«СУМ 100»: У Львові показали архівні фото Спілки української молоді
У Центрі Шептицького Українського католицького університету 28 квітня відкрили виставку, присвячену 100-річчю від заснування Спілки української молоді — громадської організації, завданням якої є виховання молоді в дусі національної свідомості та патріотизму.
Журналістка ІА Дивись.info відвідала відкриття виставки та розповідає про неї детальніше.
Про виставку
У холі Центру імені митрополита Андрея Шептицького показали архівні світлини діяльності однієї з найбільших молодіжних організацій у світі — Спілка української молоді, що, за словами голови Львівської обласної організації СУМ в Україні Наталії Терещенко, наразі діє в 12 країнах (ще +4, в яких наразі розвивають діяльність): в Австралії, Німеччині, Іспанії, Канаді, Португалії, США, Аргентині та в інших. Українські осередки містяться у Львові, Дніпрі, Калуші, Києві, Сквирі та Тернополі. Організація об'єднує понад 4 тисячі молодих українців.
Історія СУМ
Спілка української молоді виникла 1925 року в Києві як підпільна молодіжна організація, яка відкрито виступала проти тогочасного режиму. Її основною метою було звільнення України від окупації і створення незалежної демократичної держави. Формування організації стало відповіддю на поразку визвольних змагань 1917–1920 років і поділ українських земель між чотирма державами: більшовицькою Росією, Польщею, Румунією та Чехословаччиною.
Серед засновників СУМ були студенти київських вишів: Микола Павлушков (голова), Борис Матушевський, Діодор Бобир, Григорій Слободяник, Петро Нечитайло, Данило Кохот, Юрко Виноградов та інші. Організація мала чітку конспіративну структуру: її осередки складалися з п’яти осіб, що унеможливлювало повне розкриття мережі в разі арештів.
Протягом декількох років СУМ швидко поширювалася серед молоді у школах, університетах, військових частинах та училищах на території УСРР. Однак 1929 року радянські спецслужби викрили організацію. 1930-го чільні сумівці постали перед судом на так званому Харківському процесі СВУ–СУМ. Більшість із них засудили до тривалих строків ув’язнення або розстріляли. Зокрема, Миколу Павлушкова розстріляли у 1937 році на Соловках разом із понад 300 українськими політв’язнями — у межах масових репресій до 20-річчя жовтневого перевороту.
Після Другої світової війни організація відновилася в еміграції. 1946 року Спілку заснували вдруге — цього разу в таборах для переміщених осіб на території Західної Німеччини, у британській, американській та французькій зонах окупації. Молоді українці, вигнані з Батьківщини війною та репресіями, створили нову мережу, яка згодом охопила Канаду, США, Австралію, Аргентину, Велику Британію та інші країни, де оселилися українські громади.
У 1950–1970-х роках у радянській Україні періодично виникали нелегальні групи, які брали собі назву СУМ. Молоді активісти, часто без зв’язку з діаспорними осередками, відновлювали ідеї боротьби за незалежність, християнську мораль і патріотизм — основні принципи Спілки. У більшості випадків такі ініціативи швидко придушували члени Комітету державної безпеки СРСР.
Повернення Спілки української молоді на рідні землі розпочалося наприкінці 1980-х років, коли в Україні знову піднялася хвиля боротьби за незалежність. Улітку 1989 року з’явилися перші організовані осередки СУМ, які згодом охопили дедалі ширші регіони країни. У травні 1990 року в Івано-Франківську відбувся Всеукраїнський з’їзд, де проголосили створення Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ). Головою організації обрали Ігоря Деркача, який згодом став народним депутатом України.
Цей період ознаменувався гострим протистоянням із комуністичним режимом. Активістів неодноразово затримувала міліція, над ними відбувалися судові процеси, а демонстрації жорстко придушували. Важливим моментом стала активна участь снумівців у Студентському голодуванні в жовтні 1990 року, яке завершилося відставкою уряду Віталія Масола.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року організація переорієнтувалася на нові завдання: виховання молоді та розбудову Української держави. На Другому Великому Зборі ухвалили новий статут і змінили назву організації — знову на Спілку Української Молоді (СУМ).
Ключовим елементом діяльності СУМ в Україні стали виховні табори. Дружинники СУМ (повнолітні учасники) активно долучаються до культурної, просвітницької, спортивної та міжнародної діяльності. Щорічно організовують вишкільні літні й зимові табори для підготовки нових лідерів.
1996 року СУМ в Україні офіційно прийняли до Світового Конґресу Спілки Української Молоді як повноправного члена. Водночас Спілка стала активним гравцем у молодіжному русі України, співпрацюючи з Українським Національним Комітетом Молодіжних Організацій.
«Бажаю, щоб ця фотовиставка підказала молодим людям, дала цю путь, яка тягнеться століття, на основі якого багато сумівців захищали незалежність України, розвивали Україну і далі продовжують робити зараз на фронті. І не лише на фронті воєнному, а на фронті інтелектуальному, на фронті допомоги, на фронті реабілітації, на патріотичному фронті — на всіх фронтах, де зараз Україні потрібно триматися», — зазначив перший проректор УКУ Ярослав Притула.
Скільки триватиме виставка
Світлини Спілки української молоді у холі Центру імені митрополита Андрея Шептицького Українського Католицького університету (вул. Стрийська, 29а) можна переглянути до 12 травня. Вхід — безкоштовний.
Нагадуємо, як працює львівський осередок Пласту, попри виклики війни.
