Академічний плагіат залишається однією з найвагоміших проблем в українських закладах освіти, незважаючи на зусилля щодо посилення стандартів доброчесності. Ситуацію ускладнює стрімкий розвиток інструментів штучного інтелекту, які роблять виявлення порушень дедалі складнішим.
Про це для ІА Дивись.info розповів тимчасовий виконувач обов'язків проректора з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Куньо. Також своєю думкою щодо поширеності плагіату серед студентів поділилась викладачка, асистентка кафедри радіомовлення і телебачення ЛНУ імені Івана Франка Ірина Буровець.
Які діють заходи для боротьби з плагіатом
«Для запобігання та боротьби з плагіатом в Університеті розроблено та впроваджено низку документів, зокрема “Положення про забезпечення академічної доброчесності у Львівському національному університеті імені Івана Франка”, “Кодекс академічної доброчесності ...”, “Декларація про дотримання академічної доброчесності працівником ...”, “Декларація про дотримання академічної доброчесності здобувачем вищої освіти ...”», — зазначив Іван Куньо.
За словами фахівця, на основі цих документів в університеті систематично проводять заходи з популяризації академічної доброчесності.
Також Іван Куньо звернув увагу, що всі дисертації та кваліфікаційні роботи обов'язково проходять перевірку на плагіат: «Усі дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) та доктора наук, кваліфікаційні роботи магістрів та бакалаврів, наукові публікації у виданнях Університету проходять перевірку на академічний плагіат».
Зокрема, Львівський національний університет імені Івана Франка активно співпрацює з іншими установами для посилення стандартів академічної доброчесності.
«Співпрацюємо з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, Міністерством освіти і науки України, закладами вищої освіти, науковими установами, Львівською обласною Малою академією наук та іншими організаціями», — зазначив Іван Куньо.
Яке покарання чекає на порушників через плагіат
За словами фахівця, до здобувачів освіти можуть бути застосовані різні види покарань.
«За порушення принципів академічної доброчесності передбачено: повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми; відрахування із закладу освіти; позбавлення академічної стипендії; позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання», — зазначив він.
Водночас Іван Куньо наголосив, що станом на сьогодні випадків виключення студентів або відкликання дипломів через плагіат у Львівському університеті не зафіксовано. Зокрема, торік теж не виявили плагіату серед кваліфікаційних робіт студентів та викладачів.
Як студентів та викладачів навчають академічній доброчесності
Фахівець розповів, що у Львівському національному університеті імені Івана Франка діє комплексна система навчання студентів принципам академічної доброчесності та правилам коректного цитування.
«В університеті проводять семінари, круглі столи, в освітні програми вводять відповідні компоненти, присвячені академічній доброчесності, для здобувачів першого року навчання проводять вступне заняття, частина якого присвячена академічній доброчесності», — зазначив Іван Куньо.
Він також додав, що активну роль у популяризації стандартів доброчесності відіграє Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених, яке проводить різні заходи, зокрема «Тиждень академічної доброчесності в Університеті»
Крім того, у 2023 році в Університеті організували спеціальний навчальний курс. «Антикорупція і доброчесність» спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції.
Окрему увагу в Університеті приділяють навчанню викладачів принципам академічної доброчесності та методикам виявлення плагіату.
Щодо викладачів, то для них проводять семінари та тренінги за участі надавачів послуг перевірки академічних запозичень, а також представників Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і Міністерства освіти і науки України.
За словами Івана Куньо, в університеті також діє спеціальний курс для викладачів «Вдосконалення викладацької майстерності», один з модулів якого присвячений академічній доброчесності.
Яким чином перевіряють кваліфікаційні роботи студентів
На сьогодні для перевірки студентських робіт Університет використовує платформу StrikePlagiarism.com. До червня 2024 року також був доступ до платформи Unicheck.
«На кожному факультеті є відповідальна особа, яка має доступ до відповідної платформи. У разі необхідності таку особу призначають на кожній кафедрі», — зазначив Іван Куньо.
За його словами, організацію перевірки робіт щодо наявності плагіату здійснюють завідувачі кафедр. Крім того, спеціалізовані вчені ради Університету зобов'язані проводити перевірку дисертаційних робіт.
Окрім дисертацій, увагу приділяють й перевірці інших наукових та навчальних робіт. «Вчені ради факультетів відповідальні за перевірку магістерських, курсових робіт, звітів з практик, статей до видань Університету, монографій, підручників, навчальних посібників», — додав Іван Куньо.
Варто зазначити, що перевірку студентських кваліфікаційних робіт здійснюють ще перед попереднім захистом на кафедрі. Також усі наукові роботи перевіряють на етапі подання до університетських журналів, збірників чи видавництва.
Для підвищення ефективності перевірок на плагіат в Університеті існує спеціальний репозитарій наукових і студентських робіт.
Інші виклики в академічній доброчесності
Окрім плагіату, в університеті приділяє увагу й іншим аспектам забезпечення академічної доброчесності.
«До основних питань, які охоплюють академічну доброчесність в університеті, стосуються: академічний плагіат, самоплагіат, обман, фабрикація, фальсифікація, списування, хабарництво, необ'єктивне оцінювання», — наголосив Іван Куньо.
Основна проблема — штучний інтелект
Викладачка Ірина Буровець зауважує, що виявити плагіат без спеціальних інструментів складно: «Помітити плагіат як такий складно, адже неможливо знати всі наукові праці. У нас є спеціальна програма, яка перевіряє і показує скільки відсотків плагіату у певній курсовій чи бакалаврській роботі».
Втім, за її словами, сьогодні більшим викликом є використання штучного інтелекту. «Більша проблема зараз — це штучний інтелект. Тому що перевірити, який відсоток тексту згенеровано за допомогою ШІ — дуже складно», — пояснює викладачка.
Використання різних інструментів не гарантує точності. «Ми використовували різні додатки, і різні додатки можуть показувати різні відсотки», — зазначає вона. Складність також створює те, що штучний інтелект часто працює з уже опублікованими в інтернеті текстами, що ускладнює визначення їхнього джерела.
Вона також звертає увагу на випадки визнання використання ШІ самими студентами: «У мене, наприклад, студенти і студентки навіть зізнавалися про використання штучного інтелекту при написанні робіт».
Ірина Буровець також згадує про європейський досвід, де в деяких країнах допускають використання певного відсотка тексту, згенерованого штучним інтелектом, за умови обов'язкового зазначення цього факту.
Використання ШІ для створення допоміжних матеріалів вона вважає менш проблемним. «Я сама іноді використовую такий сервіс як Gamma, якщо мені потрібно дуже швидко зробити презентацію. Я даю змістову частину, і мені просто штучний інтелект формує це в презентацію», — розповідає викладачка.
Водночас і тут є нюанси: «Gamma, наприклад, може запропонувати одразу створення презентації, коли ти даєш тільки тему. Це теж виклик в певному сенсі».
За її словами, є спосіб виявити автоматично створену презентацію: якщо користувач не має платної версії сервісу, система залишає відповідну позначку. «Але якщо в тебе платна версія, то цього вже не буде», — зауважує Ірина Буровець.
Чи можливо боротись зі штучним інтелектом
Зі слів викладачки, замість боротьби зі штучним інтелектом важливіше очолювати процес змін. «Я взагалі вважаю, що треба очолювати процес, а не боротися. Все, що ми забороняємо, це завжди ж зворотна реакція», — підкреслює вона.
На її думку, варто встановити певні правила використання штучного інтелекту. Вона наводить приклад студентки, яка у списку використаної літератури зазначила, що застосовувала ШІ для перекладу з англійської мови.
Водночас Ірина Буровець акцентує на важливості самостійної роботи: «Мені не подобається, коли робота згенерована повністю. Мені не цікаво те, що пише умовно чат GPT чи інші штучні інтелекти».
Викладачка звертає увагу на ще одну проблему — нестачу навчання студентів правильному використанню штучного інтелекту. «В нас такого немає, щоб, наприклад, студентів вчили, як використовувати штучний інтелект. Це проблема, насправді», — вважає вона.
Окремо вона розповідає про власний експеримент із чат-ботом: «Готувала матеріали для курсу, треба було список використаної літератури. Попросила чат GPT запропонувати українські джерела. Він видав дуже гарний список, але коли я почала перевіряти — не знайшла жодного реального джерела». На зауваження чат-бот відповів: «Було б добре, якби вони були».
Ірина Буровець також ділиться спостереженнями про технічні ознаки текстів, які створили за допомогою ШІ: «Чат GPT специфічно розставляє розділові знаки. Наприклад, завжди після крапки закриваються лапки, тире дуже довге ставить — це такі технічні моменти, які можна помітити».
Вона вважає, що варто було б створити спеціальні курси або дисципліни для студентів про правильне використання ШІ. Викладачка сама проходила відповідне навчання, яке організувалв Український інститут медіа та комунікації. «Вони робили навчання для викладачів з медіаграмотності, і там розповідали про сервіси штучного інтелекту, якими можна користуватися», — додає вона.
Проте зауважує, що є й інша проблема: «Єдиний мінус, що ці всі сервіси, які ти хочеш використовувати, фактично всі платні».
Про боротьбу з плагіатом у Національному університеті «Львівська політехніка» читайте за посиланням.
