Чому важливо, щоб були якісні молодіжні простори — керівник Urban Camp Lviv Віктор Чулановський
У Львові діє низка молодіжних просторів, які дають змогу молоді розвинути свої навички та відпочити в колі однодумців. Одним з таких просторів є Urban Camp Lviv.
Про те, як на сьогодні в у Львові працює молодіжний простір Urban Camp Lviv та чому важливо, аби в молоді була можливість розвивати свої ініціативи, — для ІА Дивись.info розповів керівник Віктор Чулановський.
Urban Camp Lviv — це простір, який став прихистком для вимушених переселенців та місцем розвитку вуличної культури у Львові.
Харківський досвід та початок у Львові
«Цей простір створили за допомогою трьох організацій, — пояснює Чулановський. — Перша — це громадська організація "Street Culture", яка займається розвитком креативної індустрії стріт спорту & вуличних культур в Україні. Друга — "Urban Reforms", урбаністи і архітектори, з якими ми разом створили ідею і концепцію проєкту Urban Camp. Третя — мережа "Твори", Львівський молодіжний центр, на балансі якого була ця будівля».
За його словами, після передачі приміщення громадській організації саме вона змогла залучити фінансування. «Ми провели фандрейзинг і отримали підтримку від п’яти грантових організацій. Це дозволило нам відбудувати цей простір».
Ідея Urban Camp має коріння в Харкові. До повномасштабного вторгнення команда працювала над розвитком вуличної культури, будувала урбан-парки та організовувала літні урбан-кемпи. «Ми мали мету створити 30 урбан-парків по всій країні, але війна все змінила».
Після початку війни частина команди вимушено переїхала до Львова. Перші дні у Львові Віктор Чулановський провів на залізничному вокзалі як волонтер. «Я побачив паніку, людей, які втрачали документи, гроші, свідомість. Потяги прибували безперервно, і ніхто не знав, куди йти. З’явилися перші намети, точки харчування, волонтери. Я просто взяв мікрофон і почав пояснювати, де можна знайти автобуси, житло, їжу», — згадує керівник організації.
Цей досвід змінив його погляд на майбутнє Urban Camp. «Ми зібрали команду і зрозуміли: нам треба переосмислити проєкт. Так урбан-кемп став тимчасовим прихистком для вимушено переміщених осіб».
Перший прихисток: тенісна школа біля вокзалу
«Нам запропонували приміщення біля вокзалу — це була колишня тенісна школа для настільного тенісу. Там ми й створили перший Urban Camp».
Простір був розрахований на 35 осіб. «Ми поставили 35 ліжок і облаштували невеличкий двір, де проводили майстер-класи та арт-терапію. Тоді це навіть не називалося арт-терапією — ми просто хотіли підтримати людей, допомогти їм відійти від жаху, який вони пережили. У нас були переселенці з Маріуполя, з міст, що зараз окуповані», — згадує Чулановський.
Окрім житла, в Urban Camp активно працювали з людьми через творчі ініціативи. «Ми робили дерев’яні майстер-класи — вуд-воркшопи. Разом із мешканцями створили вуличні меблі, облаштували сцену, де проводили танцювальні майстер-класи», — розповідає він.
Однак повідомили, що школу у вересні необхідно було звільнити.
Сьогоднішня концепція Urban Camp Lviv
«Нам запропонували будівлю, яка стояла закинутою вісім років. Без вікон, дверей, опалення, електрики. Ми приїхали, подивилися на все це і сказали собі: або ми, або ця будівля», — розповідає Чулановський.
Urban Camp підписав меморандум із міськрадою на п’ять років — так організація отримала приміщення для громадської діяльності. Далі почався процес фандрейзингу, залучення грантів та масштабної відбудови.
За цей час Urban Camp став значно більшим за звичайний прихисток. «Спершу ми облаштували 35 місць, адже безкоштовне житло було критично необхідним. Згодом збудували вже 100 місць для ВПО на другому поверсі», — пояснює керівник.
Зараз простір розподілений за зонами:
- Перший поверх — активності: коворкінг, кухня, пральня, офіс, а також майбутній скейт-парк, баскетбольний та футбольний майданчики.
- Другий поверх — житло для переселенців.
- Третій поверх — освітній хаб, де проходять лекції та навчальні програми. Також тут працює танцювальний зал.
«Urban Camp задумувався як місце для молоді, для розвитку вуличної культури. Але зараз це справжній дім — тимчасовий дім для переселенців, який м’яко інтегрує їх у життя міста», — підсумовує Чулановський.
Архітектура та вулична культура: унікальний кейс для України
«Нам важливо, щоб кожен, хто тут живе або працює, міг знайти себе. Ми знайомимо мешканців із вуличними культурами, з різними напрямками творчості. Так з'являються виставки, соціальні проєкти, ініціативи, які стають частиною Urban Camp», — розповідає співзасновник простору.
Особливістю Urban Camp є співпраця громадської організації з архітекторами. «Це ексклюзивний кейс — поєднання вуличних культур, архітекторів та комунальної установи. Таке складно реалізувати, але від цього виграють усі».
Завдяки цьому простір набув унікального вигляду: лофтові стіни, адаптивне планування, концепція руїн-бару. «Ми хочемо, щоб усе було готове до другої стадії реновації, коли приміщення можна буде підготувати до нового етапу ремонту. Але зараз головне — знайти фінансування, адже війна диктує свої пріоритети», — наголошує він.
З перших днів війни команда Urban Camp почала волонтерити. «Одна з наших соціальних місій —допомога деокупованим територіям Харківщини та підтримка військових. Кожен українець — це волонтер, це вже в нашому ДНК», — зазначає Чулановський.
За цей час команда відправила близько 600 тонн гуманітарної допомоги: 30 фур по 20 тонн кожна. «Ми шукали гуманітарні вантажі, організовували логістику, а волонтери роздавали продукти у містах, що знаходяться за 8 км від прифронтової зони», — згадує він.
Освітні ініціативи та заходи
Одним із ключових проєктів була співпраця з Данією. «Ми охопили кілька шкіл у цьому районі, спілкувалися з директорами та імплементували програму для підлітків, хоча спочатку було певне небажання брати участь без додаткових стимулів», — розповідає співзасновник Urban Camp.
Попри труднощі, програма була успішною: «За підсумками, ми відібрали чотирьох найактивніших учасниць і відправили їх у Копенгаген, де вони познайомилися з міжнародною молодіжною спільнотою. Це відкрило для них нові можливості та перспективи».
Українська молодь — одна з найкращих у світі, але їй бракує якісної інфраструктури: «Ми бачимо, як багато зроблено для молоді в Європі, і хочемо будувати щось подібне тут, навіть у складних умовах війни».
Одним із ключових напрямків Urban Camp Lviv є освітні заходи, що допомагають молоді знайти себе, розвивати навички та будувати міські ком’юніті.
Зараз, коли багато підлітків і молодих людей проводять час у соцмережах або за комп’ютером, важливо створювати альтернативні можливості для самореалізації. Важливу роль у цьому відіграють освітні події, воркшопи та зустрічі з лідерами думок у різних сферах.
«Кожен організатор, який проводить у нас події, працює зі своєю аудиторією. Це логічно: якщо ти хочеш бути крутим у своїй сфері, тобі потрібно поринути у неї глибоко та мати спільноту людей, яких ти можеш залучити на свої заходи».
Urban Camp Lviv уже організував низку заходів, серед яких:
- Зустрічі скейтборд-спільноти, де спортсмени ділилися досвідом і розробляли концепцію нового урбан-парку.
- Воркшопи з BMX-райдерами, які обговорювали розвиток культури екстремальних видів спорту.
- Лекції з урбаністики, присвячені тактичному урбанізму та створенню якісних міських просторів.
- Презентації та освітні дискусії, які поєднують екскурсії простором Urban Camp, обговорення нових ініціатив та нетворкінг.
На прикладі скейтбордингу керівник Urban Camp пояснює, як формується культура міста.
«Уявіть: молода людина йде вулицею і бачить, як хтось робить крутий трюк на скейті. Це викликає інтерес. Далі вона шукає інформацію в Instagram чи Google, знаходить школу скейтбордингу, приходить на заняття. Через певний час тренер каже: “Спробуй свої сили у змаганнях”. Вона бере участь, можливо, не перемагає, але отримує досвід. Потім знову тренується, знаходить однодумців, створює власну команду, і ось уже має спільноту».
За словами Чулановського, такі історії часто стають початком великих змін у житті молодих людей.
«Одна дівчина може почати кататися на скейті, перемогти на змаганнях, поїхати на міжнародний турнір у Швецію, виграти приз і, повернувшись, інвестувати в розвиток нового простору у своєму місті. Це реальний сценарій».
На думку Віктора Чулановського, навколишнє середовище впливає на вибір молоді. Якщо на вулицях немає цікавих активностей, якщо молодь бачить лише неформальні компанії, алкоголь чи негативні приклади, це не мотивує залишатися в Україні та розвивати своє місто.
«Якщо ти виходиш на вулицю і бачиш лише компанії, які нічим не займаються, природно, що в якийсь момент ти думаєш: “А може, краще поїхати в Польщу чи ще кудись?” Але якщо поруч є сучасний урбан-простір, класні заходи, активна молодь — то бажання змінювати своє місто, а не їхати з нього, зростає».
Urban Camp продовжує розширювати свою освітню програму та залучати до співпраці нових партнерів. «Нам важливо, щоб молодь розуміла: у Львові є місце, де можна не просто розважатися, а й навчатися, розвиватися та будувати спільноту. Чим більше буде таких ініціатив, тим міцнішою стане наша культура».
Розвиток вуличних культур: футбол, стрітбол, скейтбординг
Urban Camp активно підтримує вуличний спорт, створюючи простір для занять та змагань.
Футбол 3х3 — швидкий формат гри, де легко зібрати команду. «Ми запускаємо лігу 3х3 — змагання доступне для всіх, але з певними умовами, зокрема для медіа-команд, які популяризують цей вид спорту», — розповідає Чулановський.
Панна-футбол — гра один на один у спеціальному полі, яка ідеально підходить для молоді. «Діти вже самі знають, як це працює, приходять, беруть м’ячі і грають. Ми забезпечуємо їх усім необхідним».
Стрітбол — вуличний баскетбол, що вже зібрав команди та учасників на фестивалях Urban Camp.
Скейтбординг, BMX, скутер і MTB — ще один напрямок, що активно розвивається. Львівська спільнота скейтерів дуже потужна, і Urban Camp підтримує її, створюючи умови для тренувань та змагань.
Львів як центр вуличної культури
У 2024 році Urban Camp планує збудувати скейтпарк на базі свого простору. Проєкт уже має концепцію, креслення та підтримку міжнародних організацій.
«Зараз ведемо переговори із заводом, який виготовлятиме елементи скейтпарку з панелей. Вони приїдуть великою фурою, і ми разом зі спільнотою райдерів Львова та двома волонтерами з Європи збиратимемо парк власноруч», — розповідає Віктор Чулановський. Відкриття заплановане на липень 2024 року.
Зі слів керівника організації, Львів має унікальне географічне розташування: близькість до кордону з Польщею робить його міжнародно відкритим, проте віддаленість від східних регіонів України створює певну відособленість. «Ми хочемо, щоб скейтпарк відкрив Львів для всієї України. Щоб молодь з Харкова, Києва, Одеси приїжджала сюди, ділилася досвідом та створювала нові проєкти».
Urban Camp прагне не просто будувати скейтпарки, а органічно вписувати їх у міську архітектуру. «У Європі скейтпарки проєктуються як частина урбаністичного простору — вони стають частиною парків, об’єднуються із зонами відпочинку. Ми хочемо запустити схожий експеримент у Львові, зробивши скейт-зону у міському парку».
Ще один стратегічний напрямок — брейкінг, який вийшов на рівень олімпійського спорту. Urban Camp співпрацює з Міністерством молоді та спорту, а також Львівським державним університетом фізичної культури (ІНФІЗ), щоб відкрити у Львові освітню програму з сучасного брейкінгу.
«Наша мета — зробити Urban Camp базою підготовки до Олімпійських ігор. Крім того, ми хочемо перейняти досвід Швеції, де у коледжі є скейтпарк, який студенти щороку оновлюють, щоб покращувати його структуру», — ділиться Чулановський.
Освітні програми та архітектурні ініціативи
Одним із ключових напрямків роботи є Street Culture Академія — освітня ініціатива, яка вже двічі відбулася у Львові. Програма передбачає зустрічі з лідерами молодіжного руху з різних регіонів України, які діляться своїм досвідом розвитку урбан-культури. Серед таких активістів — Павло (прізвище?) з Охтирки (Сумська область), який, попри війну, залишився у своєму місті та створив там скейтпарк, організовує фестивалі й працює з молоддю. Він також заснував швейну майстерню, де шиють тактичні медичні сумки.
Urban Camp прагне розширити співпрацю із європейськими ініціативами, залучаючи знання та досвід для розбудови сучасних молодіжних просторів по всій Україні.
Як залучати молодь до ініціатив
Сьогодні складно зацікавити молодь виходити з онлайн-простору та активно взаємодіяти в офлайн-середовищі. Але важливо розуміти: цифрові технології — це не завжди погано, усе залежить від контенту, який споживають.
Сучасні молодіжні напрямки включають не лише традиційний спорт, а й кіберспорт, криптовалюту, цифровий бізнес. Львівський університет фізичної культури («ІНФІЗ») вже розвиває змагання з кіберспорту, які можуть стати потужним інструментом залучення молоді до активного життя.
Urban Camp планує інтегрувати кіберспорт у свої програми, щоб створити місток між онлайном та реальними ініціативами, допомагаючи молоді не лише грати, а й розуміти, як монетизувати свої навички, будувати кар’єру в цій сфері.
Одна з проблем полягає у ставленні до ґаджетів. Часто телефони дають дітям лише для того, щоб відволікти їх, без жодного контролю над тим, що вони там переглядають.
Потрібно створювати просвітницькі програми для батьків, пояснюючи, як правильно регулювати екранний час, що таке цифрова грамотність і як зробити так, щоб смартфон став інструментом розвитку, а не лише розваг.
Чому молодіжні простори важливі
Urban Camp Lviv прагне створити не просто креативний простір усередині будівлі, а й повноцінний Urban Park — сучасний громадський простір, що стане центром активного життя молоді у місті.
«Ми хочемо побудувати не тільки те, що вже зробили всередині, а й створити зовнішній Urban Park. Це буде місце, де молодь зможе не просто проводити час, а й розвивати культуру міста», — зазначає Віктор Чулановський.
Сучасні міські простори стають точками тяжіння для молоді. Яскравий приклад — ВДНГ у Києві, який щодня відвідують тисячі людей, використовуючи його можливості для катання, зустрічей, створення контенту та спортивних активностей.
За словами керівника, Urban Camp планує зробити цей простір багатофункціональним і сучасним, де будуть:
- Скейтові та паркур-зони для екстремальних видів спорту.
- Майданчики для баскетболу, волейболу та інших ігор.
- Графіті-стіни для легального стріт-арту.
- Місця для відпочинку, концерти, освітні заходи.
- Зона медіа-креативу — сучасний урбан-дизайн, що стане фоном для фото- та відеоконтенту.
Наразі в Україні часто використовують тактичний урбанізм — тимчасові проєкти для тестування ідей (мобільні лавочки, розмітка на дорогах, вуличні інсталяції). Urban Camp прагне створити повноцінний міський простір, який буде постійним і якісним.
«Ми хочемо зробити урбан-парк, який стане серцем молодіжного руху у Львові. Це не просто майданчик — це місце для розвитку, навчання та комунікації. Львів — це домашнє місто, з якого не хочеться їхати. Тому ми хочемо зробити його ще кращим, створюючи простір, що буде об’єднувати активних людей з усієї України».
На думку Чулановського, важливо, щоб молодь мала якісні варіанти для розвитку. «А має бути гарний вибір. І цей вибір ми хочемо створювати», — наголошує він. Йдеться не лише про окремі активності, а й про зміну середовища, в якому молодь проводить час. Якщо на вулицях з’являться більше можливостей для активного, безпечного і цікавого проведення часу, це позитивно вплине на загальне благо. «Якщо ми на вулицях будемо бачити більше активних людей, більше можливостей для безпечного спілкування, якісних просторів — то й наше суспільство, і країна загалом розвиватимуться в кращому напрямку».
Як зазначає керівник: «Кожен охочий може прийти сюди, організувати захід, провести лекцію, зустріч, привезти ще більше людей. Ми надаємо простір, безкоштовний інтернет, базові зручності. Варто лише забронювати подію».
Яким може бути майбутнє молоді
Вже сьогодні Urban Camp Lviv активно відвідують низка людей щомісяця. «Ми прагнемо досягти показника у 1000 відвідувачів на місяць. Це особливо важливо, адже Urban Camp розташований у непростому районі. Саме в таких місцях повинні існувати подібні ініціативи, бо вони здатні змінювати середовище».
На думку Чулановського, майбутнє молоді залежить від запитів, які вона формує. Молодь має запит на зміни, і ці запити потребують відповідей. «Якщо є запити на зміни, будуть і відповіді. Чим більше молодь питатиме, спілкуватиметься між собою, тим більше з’являтиметься можливостей для розвитку», — зазначає він. Важливо не лише поставити запитання, а й знайти шляхи для його вирішення.
Для цього потрібно створити базу для практики та розвитку. «Молоді не потрібно багато. Вони знаходять платформу, тренуються, і з цього виходить продукт, який можна масштабувати». Зрозуміло, що у сучасному світі цифрові технології відкривають нові горизонти для розвитку.
Зокрема, цифрові платформи можуть стати не лише інструментами для самовираження, а й джерелом доходу для молоді. Однак важливо, щоб молодь також не забувала про реальні навички, які інколи можуть відходити на другий план.
Керівник організації зазначає, що майбутнє молоді в Україні має бути пов'язане з її Батьківщиною. «Не їдьте з країни. Тут цікаво. Тут і зараз. І тут важливо те, що буде далі». Він переконаний, що потенціал для розвитку є саме тут, в Україні, і що важливо залишатися в країні, щоб створювати зміни.
Нагадуємо, які освітні простори є у Львові для молоді.
