На Львівщині зростає кількість людей, які звертаються до медиків із симптомами бронхіальної астми — хронічного захворювання дихальних шляхів, що значно впливає на якість життя. У зоні ризику — як діти, так і дорослі, особливо ті, хто має алергії, мешкає в екологічно несприятливих місцях.
Про те, як на Львівщині лікують астму та чому важливо вчасно її діагностувати, для ІА Дивись.info розповіла Христина Ліщук-Якимович — доцентка кафедри клінічної імунології та алергології Львівського медичного університету імені Данила Галицького; завідувачка консультативно-поліклінічного відділення Регіонального центру алергології та клінічної імунології Львівського обласного клінічного діагностичного центру.
Що таке астма та які є її види
Бронхіальна астма — це хронічне, неінфекційне захворювання дихальних шляхів, яке має запальний характер. Насамперед це порушення бронхіальної прохідності. За словами лікарки, йдеться про постійне запалення у дихальних шляхах, яке викликає їхню гіперреактивність.
Причини виникнення астми пов’язані насамперед із підвищеною чутливістю бронхів до різних подразників. «Це гіперчутлива реакція бронхів на різноманітні речовини», — зазначає Христина Ліщук-Якимович, яка також є експерткою з питань імунології та алергоголії департаменту охорони здоров'я Львівської ОВА.
Серед них найпоширенішими є алергени, однак не тільки вони можуть викликати напад.
Астму традиційно класифікують залежно від причин її виникнення:
1) Алергічна астма — зазвичай проявляється ще в дитячому віці та часто супроводжується іншими атопічними захворюваннями, такими як атопічний дерматит, алергічний кон’юнктивіт чи алергічний риніт. У багатьох випадках наявний позитивний сімейний анамнез щодо астми або алергії.
2) Неалергічна астма — частіше розвивається у дорослому віці та має схильність до поступового ускладнення перебігу.
Причини виникнення
Основною причиною розвитку бронхіальної астми є спадкова схильність, але не тільки. Фахівчиня пояснює, що якщо у родичів спостерігали бронхіальну астму або інші алергічні захворювання, то це може бути вирішальним фактором.
До інших поширених причин Христина Ліщук-Якимович відносить куріння та негативний вплив навколишнього середовища. Підвищений ризик мають також люди, які працюють у шкідливих умовах.
«Люди, які мешкають в екологічно несприятливих зонах, а також люди, які працюють в забруднених приміщеннях, мають контакт з пилом — тобто професійні шкідливості», — зауважує членкиня групи експертів Міністерства охорони України за напрямком «Алергоголічна допомога та імунологія».
І також свою роль відіграють алергени. «Якщо є генетична схильність до розвитку бронхіальної астми, і люди постійно контактують з алергенами — тобто живуть в місцевостях, де є навантаження, чи амброзій, чи пилками дерев, тою ж березою, чи, може, багато полів довкола — то такі люди швидше розвивають бронхіальну астму», — пояснює лікарка. Вона додає, що в такому випадку саме алерген є «тригером розвитку бронхіальної астми».
Як клімат і довкілля впливають на астму
Кліматичні зміни та погіршення екологічної ситуації дедалі більше впливають на перебіг бронхіальної астми: «На сьогодні ми спостерігаємо потепління тотальне. І період пилкування рослин, квіток значно подовжився, швидше починається і пізніше протягом року завершується. Це — як тригер розвитку астми».
Крім того, кліматичні умови, зокрема підвищена вологість, також можуть провокувати загострення. «Там, де є постійна вологість, теж можна мати приступи бронхіальної астми, спровоковані пліснявою», — пояснює фахівчиня. Натомість лікарка рекомендує морський клімат: «Тому що це позитивно впливає на органи дихання, запобігає розвитку інфекцій, а ці пацієнти здатні до частіших інфікувань верхніх дихальних шляхів».
Серед чинників, які також значно погіршують стан пацієнтів з астмою, фахівчиня називає забруднення повітря: «Клімат, екологія, далі забрудненість — дуже впливають і на дебют, і на загострення бронхіальної астми».
Скільки людей мають астму на Львівщині
За останній рік кількість випадків бронхіальної астми на Львівщині помітно зросла. Про це свідчать дані за період із січня 2024-го по січень 2025 року.
«Ми маємо 202 випадки бронхіальної астми», — повідомила Христина Ліщук-Якимович. За її словами, це майже на 39% більше, ніж попереднього року.
Серед хворих здебільшого дорослі, але й у дітей фіксують значну кількість випадків. Водночас діагностика в дитячому віці дещо складніша: «Щоб виставити діагноз бронхіальної астми, проходить певний період часу. Тому що в діток воно по-різному розвивається».
У дорослих пацієнтів хворобу, як правило, вдається встановити швидше, адже часто є вже тригери, які, власне, вказують на бронхіальну астму. У дітей же симптоми можуть маскуватися під інші стани — зокрема, часто астмі передує вищезгаданий риніт.
Попри складність постановки діагнозу у малечі, ця хвороба не виняткова для дитячого віку. Особливо пильними мають бути батьки, у яких самих є бронхіальна астма. «Якщо в діток, де батьки мають, до прикладу, бронхіальну астму, сформується задишка, то ми вже можемо верифікувати цей діагноз», — зазначає фахівчиня.
Чи бувають помилкові діагнози
«Діагноз бронхіальної астми, з одного боку, здається, що легко верифікувати, а з іншої сторони, є схоже захворювання, що має свої особливості. Це є хронічне обструктивне захворювання легень», — зазначає Христина Ліщук-Якимович.
Нерідко саме ці два стани можуть бути сплутані: «За приступами вони схожі, але як і коли виникають, коли перший дебют — відрізняються». Також бувають ситуації, коли діагноз не повністю уточнений: «Помилкові діагнози можуть бути тимчасові. Тобто це не до кінця верифікований діагноз».
Окрема проблема — неточне визначення стадії захворювання. «Ми можемо помилятися в стадії астми, в тому, наскільки інтенсивний перебіг астми, тому що попри все, попри лабораторну діагностику, попри інструментальні обстеження, первинно ми базуємося на скаргах пацієнта», — каже лікарка. І наголошує: «Пацієнт інколи може або гіперпідходити до своїх скарг, і те, що його турбує, або, навпаки, применшувати, не враховувати багато факторів».
Що буде, якщо не лікувати астму
Небезпека бронхіальної астми — у її потенційних ускладненнях. Якщо вчасно не діагностувати хворобу, вона може спричинити загострення.
За словами Христини Ліщук-Якимович, загострення можуть з часом призводити до незворотних змін у легенях. «Формуються вже зміни в легенях, які приводять до так званої емфіземи легень — до дихальної недостатності», — говорить вона. І кожне таке загострення — це серйозне навантаження для організму. «Поки організм ще молодий, він якось по-іншому реагує на той тотальний стрес. А з часом всі резерви виснажуються», — застерігає фахівчиня.
Крім того, недолікований перебіг астми може вплинути і на інші системи організму. «У пацієнтів з бронхіальною астмою формуються захворювання і серцево-судинної системи», — зазначає вона. Причина — хронічне недоотримання кисню через спазми в дихальних шляхах. У важких випадках наслідки можуть бути навіть фатальними.
Чи можна вилікувати астму
«Це є хронічне захворювання», — пояснює лікарка. За її словами, повного вилікування здебільшого немає, проте за умови правильного лікування пацієнт може роками жити без загострень. «Насправді, ми робимо все для того, щоб досягти ремісії з пацієнтом, тобто досягти такого безприступного періоду завдяки базовій терапії», — говорить вона. Цю терапію люди отримують протягом життя.
Проте в окремих випадках, коли бронхіальна астма має чітко алергічне походження, можливе інше рішення. «Є ще такий момент, коли, наприклад, включений суто алергічний компонент, коли пацієнт мав алергічний риніт, який через нелікування трансформувався, перейшов у бронхіальну астму», — розповідає Христина Ліщук-Якимович.
У таких випадках ефективною може бути алерген-специфічна імунотерапія. «Якщо ми вчасно на ранніх етапах верифікували цей діагноз, то можемо, безперечно, дати так звану алерген-специфічну терапію, яка приглушить або усуне негативну реакцію організму на алерген», — пояснює вона.
Таке лікування не лише покращує якість життя пацієнта, а й дозволяє уникнути застосування гормональних препаратів. «Ми можемо попередити необхідність в застосуванні кортикостероїдів, тобто гормонів. На етапі цієї алерген-специфічної негормональної терапії ми зупиняємо прогресування захворювання», — зазначає лікарка.
Що робити під час нападу астми
Правильні дії під час приступу бронхіальної астми можуть врятувати життя. «Швидка допомога, невідкладна допомога залежить від того, по-перше, яка в пацієнта є, яка в людини є астма. Чим вона спровокована? Де є в момент нападу пацієнт?» — каже лікарка.
Якщо напад стався в приміщенні, першочергово потрібно забезпечити доступ свіжого повітря. Наступним кроком має бути застосування інгалятора. «Є мініінгалятор, так званий бронхолітик, який знімає спазми, тобто розширяє бронхи, і людина починає дихати», — пояснює Христина Ліщук-Якимович.
У стаціонарних умовах пацієнтам можуть призначити більш серйозне лікування: «В лікарні ми рекомендуємо ввести стероїдні препарати — гормони, щоб забрати цей суцільний запальний процес і знову ж таки розширити бронхи».
Важливо враховувати тригер, який спровокував напад. Якщо це — хімічна речовина чи побутова хімія, яка викликала реакцію, то потрібно негайно усунути подразник.
Протипоказання та обмеження для людей з бронхіальною астмою
«Якщо астма спровокована певними пилковими алергенами, то такі пацієнти мають і обмеження в дієті», — пояснює лікарка. З її слів, для таких людей трав'яні чаї, ліки на травах і таке інше бажано уникати.
Коли астма пов’язана з пилом, варто обмежити будь-який контакт із ним.
Є також обмеження у фізичній активності. Це стосується окремих видів спорту із великими фізичними навантаженнями.
Велике значення має емоційна стабільність. «Пацієнтам бажано не стресувати, тому що стрес провокує спазм і напад бронхіальної астми», — наголошує Христина Ліщук-Якимович.
Крім того, через знижену стійкість до інфекцій, пацієнтам з астмою важливо вчасно вакцинуватися, зокрема сезонно від грипу.
Як на Львівщині діагностують та лікують астму
Христина Ліщук-Якимович зазначає, що важливо не зволікати зі зверненням до фахівців: «Діагностують бронхіальну астму, проводять алергодослідження, спірометрію для діагностики функції дихання, проводять тест визначення FeNO — це також таке інструментальне обстеження». Після комплексного обстеження та збору анамнезу медики можуть підтвердити діагноз.
Лікування підбирають індивідуально: «А вже далі пропонують пацієнту, залежно від причин, чому відбувся запуск цієї бронхіальної астми, як часто приступи бувають. Призначають степ-бай-степ терапію, залежно від стадії персистування (тривале збереження збудника в організмі — ред.)».
За словами Христини Ліщук-Якимович, медикаментозна терапія включає «препарати з інгаляційні кортикостероїди, бронхолітики, антигістамінні препарати різного типу, антилейкотрієнові препарати».
Щодо місць, де можна пройти обстеження, то на Львівщині для цього функціонує низка медичних закладів. «У Львівському обласному діагностичному центрі є відділення поліклінічно-консультативне регіонального центру клінічної імунології та алергології. Там працюють і дитячі алергологи, і дорослі алергологи. Відповідно, там можна отримати консультацію».
Також пацієнти можуть звертатися до Центру легеневого здоров’я, обласної клінічної лікарні, де працюють пульмонологи. «У поліклініці працюють пульмонологи і алергологи. Також в територіальних об'єднаннях є лікар-пульмонолог, і, фактично, є лікар-алерголог», — підсумовує лікарка.
Читайте також: Вакцинація дітей: навіщо робити щеплення та чи існують загрози.
