«Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022»: у Львові показали виставку про історію міста, яке зазнало окупації нацистів та росіян
П'ятнадцятого березня в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» презентували виставку «Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022» про циклічну історію окупації міста на Донеччині.
Журналістка IA Дивись. іnfо відвідала відкриття та розповідає детальніше про експонати, присвячені історії Бахмута.
Про що виставка
Виставка «Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022» на трьох поверхах в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» розповідає про злочини тоталітарних режимів, маніпуляцію історією та боротьбу за пам’ять. У ній представили архівні матеріали, зокрема світлини Донецької області 1942 року, які зробив дід німецького художника Клеменса фон Ведемеєра, та фото Бахмута після повномасштабного вторгнення РФ.
Проєкт створили у співпраці з Бахмутським краєзнавчим музеєм, який нині знищений. Відеоарти, що є частиною експозиції, досліджують поняття тоталітаризму та спроби стерти історичну пам’ять. Мета виставки — нагадати про важливість збереження правди та пояснити, за що сьогодні бореться Україна.
«Вперше виставку представили 1 серпня 2023 року в Бабиному Яру, на території виставкового центру, який радянська влада свого часу збудувала на місці старого єврейського кладовища, аби стерти пам’ять про трагедію.
Згодом виставку показали в Каунасі, в музеї ІХ Форту. Львів став наступною локацією, оскільки тут проживає багато переселенців, зокрема з Маріуполя. Це історія, яка стосується їх безпосередньо. Ми зобов’язані говорити про ці події, передавати їх голос», — зазначила директорка Національного історико-культурного заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.
«Ми поєднуємо ці події, розповідаючи про злочини 1942 року, використовуючи унікальні архіви Клеменса фон Ведемеєра. Його дідусь служив у вермахті (збройні сили нацистської Німеччини — ред.) та перебував на території сучасної Донецької області. Ці матеріали дозволяють побачити, який вигляд мав Бахмут та регіон у ті часи, як радянська влада приховувала й спотворювала факти» — додає Роза Тапанова.
Що відбувалось в Бахмуті під окупацією нацистів
До Другої світової війни Бахмут був повітовим, а потім районним центром. У 1941 році населення міста становило 54 тисячі осіб, а після визволення в 1943-го — лише 25 тисяч. Фактично, половина мешканців загинула або була депортована.
«Під час окупації нацисти встановили жорсткий режим: грабували населення, примушували людей до важкої праці. Особливо постраждала єврейська громада — її ізолювали, позначали спеціальними знаками, а згодом знищили. У січні 1942 року всіх євреїв міста під приводом переселення зібрали в міському парку, змусили взяти найцінніші речі та продукти, а потім вивезли на околицю Бахмута до алебастрової шахти. Там понад три тисячі людей розстріляли або замурували живцем», — розповів завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
Після вигнання окупантів впізнавали жертв, яких виклали рядами біля заводу.
«З-поміж трьох тисяч страчених в алебастровій шахті вдалося встановити лише півтори тисячі імен, які внесені до Книги Скорботи. Однак серед мешканців міста були й ті, хто ризикував життям, рятуючи євреїв. Декілька бахмутян отримали звання "Праведник народів світу", а їхній подвиг визнали в ізраїльському національному меморіалі Катастрофи та Героїзму "Яд Вашем"», — підкреслив Корнацький.
На місці масового розстрілу в 1990-х роках встановили меморіал «Стіна плачу», де щороку проводили пам’ятні заходи.
«Ця трагедія мала стати уроком для майбутніх поколінь. Але ніхто не міг передбачити, що у XXI столітті на Бахмут знову прийде війна. Сьогодні місто знищене, його населення розсіяне по всій країні, багато переселенців знайшли прихисток у Львові. Бахмут живе лише в нашій пам’яті», — сказав фахівець.
За його словами, на сьогодні місця пам’яті в місті занедбані або зруйновані. Підземелля, де у 1942 році відбулася трагедія, під час повномасштабної війни стали базою для російських найманців.
«Бахмут за останні 80 років пережив дві страшні трагедії — одну в часи Другої світової війни, іншу — в наші дні. Спочатку варвари прийшли із заходу, тепер — зі сходу, але з тими самими намірами: знищення, підкорення, прагнення панування. Ця виставка — свідчення двох трагедій. Вона допомагає осмислити події минулого та передати їхній зміст майбутнім поколінням як в Україні, так і за її межами», — підсумував Корнацький.
Документування історії Бахмута через покоління
«Дід Клеменса фон Ведемеєра був відеографом і мав власну камеру. Він документував шлях свого підрозділу від Бельгії до Бахмута, де демобілізувався та повернувся до Німеччини. Відео довгий час зберігалося в архіві родини, потім було передане до національних архівів Німеччини, а у 2021 році —до фондів Бахмутського краєзнавчого музею», — зазначила Роза Тапанова.
Клеменс фон Ведемеєр — художник, режисер і професор медіамистецтва в Академії образотворчих мистецтв у Лейпцигу (Німеччина). Частину свого відео він зняв безпосередньо у Бахмуті під час візиту до міста. Його робота поєднує архівні матеріали та сучасні кадри, зняті в умовах повномасштабного вторгнення.
«Це відео показує не лише злочини нацистського режиму, а й сучасні руйнування Бахмута. До нього додали світлини, які надав Бахмутський краєзнавчий музей, що ілюструють наслідки боїв за місто та його деокупації. Ми порівнюємо ці кадри з подіями жовтня 2022 року, і стає очевидним, що Бахмут зазнав двох великих трагедій — у 1940-х і у наш час», — підкреслила Тапанова.
Додамо, що на другому поверсі представили хронологію Бахмут 2022-2023, відеороботу Михайла Алексеєнка, а також відеоінсталяцію, побудовану на фотографіях, які зробили документалісти, фотографи впродовж 22-23 року в Бахмуті, перебуваючи там.
«Ця виставка – дуже глибока і болюча. Вона болить за стерті міста, села, за людей, яких знищили. Хтось встиг врятуватися, хтось – ні, а дехто досі вважається зниклим безвісти. У 1942 році Бахмут постраждав від нацистів, у 2022–2023 роках – від російських окупантів. Історія повторюється, і це жахливо», — зазначив Іван Собко, заступник голови Львівської обласної державної адміністрації.
Він підкреслив, що імперії завжди несуть загрозу, особливо коли ними керують жорстокі диктатори.
«Нашим дітям і нащадкам потрібно пояснювати правду, не боятися цього і не замовчувати злочини. Вони мають знати, хто є людина, а хто — нелюд», — підсумував посадовець.
Скільки триватиме виставка
Виставку «Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022» в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) можна переглянути до 30 квітня. Вхід безкоштовний.
Нагадаємо, що у Львові показали роботи митця, творчість якого забороняли в радянські часи.
