постанова Кабміну щодо Програми медичних гарантій», — зазначила вона.

Також передали судово-медичну експертизу у державну власність.

Одним із ключових рішень стало об’єднання двох дитячих лікарень в один медичний заклад. Це зробили згідно із вимогами постанови про створення спроможної мережі. Крім того, у 2024 році приєднали до обласної клінічної лікарні кілька спеціалізованих установ, зокрема «Шкірно-венерологічний диспансер», лікарню відновного лікування №3 та патологоанатомічне бюро.

Розпочали ліквідацію медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). «Це складний, але необхідний процес», — пояснила Літвінська.

Ключові зміни:

• Замість 23 комісій запрацювали 94 експертні команди.
• Кількість лікарів, задіяних у процесі, зросла з 231 до 400.
• Ухвалили рішення Львівської обласної ради від 19 грудня 2024 року №631 про припинення старого комунального закладу та створення нової структури на базі 13 медичних закладів.

Ще одним важливим кроком стало створення Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям. «Україна впроваджує реформу деінституалізації, і наше завдання — зробити так, щоб діти жили в сім’ях, а не в інституціях», — наголосила посадовиця.

Цифровізація та кібербезпека в медицині

Окрему увагу торік приділили цифровізації медичної галузі. «Ми — одна з найбільш цифровізованих сфер. І ця тенденція триває. Цифрові інструменти стали фундаментом для швидкого впровадження реформ і забезпечення прозорості медичної системи», — підкреслила Літвінська.

У 2024 році запустили єдиний портал вакансій у медичних закладах. Також почала працювати платформа Дія Engine, на якій функціонують нові команди для оцінки життєдіяльності та функціонування людини.

«Запрацювала електронна система безперервного професійного розвитку, розширено можливості телемедицини, створено систему епідеміологічного нагляду та платформу e-Stock для замовлення ліків», — додала Літвінська.

Окрім цього, розпочали впровадження системи Є-КРОВ для управління запасами донорської крові. «Наші військово-лікарські комісії, як госпітальні, так і гарнізонні, а також ТЦК та СП (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — Ред.), повністю перейшли на електронний документообіг і працюють у системі АСКОД онлайн», — зазначила вона.

За словами директорки департаменту, одним із важливих напрямків стала кібербезпека. «Кожен заклад охорони здоров’я мав запровадити у себе 16 політик кіберзахисту, і нам вдалося реалізувати це завдання».

Також минулого року медичні установи Львівщини підписали нові пакети послуг із Національною службою здоров’я України. Зокрема, Львівський обласний перинатальний центр став першим комунальним закладом в Україні, який підписав договір на пакет ДРТ (допоміжні репродуктивні технології).

Ще одна важлива зміна — розширення медичних послуг для військових. «Наші заклади охорони здоров’я почали працювати з пакетом на зубопротезування та лікування військовослужбовців. Це новий напрям, який ми активно розвиваємо», — пояснила вона.

«Доступні ліки», автономність лікарень та нові укриття

Паралельно департамент запустив механізми покращення доступу до ліків у сільській місцевості. «Ми стали 13-ю областю, де почав працювати виїзний аптечний пункт, а також підключилися до програми "Укрпошти" в межах реалізації ініціативи "Доступні ліки"», — розповіла очільниця департаменту.

За її словами, у віддалених селах люди часто не можуть скористатися державною програмою відшкодування вартості ліків через відсутність аптек. Щоб вирішити цю проблему, у 17 населених пунктах Самбірського району та 9 — у Дрогобицькому запустили виїзні аптечні пункти. Крім того, через «Укрпошту» мешканці можуть отримувати ліки поштою, що значно спрощує доступ до необхідних препаратів. Львівщина за цим показником стала другою областю України за кількістю виписаних та отоварених рецептів.

Важливим викликом для області стало забезпечення стабільної роботи медичних закладів під час блекаутів. «Ми розробили чіткий алгоритм дій для населення у разі повного відключення електроенергії. Усі служби екстреної допомоги отримали відповідні інфографіки з інформацією, куди звертатися за медичною допомогою, якщо викликати швидку неможливо», — зазначила Літвінська.

Такі інформаційні матеріали розмістили у медзакладах та територіальних громадах, а також поширили серед екстрених служб. У списку — заклади з мережі спроможних лікарень та базові пункти екстреної медичної допомоги, куди люди можуть звернутися самостійно у разі надзвичайної ситуації.

Крім того, департамент працював над розширенням радіозв’язку на території області, щоб екстрені служби могли швидко реагувати на виклики навіть у найвіддаленіших селах. Якщо у 2021 році за кошти служби екстреної медичної допомоги було забезпечено зв’язком лише Львівський район (на суму 8,7 млн грн), то цьогоріч вдалося значно розширити географію покриття. «Це був важливий проєкт, і громади виділили на нього 12,5 млн грн. Завдяки цьому більше районів отримали надійний зв’язок для екстрених служб», — розповіла директорка департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА.

Ще одним важливим аспектом стало забезпечення автономної роботи лікарень у разі блекаутів. «Освітні заклади можуть перейти на дистанційне навчання, але лікарні не можуть лікувати пацієнтів у гострих станах дистанційно. Тому завданням держави та МОЗ стало забезпечення стабільної роботи лікарень 24/7 навіть у кризових умовах», — наголосила Літвінська.

Для цього всі медзаклади мережі спроможних лікарень отримали автономні джерела електроживлення. Крім того, 27 із 37 лікарень мають власні свердловини, а ще 10 — резервуари запасу води через неможливість облаштування свердловин.

Не менш важливою складовою стало теплопостачання. «З 37 лікарень 35 уже мають автономні та локальні котельні. Ще у двох тривають роботи з їхнього облаштування», — пояснила очільниця департаменту. Це означає, що у разі надзвичайної ситуації всі заклади охорони здоров’я зможуть функціонувати безперебійно.

Крім того, у межах безпекової складової особливу увагу приділили облаштуванню укриттів. «Зараз 96,5% медичних закладів Львівщини забезпечені укриттями, що дозволяє захистити пацієнтів, персонал та відвідувачів під час повітряних тривог. У кількох лікарнях ще тривають ремонтні роботи, але більшість уже готові до будь-яких викликів», — зазначила Літвінська.

Окремий акцент зробили на безбар’єрності лікарень. «Це вже не просто вимога Міністерства охорони здоров’я, а культура суспільства. Усі наші заклади забезпечені фізичною безбар’єрністю, що підтверджено висновками експертних організацій. Водночас ми виходимо на новий рівень — працюємо над покращенням інших аспектів доступності», — додала Літвінська.

Розвиток реабілітаційних відділень та психічного здоров’я

На Львівщині функціонує сім кластерних лікарень, і в п’яти з них уже працюють відділення реабілітаційної допомоги. Наприкінці 2024 року завершили роботи у Самбірській та Центральній міській лікарні імені Шептицького, тож цього року реабілітаційні відділення мають запрацювати в усіх кластерних закладах області.

Паралельно проводили роботу над розвитком центрів психічного здоров’я. Їх вже створили торік. Очікують, що до середини 2025 року їх повністю приведуть у відповідність до вимог Міністерства охорони здоров'я, які надійшли в кінці 2024 року.

Окрему увагу приділили реформуванню Львівської обласної психіатричної лікарні. Тут відкрито простір психосоціальної реабілітації, а також простір психічного здоров’я, створений за підтримки українсько-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я України», який надав на це майже 10 млн грн.

Також у межах цього проєкту створили тренінговий центр підтриманого проживання (вартістю 1,5 млн грн) та відкрили відділення комплексної реабілітації у Дрогобичі. Його реалізували за кошти благодійного фонду «Пацієнти України», який виділив 3,4 млн грн. Крім того, у структурі лікарні з’явилося відділення первинного психотичного епізоду на 40 ліжок.

Щоб подолати стигму щодо психічних розладів, провели фестиваль «Кульпарків Фест». Він мав на меті змінити ставлення мешканців Львова до людей із психічними захворюваннями. «Ми хочемо, щоб пацієнти розуміли: психічні розлади можуть трапитися з кожним, і звертатися до психіатра, психотерапевта чи психолога — це нормально», — зазначила Літвінська.

Палати героїв та турбота про материнство

У межах ініціативи Міністерства охорони здоров’я у Львівській області відкрили «палати героїв» — одномісні палати для пацієнтів у пригніченому стані свідомості. Їх створили у сімох кластерних і двох надкластерних лікарнях.

Важливим пріоритетом залишається охорона материнства і дитинства. З огляду на демографічну ситуацію в країні, департамент охорони здоров’я активно працює над покращенням якості медичних послуг у цій сфері.

В обласній клінічній лікарні запрацювали оновлені відділення інтенсивного та постінтенсивного лікування новонароджених. Також в обласному клінічному перинатальному центрі відкрили відділення інтенсивної терапії новонароджених із неонатальною хірургією.

Окрему увагу приділили комфортним умовам для породіль: завдяки благодійникам у перинатальному центрі з’явилися пологові зали сімейного типу.

Крім того, у регіональному структурному підрозділі перинатального центру відкрили лабораторію секвенування нового покоління, яка дозволяє виявляти майже 5000 генетичних захворювань.

Ці зміни стали можливими завдяки реалізації проєкту «Партнерство у сфері охорони здоров’я», який підтримав уряд Німеччини, Фундація Олени Зеленської та британський донор Лорд Ешкорт.

Розвиток лабораторних досліджень та реформа МСЕК

Важливим кроком стало відкриття бактеріологічної лабораторії у Клінічному центрі дитячої медицини. Вона розширює можливості діагностики та лікування інфекційних захворювань у дітей.

Оптимізація маршрутів пацієнтів

На рівні Львівського госпітального округу були затверджені маршрути госпіталізації пацієнтів за різними напрямами:

• інфаркт та інсульт,
• гостра хірургічна допомога,
• перинатальна допомога,
• психіатрія та реабілітація,
• онкологія,
• паліативна допомога.

Згідно з цими маршрутами, екстрена медична допомога здійснює транспортування пацієнтів у визначені лікувальні заклади.

Підготовка медичних кадрів та стратегічне планування

Департамент охорони здоров’я долучився до процесу зарахування випускників медичних закладів на навчання в інтернатуру та підготовки документів для їхнього працевлаштування. У 2024 році:

• 257 випускників державної форми навчання отримали місця для проходження інтернатури,
• 306 випускників контрактної форми підготовлено для укладання договорів на інтернатуру.

У співпраці з проєктом «USAID» реалізовано ініціативу «Планування людського капіталу в охороні здоров’я», яка дозволила сформувати кадровий прогноз для Львівщини до 2030 року.

Також проведено масштабне слухання керівників медичних закладів, підпорядкованих Львівській обласній раді, щодо їхнього п’ятирічного плану розвитку. За підсумками цього обговорення розробили детальний дашборд, який відображає стратегію розвитку регіональної медичної мережі.

Фінансування медичної галузі: цифри та ключові напрямки

У Львівській області діє комплексна програма підтримки галузі охорони здоров’я, на яку у 2024 році було спрямовано 872,3 млн грн.

Зокрема:

• 40 млн грн — на медичну допомогу військовослужбовцям і ветеранам,
• 50 млн грн — на забезпечення лікування рідкісних та орфанних захворювань,
• 58,2 млн грн — на закупівлю медичного обладнання,
• 383 млн грн — на ремонтні роботи та покращення умов перебування пацієнтів у лікарнях.

Оновлення медичного обладнання

У співпраці з Міністерством охорони здоров’я України Львівщина отримала та встановила новітнє медичне обладнання:

• ангіографічну систему для комунального некомерційного підприємства «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих»,
• комп’ютерні томографи для Львівського обласного діагностичного центру, Золочівської центральної районної лікарні та лікарні «Охматдит».

Окрім цього, первинна медична допомога області отримала 6 електромобілів і 5 службових автомобілів від Міністерства охорони здоров’я України.

Ключовий фактор успіху — синергія

Попри масштабність реформ, які впроваджувалися у 2024 році в медичній сфері Львівської області, серйозних перешкод на цьому шляху не виникало. Основним викликом залишалася обмежена кількість працівників у департаменті охорони здоров’я, проте загальна підтримка на всіх рівнях влади та медичної спільноти дозволила досягти значних результатів.

«Нам ніхто не перешкоджав. Міністерство охорони здоров’я нас підтримувало, забезпечувало обладнанням. Депутати Львівської обласної ради повністю схвалювали фінансування всіх ініціатив. Обласна військова адміністрація також підтримала всі проєкти, які пропонував МОЗ», — зазначила Наталія Літвінська.

Ключовим фактором успіху стало об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін. «Цього року не було конфронтації, а була синергія — і Міністерства охорони здоров’я, і Львівської обласної державної адміністрації, і Львівської обласної ради, і профільної комісії, і голів територіальних громад, і керівників закладів. Саме тому вдалося зробити дуже багато», — наголошує директорка департаменту.

На її думку, така співпраця є критично важливою для реалізації масштабних змін у сфері медицини. «Коли є така єдність у підходах, ми можемо зробити дуже багато. Якщо ж її немає — процеси гальмуються, і ми або робимо частково, або взагалі не досягаємо поставлених цілей».

Читайте також: Львівщина є на другому місці в Україні за рівнем онкологічних захворювань, — департамент.