«Львів став хабом зустрічей», — Христина Лебедь про розвиток туризму у місті під час війни
Львів продовжує приймати туристів навіть під час війни, адаптуючи події, зберігаючи культурні традиції та підтримуючи бізнес. Попри складну економічну ситуацію, місто залишається відкритим для гостей, пропонуючи фестивалі, сезонні ініціативи та унікальну атмосферу.
Журналістка ІА Дивись.info поспілкувалась з очільницею управління туризму департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Христиною Лебедь про те, як змінився туристичний напрямок Львова за час повномасштабного вторгнення та як місто залучає туристів, попри війну.
Як війна вплинула на кількість туристів
Повномасштабне вторгнення РФ суттєво вплинуло на туристичну сферу Львова, зокрема на кількість відвідувачів міста. За словами Христини Лебедь, точних даних про потік туристів на сьогодні немає, оскільки можливості збору статистики, які існували до 2022 року, стали нерелевантними. Водночас певну інформацію вдається отримати завдяки центрам туристичної інформації та спільним дослідженням з Українським католицьким університетом.
«За нашими даними, близько 85% гостей Львова зараз становлять українці, тоді як частка іноземців — лише 15%. До війни цей показник був зовсім іншим: 55% туристів приїжджали з різних регіонів України, а 45% – з-за кордону», — зазначає пані Лебедь.
Серед основних чинників, що вплинули на зменшення кількості іноземних туристів, вона називає ескалацію бойових дій, питання безпеки, закриття львівського аеропорту та складну логістику для подорожей.
«Ми втратили передусім іноземних туристів, адже Львів став важкодоступним через закриття авіасполучення. Крім того, через війну змінилися пріоритети в туристичній галузі. Перед нами постали нові виклики та завдання — інтеграція і співпраця з українцями, які опинилися у Львові».
Допомога переселенцям, ветеранам та людям з інвалідністю
У перший рік війни управління туризму зосередило увагу на роботі з вимушеними переселенцями. Для них організовували екскурсії, зустрічі та події, які допомагали легше адаптуватися у місті. Однією з таких ініціатив стала акція «У Гості до наших», коли на День туризму представники різних регіонів України розповідали львів'янам та гостям про свої міста.
«Так ми давали можливість людям знайомитися з культурою України навіть у такий складний час. Це було своєрідне символічне мандрування, адже багато хто не мав можливості поїхати додому», — додає очільниця управління туризму міста.
Наступний рік став ще складнішим, оскільки війна принесла нові виклики. Зокрема, роботу з пораненими військовими та цивільними. «Ми зосередили увагу на подіях і проєктах, що допомагають людям долати наслідки війни. Це ще раз показало, наскільки туризм може бути не лише про подорожі, а й про підтримку, інтеграцію та єдність».
За словами Христини Лебедь, війна показала, наскільки інфраструктура у Львові, зокрема туристична, не готова до якісного обслуговування людей з інвалідністю. Тому у місті розпочали роботу над проєктом «Гостинність без бар'єрів». У межах цієї ініціативи працівників готельно-ресторанної сфери навчають коректної комунікації з людьми з інвалідністю, а також принципів безбар’єрного простору.
Ще один важливий напрямок роботи — проєкт «Місто лікує». За словами чиновниці, він спрямований на підтримку військових і цивільних, які проходять лікування або реабілітацію у Львові та області: «Ми створили можливість для них безкоштовно відвідувати екскурсії містом, мистецькі простори, концерти та музеї. Це не лише культурний відпочинок, а й важлива частина їхньої соціальної адаптації».
Нові тенденції у туристичній сфері Львова
З початком повномасштабного вторгнення змінився і туристичний потік. «Ми спостерігаємо зростання внутрішнього туризму, приїзд сімейних груп, жінок із дітьми», — розповідає Лебедь.
Окрім цього, Львів став місцем зустрічей для сімей, які були розлучені через війну. «Часто родини, які виїхали за кордон, приїжджають саме сюди, щоб побачитися з близькими, зокрема з чоловіками, які служать».
Також місто стало важливим осередком дипломатичних зустрічей. «Завдяки близькості до кордону та зручній логістиці Львів став місцем, де представники іноземних делегацій можуть швидко приїхати, ознайомитися із ситуацією в країні, ухвалити рішення та повернутися назад», — пояснює Лебедь.
Як війна змінила готельно-ресторанний бізнес
Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на сферу гостинності у Львові, однак, за словами керівниці управління туризму, місто продовжує тримати високий рівень сервісу.
«За час війни у Львові не закрився жоден готель, — наголошує Лебедь. — Це свідчить про адаптацію бізнесу до нових умов».
Багато готелів із початком вторгнення перепрофілювали свою діяльність: надавали прихисток вимушеним переселенцям, приймали гуманітарні місії та дипломатичні делегації.
Ситуація у ресторанному бізнесі є більш динамічною. «Заклади відкриваються і закриваються — це природний процес. Тому важко назвати точні цифри. Важливо те, що Львів залишається містом гастрономічної культури, і попри виклики, нові заклади продовжують з’являтися».
Чимало ресторанів змінили формат роботи, адаптуючись до потреб військового часу: почали готувати для переселенців, військових і медиків, а також створювати бюджетніші меню для внутрішніх туристів.
Головний виклик — кадровий дефіцит
Однією з найбільших проблем, з якими зіткнувся готельно-ресторанний бізнес, стала нестача працівників. «Перша хвиля кризи була пов’язана з тим, що багато фахівців виїхали за кордон. Це створило велику плинність кадрів», — розповідає Лебедь.
Вона наголошує, що сфера гостинності вимагає досвіду та підготовки, а тому нестача кадрів суттєво вплинула на бізнеси: «Це робота, в якій не можна просто прийти і одразу працювати. Потрібно навчитися, зрозуміти стандарти та алгоритми роботи конкретного закладу».
Попри це, Львів продовжує зберігати високу якість обслуговування. «Хочу подякувати всім працівникам сфери гостинності. Незважаючи на виклики, на брак кадрів та складні умови, рівень сервісу у Львові залишається на достойному рівні».
Туристичні компанії та гіди: значні втрати
Найбільше від війни постраждав сегмент туристичних компаній та екскурсійного бізнесу. «Багато компаній припинили або призупинили свою діяльність, адже це не такий комплексний бізнес, як готель чи ресторан», — зазначає Лебедь.
Екскурсоводи та гіди також відчули серйозний удар, оскільки кількість туристів значно зменшилася. Водночас деякі адаптували свої маршрути під нові реалії, створюючи екскурсії, присвячені військовим подіям, волонтерському руху та історії спротиву.
Волонтерські центри та туристичні маршрути про війну
Попри те, що військова тематика суттєво вплинула на туристичний ландшафт України, у Львові спеціальних екскурсійних маршрутів, пов’язаних із війною, поки що немає.
«Нових туристичних маршрутів військової тематики у Львові фактично не створено, — зазначає керівниця управління туризму. — В основному такі маршрути зараз розробляють в містах і регіонах, які зазнали масштабних руйнувань: Київщина, Харківщина та інші населені пункти, де безпосередньо відбувалися бойові дії».
За її словами, це дуже емоційна і чутлива тема, тому підхід до створення таких маршрутів вимагає особливої уваги та дотримання етичних норм. «Державна агенція розвитку туризму нині активно працює з фахівцями, щоб ці маршрути відповідали всім стандартам і не перетворювали трагедію на комерційний продукт», — пояснює Лебедь.
Проте інтерес до волонтерських ініціатив у Львові залишається високим. «Львів’яни та гості міста, включно з іноземцями, цікавляться волонтерськими центрами та долучаються до їхньої роботи», — зазначає пані Лебедь.
У місті діє багато волонтерських осередків, які займаються плетінням маскувальних сіток, збором гуманітарної допомоги та підтримкою військових. І хоча їхня діяльність не є частиною офіційних туристичних програм, для багатьох українців і гостей міста це стало способом висловити солідарність та зробити свій внесок у спільну перемогу.
Безпека туристів у Львові: як місто адаптувалося до воєнних умов
Під час повітряних тривог Львів чітко дотримується правил безпеки, а туристи можуть отримати всю необхідну інформацію щодо укриттів.
За словами керівниці управління туризму, у кожному туристично-інформаційному центрі є буклети з QR-кодами, які ведуть до онлайн-мапи укриттів у місті.
Такі мапи є також у гідів, які під час екскурсій інформують туристів про можливу небезпеку, а також повідомляють про відбій тривоги.
«Заклади гостинності, зокрема готелі та ресторани, мають розроблені алгоритми безпеки. У разі ракетної загрози персонал інструктує гостей, куди слід прямувати та які дії необхідно виконати», — додає Лебедь.
Як Львів долає енергетичні виклики
Атаки на енергетичну інфраструктуру вплинули на роботу закладів сфери гостинності, однак ситуація значно покращилася порівняно з минулим роком.
«У 2022 році Львів набагато сильніше відчув наслідки обстрілів енергосистеми. Цього року ситуація стабільніша, і за це ми дуже вдячні енергетикам за їхню титанічну працю».
Для зручності мешканців і туристів у місті діє онлайн-мапа «Струм», яка показує всі заклади з альтернативними джерелами живлення.
«На цій мапі можна знайти готелі, ресторани, кав’ярні, магазини, аптеки та коворкінги, що забезпечені генераторами або іншими резервними джерелами електроенергії. Насправді більшість закладів у Львові вже мають такі рішення», — зазначає Лебедь.
Благодійність як частина туристичного життя Львова
Львів продовжує активно розвивати туристичну сферу, поєднуючи її з благодійністю. Події, екскурсії та фестивалі у місті не лише розважають гостей, а й мають важливу соціальну складову.
«Це вже наша нова реальність. Ми по-іншому не можемо працювати. У Львові не зникли події — тут і надалі проводять ярмарки, концерти, фестивалі. Однак кожен захід має благодійну складову».
За словами чиновниці, багато екскурсоводів передають частину своїх заробітків на підтримку Збройних сил України. Те саме роблять і власники бізнесу.
Особливо активним був благодійний напрям під час різдвяних свят. «Під час великої різдвяної екскурсії та на Різдвяній пошті ми збирали кошти для військових. Але такі ініціативи діють не лише у свята».
Благодійність стала частиною повсякденного життя Львова. У багатьох закладах під час онлайн-розрахунку гостям пропонують підтримати конкретний збір для військових.
«Фактично кожен бізнес і свідомий громадянин долучається до підтримки армії. Це наша вдячність за те, що ми можемо жити у Львові, відвідувати заклади, проводити події. І тому частка цієї підтримки повинна бути закладена в кожну ініціативу».
Як війна впливає на ціни в туристичній сфері
Війна суттєво змінила туристичний ринок в Україні. Зростання цін на послуги – явище, яке неможливо ігнорувати. Водночас бізнес намагається балансувати між виживанням і доступністю пропозицій для споживачів.
«Це загальновідомий факт: економічна ситуація в нашій країні зараз не є сприятливою. Ціни на всі послуги зростають, і туристична сфера не є винятком».
За словами посадовиці, важливо розуміти, що індустрія гостинності охоплює величезний спектр послуг — близько 70% усіх витрат у сфері туризму припадає саме на них.
«Це і комунальні послуги, і електроенергія, і постачання, і прибирання, і доставка. За останні три роки кожен із цих елементів суттєво зріс у ціні. Ми не можемо сказати, що всі послуги залишаються доступними, — визнає Христина Лебедь.— Але ціни відповідають реальній економічній ситуації в країні».
Як Львів залучає туристів під час війни
Попри війну, Львів продовжує розвивати туристичну сферу та шукати нові формати залучення гостей. Місто впроваджує масштабні маркетингові кампанії, адаптує традиційні події до сучасних реалій і співпрацює з бізнесом та громадськими організаціями.
«Сьогодні ми активно працюємо над маркетинговими кампаніями, які висвітлюють важливі події у Львові, а також сезонність міста. Наприклад, з листопада по січень ми реалізували концепцію "Різдво у Львові", яку підтримали львів’яни, бізнес, громадські організації, івент-агенції».
За її словами, головна мета — створити у місті атмосферу, яка буде водночас комфортною, цікавою і насиченою традиціями.
«Хтось лише відкривав для себе українські традиції Різдва, хтось їх відновлював, хтось продовжував, а хтось створював нові для себе. Це була дуже потужна кампанія», — додає керівниця управління туризму.
Наступна велика ініціатива — кампанія «Львів – місто весни», яка триватиме з квітня по травень і охопить Великдень та День міста.
«Весняний цикл – це особливий період для Львова. У цей час місто наповнюється квітковим шармом: розквітають сакури, магнолії, груші Шантеклер, а також тисячі тюльпанів, які подарували Львову Нідерланди», — зазначає Христина Лебедь.
Ще один важливий напрямок роботи — підтримка культурних подій та фестивалів, які не лише залучають туристів, а й допомагають Україні.
«До Львова вже вдруге приїхав фестиваль "Файне місто", а цьогоріч відбудеться втретє. Минулого року він зібрав кілька мільйонів гривень для полку "Азов" і водночас залучив до Львова тисячі гостей з усієї України».
На її думку, співпраця з бізнесом та громадським сектором допомагає не лише підтримувати економіку міста, а й створювати події, що відповідають сучасним викликам.
«Ми шукаємо нові формати, відновлюємо забуті традиції, і це дає можливість бізнесу залишатися на плаву та надавати якісний туристичний продукт», — підсумовує Христина Лебедь.
Читайте також: Ринки з вінтажними речами у Львові: книги, платівки та прикраси.
