Чи буде у Львові безкоштовний проїзд в транспорті та чому треба корегувати наявні тарифи — перевізники

Про це 9 квітня на пресконференції «Перегляд тарифів у міському пасажирському транспорті» розповіли представники львівських транспортних компаній: Іван Клим («Міра і К»), Юрій Мельник («Успіх БМ»), Степан Коцан («Фіакр-Львів»), Юрій Макарчук («ТРАНССІТІ»), Ігор Самардак («Екопастранс») та Іван Велійка («Укравтотранс-Львів»).

Журналістка ІА Дивись.info занотувала головне зі слів перевізників Львова.

Місто не корегує ціни на проїзд

За словами Ігоря Самардака, місто ухиляється від відповідальності за своєчасне коригування тарифів і перекладає тягар аргументації на перевізників. Однак партнерські зобов’язання мають виконувати обидві сторони, а місто цього не робить.

Він наголосив, що приватні перевізники свої зобов’язання виконують, попри труднощі з кредитами, проблеми з розмитненням автобусів та інші витрати: «Рівень заробітної плати найвищий в Україні, рівень заміни транспорту теж у нас дуже хороший… це близько сотні автобусів змінилося». Для порівняння він навів дані щодо комунального транспорту, зауваживши, що за весь час місто придбало приблизно 150–160 великих автобусів, тоді як приватні перевізники — близько сотні лише за рік.

Самурдак підкреслив, що, попри наявність усіх технічних можливостей, місто не бере на себе відповідальність за формування тарифу. Він також навів конкретні цифри щодо економіки перевезень: «Собівартість проїзду минулого року без рентабельності по всіх підприємствах була в районі 16 гривень… а на перший квартал взагалі 12,50». Це, за його словами, призводить до неминучих наслідків: «Є непомитий автобус, на якому економлять, тому що інакше не буде, є неоплачене паливо, є невчасно замінені шини, є інші заборгованості».

Ігор Самардак наполягає на тому, що нова модель — із використанням електронного квитка — дозволяє робити тариф гнучким і справедливим. «Той, хто їздить багато — ми запроваджуємо проїзний. Але є ті люди, які їздять рідше. І для кожного з них тариф має бути вищий. За рахунок цього ми компенсуємо тим, хто справді часто їздить».

Перевізник закликає владу почати використовувати наявні ресурси: «Місто просто регулює рентабельність. Воно має бачити: є висока рентабельність — опустили вартість, не вистачає рентабельності — переглянули».

На переконання Ігоря Самардака, мова йде не про формальне підняття ціни, а про продумане коригування вартості проїзду. «Сьогодні питання не підняття вартості, тому що можна підняти до 100 гривень, але отримати в кінці мінус. Тут треба розумно підійти і скоригувати вартість. Для того, щоб, власне, вартість одного разового проїзду для перевізника виросла, а для тих, хто це потребує, не виросла». Перевізник наголошує, що переглядати тарифи потрібно щонайменше кожних пів року.

Перегляд цін на проїзд

Усі представники транспортних компаній говорять про спільне — без адекватного тарифу галузь не виживе, попри всі вкладені інвестиції, кредити та модернізацію транспорту. Після запровадження електронного квитка стало зрозуміло, скільки реально коштує якісний громадський транспорт. Але, за словами перевізників, міська політика не встигає за економічними реаліями.

«Якщо ми говоримо за якісний, безпечний транспорт, то ми надаємо хороший якісний транспорт, який коштує більше трьох мільйонів гривень. В місяць потрібно платити лізинг за одну машину більше 90 тисяч гривень», — зазначає Юрій Макарчук, заступник директора ТзОВ «ТРАНССІТІ».

Він наголошує: упродовж останнього року суттєво зросли витрати на паливо, енергоносії та зарплати. Все це тисне на економіку перевізників, і без оновленого тарифу подальше існування під загроз.

За словами Степана Коцана, директора ТОВ «Фіакр-Львів», електронна система дала прозорість і зобов'язання — забезпечити місто великогабаритним, якісним транспортом. Але реальна собівартість таких перевезень зросла, а підтримки з боку міста немає.

«Коли я очолив підприємство, тариф був в діапазоні 16–17 гривень. На сьогодні вартість тарифу — це 12 гривень», — розповідає Іван Клим, директор ТОВ «Міра і К».

Підприємство придбало сучасні низькопідлогові автобуси в кредит, але нині опинилося в скруті через зростання витрат і зниження фактичного тарифу: «Є проблема боргів по паливу, проблема боргів по запчастинах і питання, як платити цей кредит далі. Тобто є два варіанти. Або просто виставляти ці автобуси на продаж, або зменшувати кількість автобусів, розраховувати водіїв».

«Наше підприємство за півтора роки закупило 45 великих автобусів марки Mercedes Citaro. Всі ті автобуси куплені в кредит», — наголосив Юрій Мельник, директор ТОВ «Успіх БИ».

За його словами, підприємство відповідально виконало зобов’язання — оновило парк, інвестувало кошти, запустило автобуси на маршрути 84 та 53. Але тариф, який був орієнтовано на рівні 16 гривень, знизився до середнього рівня 12,50 грн.

Юрій Мельник наголошує: втрата навіть одного водія тягне за собою цілу низку проблем, які потім уже неможливо буде розв’язати.

Тариф має зберегтись на рівні 15-17 гривень

«Для нас тариф потрібен, щоб він зберігся на рівні 15–17 гривень», — заявив Ігор Самардак. За його словами, це реальний рівень, необхідний перевізникам для того, щоб обслуговувати транспорт, розраховуватись за кредити та підтримувати роботу водіїв. Усе, що нижче, — фактично веде до згортання транспортної системи в нинішньому вигляді.

Щодо механізмів реалізації цього тарифу, Самардак підкреслив, що, на його думку, він підняв би тариф на готівковий проїзд до 50 гривень, щоб його просто мінімізувати або щоб він вийшов із системи оплати взагалі.

Перевізник пропонує поступовий перехід до безготівкових способів оплати із чіткою градацією:
– готівковий розрахунок — 50 грн,
– банківська картка — 20 грн,
– картка «ЛеоКарт» — 16–17 грн,
– проїзний на 60 поїздок — кожна поїздка 13 грн.

«Той, хто їздив багато, зберіг би собі тих 13 гривень і більше, якщо мав пересадки. Хто менше їздив — відповідно б пропорційно компенсував», — пояснив Ігор Самардак логіку тарифної політики.

Що стоїть за цифрою 32 гривні

За словами Ігоря Самардака, це не фактична ціна, а розрахунковий тариф, який відображає вартість обслуговування нових автобусів за повною амортизацією.

«Тариф 32 гривні — це розрахунковий тариф, який включає в себе різну ступінь оновлення техніки», — пояснив він. Якщо оновлюють техніку вартістю до 35 тисяч євро, то реальний тариф коливається в межах 16–18 гривень. Але якщо, як у випадку з АТП-1, ідеться про автобуси за 200 тисяч євро, то тариф зростає до 32 гривень.

Якщо тариф залишиться на рівні 12 гривень, підприємства не зможуть далі обслуговувати кредитні автобуси.

«Ми будемо змушені ставити автобуси під реалізацію. Це зменшить кількість транспорту», — попередив він. Також перевізники будуть змушені скорочувати витрати:

• продавати автобуси,
• зменшувати заробітну плату,
• відмовлятись від вечірніх рейсів,
• знижувати частоту рейсів.

Чи буде у Львові безкоштовний проїзд у транспорті

Окреме питання — про точку відмови пасажирів від громадського транспорту. І тут перевізник застерігає: якщо вартість проїзду стане надмірною — місто захлинеться в приватному транспорті.

«Якщо ми піднімемо тариф справді до 50 гривень, то я на 100% впевнений, що люди знайдуть різну альтернативу їзди. Але чи це буде добре для міста, коли з'явиться велика кількість приватного транспорту? Навряд чи», — підкреслює Юрій Самардак.

За його словами, вибір громадянина — це завжди компроміс між вартістю та комфортом. Він наголошує: у городян є вибір, і це — велика перевага: «На автобусі, частково пішки, особистим транспортом, мотоциклом, велосипедом. Дуже багато альтернатив».

На запитання, чи буде у Львові безкоштовний проїзд у транспорті, Юрій Самардак відповів: «Транспорт буде безкоштовним тоді, коли бюджет міської ради дозволить повністю оплачувати вартість проїзду, транспортну роботу транспортним підприємствам, не спонукаючи пасажирів платити за проїзд».

Читайте також: «Хто хоче розраховуватися готівкою, хай платить 30 гривень»: чому у Львові хочуть підняти тарифи на проїзд.