«Важливо, щоб вона не почувалась ізольованою», — львівська активістка захисту жінок від домашнього насильства Марта Чумало
Домашнє насильство залишається серйозною проблемою на Львівщині. Попри зміни в законодавстві, є збільшення кількості звернень до поліції та соціальних служб, сотні жінок щороку стикаються з фізичним, психологічним та економічним насильством у власних домівках.
Про це для ІА Дивись.info розповіла львівська гендерна експертка, феміністка, керівниця проєктів та психологиня Центру «Жіночі перспективи» Марта Чумало.
Що таке домашнє насильство
Домашнє насильство — це один з різновидів злочинів, який потребує різних підходів до ідентифікації та запобігання. За даними центру соціальних послуг «Джерело», лише за 2024 рік у Львові зафіксували близько 3400 випадків домашнього насильства.
За словами керівниці філії із запобігання та протидії домашньому насильству «Джерела» Тетяни Федорчак, 1319 випадків насильства вчинили повторно. У понад тисячі ситуацій кривдники перебували у стані алкогольного сп’яніння, а в 140 випадках — під впливом наркотичних речовин.
Зокрема, існує декілька видів домашнього насильства, серед яких фізичне, психологічне, сексуальне та економічне. І для запобігання подолання наслідків кожного потрібен різний підхід.
«Домашнє насильство ідентифікують за суб’єктами, — пояснює експертка. — Це насильство, що відбувається між людьми, які є або були у шлюбі, мають спільних дітей, проживають разом чи вели спільне господарство. Це можуть бути також наречені або родичі — бабусі, дідусі, тітки, дядьки та інші».
За словами фахівчині, основним фактором є саме вразливість потерпілої особи. «Чим більш вразливою є людина, тим складніше їй самостійно захиститися. Саме тому важливою є підтримка суспільства, громади, правоохоронних органів, держави».
Захист у таких випадках полягає не лише у самостійних діях постраждалої людини, але й у залученні зовнішніх ресурсів. «Головне — розуміти, що ти не одна. Є люди, які можуть допомогти. Якщо знайти в собі сили звернутися по підтримку, це вже перший крок до змін».
Як у Львові допомагають жінкам, які зазнали насильства
Організація «Жіночі перспективи» надає комплексну допомогу жінкам, які постраждали від насильства. Проте, як наголошує Марта Чумало, важливо коректно використовувати термінологію.
«Ми не вживаємо слово "жертва", тому що воно застосовується до мертвих людей. Ми говоримо про постраждалих», — пояснює вона.
Допомога починається з визначення потреб постраждалої. «Ми спочатку з'ясовуємо, яка саме є потреба, і тоді дивимося, як її можна задовольнити», — розповідає діячка.
Першочерговим завданням є гарантування безпеки. «Якщо є можливість дистанціювати кривдника, ми допомагаємо зробити це через звернення до поліції, що може призвести до його виселення».
Однак, за її словами, є випадки, коли дистанціюватися від кривдника складно або неможливо. «У таких ситуаціях ми надаємо можливість переселитися до спеціальних прихистків».
Далі організація допомагає жінкам у вирішенні правових питань, зокрема, якщо кривдник знищив документи, постраждала отримує підтримку у зверненні до поліції, суду чи інших правоохоронних органів.
«Ми також допомагаємо жінкам оцінити їхній стан здоров’я: організовуємо медичний огляд, сприяємо отриманню необхідних медичних послуг», — підкреслює Чумало.
Крім того, постраждалі можуть отримати психотерапевтичну допомогу, відвідувати групи взаємопідтримки, тренінги та консультації з працевлаштування.
За словами експертки, процес відновлення відбувається поступово. «Людина починає нарощувати свої “м’язи” і ставати на ноги самостійно. Насильство позбавляє контролю над власним життям, і часто спочатку постраждалі просто хочуть спокою. І це зрозуміло. Але згодом ми допомагаємо їм повертати сили та можливості для нового життя».
Як допомогти людині, яка зазнає насильства
Найважливіше — дати їй зрозуміти, що ви на її боці. «Якщо ти хочеш про це поговорити або вважаєш, що я можу якось допомогти, я би дуже хотіла», — такий сигнал підтримки є надзвичайно важливим, як зазначає Марта Чумало.
При цьому важливо не нав’язувати своє бачення ситуації. «Не варто одразу давати вказівки: “Іди в "Жіночі перспективи", напиши заяву в поліцію чи звернись до соціальних служб”. Потрібно показати, що ви її поважаєте, що вона людина і має право сама ухвалювати рішення», — пояснює Чумало.
Натомість краще ділитися власними емоціями: «Мені боляче бачити, як він до тебе ставиться», «Мені здається, що так не має бути», «Я хвилююся за тебе». Такий підхід допомагає вибудувати довірливі і теплі взаємини, що є ключовим для зцілення.
Коли жінка почне трохи оговтуватися, тоді можна розповісти про доступні можливості допомоги. «Але спочатку важливо дати їй простір для відновлення. Якщо людина не спить ночами через страх, постійно перебуває в стані напруги, їй важко ухвалювати будь-які рішення».
Часто корисною є навіть найменша практична допомога. «Можна запропонувати: “Давай я сьогодні заберу твоїх дітей із садочка, а ти трохи відпочинеш”. Це вже підтримка», — каже діячка.
Важливо також допомогти порушити ізоляцію, в яку часто заганяє кривдник. «Він може забороняти спілкуватися з подругами, колегами, родичами, звільнити її з роботи. Головне — щоб жінка відчула, що вона не сама, що є люди, які її підтримують».
Як правоохоронні органи реагують на випадки домашнього насильства
Система реагування на домашнє насильство в Україні поступово розвивається. «Вже вісім років діє новий закон про запобігання та протидію домашньому насильству, а 19 грудня 2024 ухвалили зміни до нього. Тобто правоохоронні органи працюють все краще», — зазначає Марта Чумало.
У поліції є спеціальні підрозділи — сектори реагування на домашнє насильство. «Вони займаються винятково такими справами. Поліцейські проходять навчання, їхню кваліфікацію постійно підвищують, тому їхнє розуміння проблеми стає все глибшим».
Звичайно, існують різні випадки й не завжди реакція поліції є належною. Однак у постраждалих є механізми захисту. «Усі поліцейські забезпечені бодікамерами, і якщо жінка звернеться по безоплатну правову допомогу, адвокат може витребувати запис із бодікамери. Якщо правоохоронець діяв неналежно, його дії можна оскаржити», — розповідає Чумало.
Хоча система не є ідеальною, вона розвивається. «Якщо порівняти ситуацію 20 років тому і зараз — зміни значні. Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, має законодавчі механізми, розбудовується мережа притулків, розробляються підзаконні нормативні акти».
Як суспільство може допомогти запобігти домашньому насильству
Марта Чумало наголошує: для запобігання домашньому насильству, зокрема щодо жінок, необхідна комплексна система, що ґрунтується на повазі до прав людини.
«Це не робиться одним заходом чи окремою ініціативою. Нам потрібна система, яка дає розуміння, що кожна людина має свої права, може бути такою, як вона є, і ніхто не має права диктувати іншій людині, як поводитися, чи порушувати її кордони», — зазначає експертка.
Вона підкреслює важливість інтеграції цих принципів у систему освіти: «Гуманність і загальна повага до прав людини мають бути невід’ємною частиною виховання дітей та молоді».
Марта Чумало звертає увагу на соціальні механізми, які сприяють насильству. «Якщо в суспільстві жінка вибудовується як другорядна, як така, що має лише прикрашати чи обслуговувати, то формується динаміка нерівності: одна сторона отримує більше влади і контролю, бо так її виховали, а інша — змушена підкорятися, бо так диктують релігія, гендерні стереотипи чи традиції».
На її думку, саме це є коренем насильства: «Якщо людина поважає іншу людину, визнає її право бути собою, то вона ніколи не буде здійснювати насильство».
Які є ефективні стратегії боротьби з домашнім насильством
За словами експертки, успішна протидія домашньому насильству базується на трьох ключових стратегіях.
1. Переслідування і покарання кривдника
«Як тільки змінюється законодавство і держава починає реагувати на насильство, кількість випадків суттєво зменшується. Наприклад, коли держава запроваджує суворіші санкції щодо насильства над дітьми, то відразу стає помітним спад таких злочинів».
Марта Чумало підкреслює: якщо кривдник знає, що залишиться безкарним, він продовжує чинити насильство. «Це дуже зручна стратегія: я здійснив насильство — і все робиться так, як я хочу. Але якщо люди починають розуміти, що за це буде покарання, вони інакше поводяться», — додає вона.
2. Робота із суспільством та свідками насильства
За словами експертки, суспільство має активніше реагувати на випадки насильства, адже мовчазна байдужість лише сприяє безкарності. «Якщо мати кілька разів почує у дворі чи пісочниці, що бити дитину неправильно, якщо хтось скаже їй: "Ми зараз викличемо поліцію, так робити не можна" — вона задумається».
Те саме стосується домашнього насильства щодо жінок. «Якщо кривдник знає, що сусіди не промовчать, що поліція неодмінно приїде, що соціум засуджує насильство, він змушений змінювати свою поведінку», — пояснює фахівчиня.
3. Підтримка постраждалих
«Люди, які пережили насильство, повинні мати куди звернутися і отримати адекватну допомогу», — зазначає Чумало. Важливо, щоб існували спеціалізовані центри, гарячі лінії, кризові притулки, юридична та психологічна підтримка.
«Якщо держава серйозно починає реагувати, то система змінюється. Те, що колись було нормою, поступово стає неприйнятним. Так працюють соціальні зміни», — підсумовує експертка.
Нагадаємо, у Львові дітей навчають, як протидіяти й реагувати на домашнє насильство.
