«Джипінг — це не зелений туризм»: у чому проблема цієї розваги та як за неї карають на Львівщині

Про те, чому позашляховики шкодять екології та яке покарання загрожує порушникам, — для ІА Дивись.info розповіла Ганна Башта — заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної військової адміністрації.

Як шкодить джипінг

Останніми роками в Україні, зокрема в Карпатському регіоні, набуло розголосу використання транспортних засобів підвищеної прохідності — джипів — для активного відпочинку. Перегони, трофі-рейди, ралі та поїздки поза дорогами загального користування дедалі частіше проводять в межах лісфонду та природно-заповідного фонду.

«У результаті так-званого джипінгу, порушують вимоги чинного законодавства, виникає загроза шкоди природним комплексам та об’єктам як внаслідок пошкодження ґрунтового покриву, знищення рослин і тварин, деградації ландшафтів, так і від шуму, який є ключовим фактором турбування тварин, особливо, коли залучають звуковідтворювальну техніку значної потужності», — зауважує Ганна Башта.

За її словами, вплив джипінгу на біорізноманіття є масштабним і руйнівним: «Автомобілі нищать колесами рослини та тварин; руйнують природний вигляд ландшафту; провокують ерозію (особливо на гірських дорогах)».

Особливо вразливими до наслідків бездоріжжя залишаються рідкісні амфібії. «В калюжах дорожних колій у Карпатах відбувається нерест і розвиток амфібій, занесених до Червоної книги України — кумки жовточеревої, тритону альпійського, тритону карпатського та саламандри плямистої», — зазначає Ганна Башта.

Додаткову загрозу, на її думку, створює поведінка власників позашляховиків. «Власники позашляховиків здебільшого переконані, що їхніми автомобілями слід їздити саме поза дорогами загального користування, тому більшість вказаних загроз справджуються всі одночасно», — каже вона.

Джипінг — це не здоровий туризм

«Гірські хребти, лісові дороги та туристичні стежки внаслідок такого "туризму" просто перетворюються на місиво», — зазначає фахівчиня. Окрім руйнування ґрунтів і рослинного покриву, джипінг знищує головну цінність гір — тишу та спокій.

Вона також закликає до особистої відповідальності та громадянської позиції: «Треба починати з себе, не користуватися послугами "джип-турів в гори", "джип-сафарі", не соромитись сказати знайомим, які пруться джипом/ендуро в гори, що вони роблять неправильно».

За словами Ганни Башти, ситуація не залишається поза увагою органів влади. «Департамент екології та природних ресурсів постійно проводить роботу із землекористувачами, адміністраціями природоохоронних установ, Головним управлінням поліції у Львівській області, державною екологічною інспекцією у Львівській області, районними військовими адміністраціями щодо посилення контролю, запобігання та недопущення пересування на транспорті підвищеної прохідності, позашляховиках, ендуро-мотоциклах, квадроциклах, багі, проведення перегонів, трофі-рейдів, ралі тощо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області».

До цього процесу залучили також Департамент спорту, молоді та туризму Львівської обласної державної адміністрації. Він, як зазначає Ганна Башта, «враховує наявність природоохоронних територій при плануванні, проведенні та погодженні заходів, пов’язаних з перегонами, трофі-рейдами тощо».

Контролює дотримання природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція у Львівській області. «Окрім цього, природоохоронні установи мають у складі службу охорони природно-заповідного фонду, яка наділена повноваженнями контролю за дотриманням законодавства в межах заповідних об’єктів, а лісогосподарські підприємства мають у складі службу лісової охорони, яка має статус правоохоронного органу», — пояснює фахівчиня.

Передумови заборони джипінгу

Нагадаємо, що екоактивістка Христина Жук 2022 року зареєструвала на сайті президента петицію щодо врегулювання джипінгу в Україні. У своєму зверненні вона наголосила, що позашляхові заїзди в Карпатах та заповідних зонах завдають шкоди природі, флорі й фауні, становлять небезпеку для піших туристів, сприяють ерозії ґрунтів та руйнують місцевий ландшафт.

Авторка петиції пропонувала низку заходів для врегулювання джипінгу, зокрема встановлення шлагбаумів, запровадження ліцензування для позашляховиків, накладання штрафів за відчутність дозволів, а у разі повторного порушення – передачу конфіскованих автомобілів на потреби ЗСУ. Вона також наголошувала на необхідності визначення законних маршрутів для джипінгу, а кошти, отримані від ліцензування, спрямовувати на патрулювання заповідних територій. За її словами, у багатьох країнах проблему неконтрольованого джипінгу вирішують саме через систему ліцензування.

Петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів, і після двох років розгляду Верховна Рада ухвалила відповідний закон.

Крім того, Христина Жук зазначає, що джипінг є частиною ширшої проблеми незаконного використання природних ресурсів, до якої також належать масове збирання ягід за допомогою великогабаритного транспорту та нелегальна вирубка лісу. Вона звертає увагу на тенденцію, коли порушення стають нормою через відсутність належної реакції суспільства та відповідних органів.

У таких умовах, за її словами, відповідальність за контроль часто лягає на екоактивістів, які фіксують порушення, публікують фото в соцмережах, позначають національні парки, організовують рейди та стежать за дотриманням закону.

Експерти пропонують альтернативні шляхи вирішення проблеми. Ростислав Антимис, засновник туристичної компанії «GROFA adventures & outdoor tours», вбачає розв’язання у створенні спеціалізованих трас для оффроаду з відповідною інфраструктурою. Це дозволить задовольнити запити любителів активного відпочинку, зберігаючи при цьому природу.

Які відбулися зміни у законодавстві про джипінг

Після тривалого суспільного резонансу навколо шкоди, якої завдає джипінг природі Карпатського регіону, у січні 2025 року Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Вони встановлюють обмеження та заборони щодо здійснення господарської та іншої діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Як зазначає Ганна Башта, «цей закон встановив обмеження та заборони здійснювати господарську та інші види діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема заборонив проїзд механічних транспортних засобів, крім доріг загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, автомобільних доріг на приватних територіях, крім транспортних засобів власників і користувачів земельних ділянок, контролювальних органів, підприємств, які обслуговують об’єктів інфраструктури».

Згідно з чинним законодавством, джипінг, трофі-рейди, ралі та інші форми масового позашляхового «туризму» заборонені в межах природно-заповідного фонду.

Обмеження стосуються і періодів підвищеної вразливості дикої природи. «Згідно зі статею 39 Закону України “Про тваринний світ” у період масового розмноження тварин заборонено проводити роботи та заходи, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою, в тому числі проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах», — додає фахівчиня.

Зі слів Ганни Башти, порушення природоохоронного законодавства у сфері використання лісів, земель і рослинного світу також потрапляє під низку заборон:

• Лісовий кодекс України забороняє використання лісових ділянок не за призначенням; знищення або пошкодження лісових культур, природнього підросту чи самосіву; знищенні або пошкодженні доріг на лісових ділянках.
• Закон України «Про рослинний світ» забороняє знищувати або пошкоджувати об'єктів рослинного світу та порушувати умов їх місцезростання.
• Закон України «Про контроль та охорону земель», «Про охорону земель» передбачають, що ралі можуть спричиняти загрозу щодо засмічення, забруднення території речовинами, сприяти ерозіям.

Джипінг — це спорт, але не всюди

Хоча джипінг і трофі-рейди часто сприймають як розвагу або елемент екстремального туризму, формально вони належать до визнаних в Україні видів спорту. Зокрема, за словами Ганни Башти, «джипінг чи трофі-рейди — це різновид неолімпійського та національного виду спорту та належить до виду 002 Автомобільний спорт (згідно з Реєстром визнаних видів спорту в Україні)».

Проте, згідно з чинним законодавством та нормативною базою, проведення спортивних заходів потребує дотримання суворих вимог до місця їх реалізації. Фахівчиня звертає увагу на те, що за положенням про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів, такі змагання можуть відбуватись виключно на спеціально облаштованих трасах.

«Заходи проводять лише на спортивних спорудах і у спеціально відведених місцях, яких прийняли до експлуатації комісії з контролю за станом спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів із суворим дотриманням всіма суб’єктами чинних норм і правил» — каже Ганна Башта.

Ці вимоги охоплюють низку показників — від безпеки інженерних мереж до поведінки глядачів і дотримання санітарних стандартів.

Зокрема, положення вимагає дотримання «місць розташування учасників заходу, місць загального користування, інженерних систем та систем оповіщення, санітарно-гігієнічного режиму приміщень, арен і територій; норм готовності засобів пожежогасіння, спортивно-технологічного устаткування та інвентаря; правил проведення спортивних змагань з видів спорту, правил поведінки учасників і глядачів, правил пожежної безпеки, інших нормативних актів».

Більше про законопроєкт, який забороняє джипінг, читайте за посиланням.