У Львові 2025-й рік — присвячений Ігорю Юхновському. Він — український громадський та політичний діяч, доктор фізико-математичних наук та почесний львів'янин.
Сьогодні, 26 березня, — перші роковини відколи не стало Ігоря Юхновського.
З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.info зібрала головні факти з життя цього видатного українця.
Служив у армії під час Другої світової
Ігор Юхновський народився 1 вересня 1925 року в селищі Княгинине (Рівненська область).
Під час Другої світової війни воював у складі радянської армії. Був сапером взводу першої роти 201 батальйону резерву Головного командування Збройних Сил СРСР. Тоді у 1944 році брав участь у Львівській битві.
Заснував школу статистичної фізики у Львові
Після завершення війни та демобілізації Юхновський вступив до Львівського університету імені Івана Франка на фізико-математичному факультеті. Закінчив навчальний заклад у 1951 році.
Згодом, у 1954 році, став кандидатом фізико-математичних наук. Захистив докторську дисертацію на тему: «Статистична теорія систем заряджених частинок».
У Львов він заснував школу статистичної фізики. За його ініціативи, в 1969 у Львові відкрили відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики академії наук України. Вже в 1990 році на його основі заснували Інститут фізики конденсованих систем НАН України.
Протягом 1990–1998 років він очолював Західний науковий центр НАН України. У цей період заснував Фонд підтримки науки (1996 р.).
Загалом у науковому доробку вченого налічують близько 500 наукових статей, 7 монографій і підручників.
Балотувався на президента України
Відомо, що саме Ігор Юхновський був одним із ініціаторів провести всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року після того, як Верховна Рада проголосила Акт про Незалежність України.
Він балотувався кандидатом у президенти України в 1991 році. За результатами виборів, за нього проголосували 554 тисячі 719 виборців. Політик набрав 1,74 % голосів та посів п’яте місце.
Депутат Верховної Ради чотирьох скликань
У 1990-му році Ігор Юхновський став депутатом Верховної Ради України. Тоді він очолив групу депутатів «Народна Рада».
Ігор Юхновський був чотири рази обраний народним депутатом до Верховної Ради. Перший у 1990 році, другий — у 1994 році, третій — у 1998 році та четвертий — у 2002 році.
Протягом своєї політичної та громадської діяльності Ігор Юхновський займав чимало різних посад:
- Протягом 1990–1993 років був керівником Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, а також був членом Президії Верховної Ради.
- У 1992 році працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики.
- З жовтня 1992 до 1993 року працював на посаді Першого віцепрем'єр-міністра України.
- Протягом грудня 1999 — березня 2002 років він був Головою Комітету з питань науки і освіти. За час своєї політичної діяльності займав посаду голови спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього.
- У 2006 році був головою Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу виборчого законодавства. У цей же рік його призначили в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті.
- У 2011 році став одним зі засновників ініціативної групи «Першого грудня».
У 2016 році Ігорю Юхновському присвоїли звання «Почесний громадянин міста Львова».
2025-й — рік Юхновського у Львові
Не стало Ігоря Юхновського на 98 році життя 26 березня 2024 року. Його поховали на Личаківському кладовищі у Львові в родинному гробівці (51 поле).
Минулого року першого вересня у Львові відкрили меморіальну таблицю Ігорю Юхновському. Її встановили на фасаді Інституту фізики конденсованих систем, який він заснував.
Під час відкриття мер Львова Андрій Садовий повідомив, що 2025 рік буде присвячений цьому науковцю. Зокрема, в місті планують провести три форуми на теми, яким Ігор Юхновський присвятив своє життя: фізика, економіка, політика.
Що говорив Ігор Юхновський
Раніше Ігор Юхновський розповідав ІА Дивись.info свої погляди про Україну. Подаємо цитати з інтерв'ю з політиком:
«Я жив при різних державах і різних владах. Вчився в гімназії за часів польської держави, бачив першу радянську владу з 1939 по 1941 і радо її зустрічав як визволення від поляків. Але пізніше почалися хвилі арештів моїх старших колег по школі, ми впали в жах. Пізніше прийшли німці, ми їх радо зустрічали, бо за радянської влади було дуже багато арештів — після відступу радянських військ люди виявили в тюрмі мертві і замордовані дитячі тіла. Але пізніше почалися вже німецькі арешти, гестапо на Волині було жахливим. Тому коли 1944 року прийшли радянські війська, ми їх радо вітали, і я пішов на війну. З війни повернувся переможцем. У 1989 році я став депутатом Верховної Ради і з 1991 року — громадянином України. Тобто я багато влад пережив і абсолютно чітко і відповідально можу сказати, що мені найкраще живеться в Україні, у своїй державі».
«За будь-яку ціну требу бути чесними, не брати ніяких поборів. Президент і уряд мають розуміти, що вони застали неймовірну несправедливість попередніх років — несправедливість у рівні заробітних плат, у порушенні закону вартості праці. Потрібно вирівняти зарплату в усій державі. В усьому світі зарплата вчителя — це 880 кг хліба на місяць, так має бути і у нас. Зарплата повинна відповідати вартості праці. Не може бути, щоби суддя отримував 180 тисяч гривень на місяць, а професор юриспруденції — 8. Ці ідіотизми з мільйонними зарплатами мають бути знищені. Можна запровадити податок на такі зарплати. Якщо, наприклад, зарплата становить мільйон, то 90% має йти на податки».
«Питання мови взагалі повинно перестати існувати. Влада в Україні має бути українською і мова влади не обговорюється — вона є українська. Якщо вона такою не є — влада повинна терміново вчитися і вчити свої родини, тобто це питання штучне».
Увесь текст інтерв'ю — дивись тут.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
