Вакцинація дітей: навіщо робити щеплення та чи існують загрози
Нині відомо про щонайменше 27 найпоширеніших захворювань, від яких можна захиститись, зробивши щеплення. Його у сучасному світі вважають одним із найдієвіших методів проти недуг. Вакцинація дітей важливіша і поготів, адже є низка небезпечних хвороб, котрі можуть призвести до ускладнень чи навіть смерті, якщо знехтувати імунізацією.
Про те, навіщо вакцинувати дітей, та які щеплення їм необхідні, журналістка ІА Дивись.info розпитала в Оксани Пушкарьової, яка є керівницею відділу інфекційного контролю Клінічного центру дитячої медицини, що у Львові.
Національний календар щеплення
Наша співрозмовниця, яка також є експерткою з епідеміології департаменту охорони здоров'я Львівської обласної військової адміністрації, пояснює, що в Україні до Національного календаря обов'язкових щеплень входить імунізація проти 10 хвороб:
- туберкульозу,
- гепатиту В,
- кору,
- епідемічного паротиту (свинки),
- краснухи,
- дифтерії,
- правця,
- кашлюка,
- поліомієліту,
- хіб-інфекції.
«В Україні затвердили календар щеплень із врахувань усіх проблем, які були у минулому. Так відбувається у кожній країні. Календарі профілактичних щеплень усюди є схожими, тому що вони базуються на рекомендаціях ВООЗ. Він [календар —Ред.] мусить бути, тому що це, фактично, є правильним ставленням до національної безпеки» — пояснює вона.
Оксана Пушкарьова додає, що колись була висока народжуваність, але водночас висока смертність дітей від інфекційних недуг. Окрім цього, навіть, якщо діти переносили хворобу, був ризик майбутньої інвалідизації — і все через відсутність необхідних щеплень.
«Тож головна мета вакцинації — зниження смертності від інфекційних захворювань серед дітей. Звісно, що певні інфекції ліквідувати неможливо, але знизити смертність та рівень інвалідизації можливо. Це головні принципи» — говорить наша співрозмовниця.
Щеплення після народження
Оксана Пушкарьова зазначає, що вакцинацію дитини починають ще у пологовому будинку, упродовж першої доби життя, щепленням проти гепатиту В. Введення вакцини повторюють у 2 та 6 місяців.
Також однією із перших вакцин у немовляти є препарат проти туберкульозу. Щеплення проти цього захворювання проводять одноразово, між 3 і 5 добами життя.
«Чому важлива вакцинація від туберкульозу у перші дні життя? Бо наша країна не є від нього вільною. А у найбільшій зоні ризику цієї недуги є діти до одного року. Вакцинацією від нього повністю вберегтись неможливо, але можливо завадити серйозним ускладненням цієї хвороби», — пояснює Оксана Пушкарьова, яка також є експерткою у департаменті охорони здоров'я Львівської обласної військової адміністрації.
Також небезпечною хворобою для найменших є кашлюк. І це критична інфекція, як і дифтерія. І ці недуги можна попередити, додає медикиня: «Діти до року, які хворіють на кашлюк, є у зоні ризику важкого перебігу і навіть смерті».
«З року можна захистити дитину від кору, краснухи, паротиту в межах державної програми. А вже у приватному режимі можна отримати вакцинацію від ротавірусної інфекції (з двох місяців), пневмококової інфекції, та вітряної віспи (у річному віці)», — пояснює пані Пушкарьова.
І зазначає, що за статистикою, навіть легкий перебіг вітрянки у дитячому віці, не означає ускладнень у майбутньому: «Інфекційні захворювання ніби легко можуть перебігати, а через місяці можуть з’явитись захворювання нирок чи серця. Кожна інфекція має свої ускладнення».
Окрім цього, батьки часто вирішують не вакцинувати дітей від народження, а втім, як каже Оксана Пушкарьова, це дуже ризикований крок:
«За цей час дитина перебуває в оточенні багатьох людей та різних середовищах і ми не можемо вгадати та зробити середовище стерильним».
Вакцинація дітей та підлітків
У дитячому та підлітковому віці проводять ревакцинацію від поліомієліту (6 і 14 років), дифтерії та правця (6 і 16 років). А також вакцинацію проти кору, краснухи і паротиту — у 12 місяців, та ревакцинацію у 6 років, додає Оксана Пушкарьова.
«Дорослі, які у дитинстві отримали усі обов'язкові щеплення, потребують ревакцинації проти дифтерії і правця кожні 10 років. Особливо це важливо у час повномасштабної війни, коли є ризики потрапляння збудника в організм через поранення, порізи тощо», — говорить епідеміологиня.
Додає: в Україні також є рекомендовані вакцини, які не входять до Національного календаря щеплень.
Йдеться, наприклад, про щеплення від вірусу папіломи людини, який дуже часто спричиняє рак шийки матки у дівчаток.
Чи є категорія дітей, яким не можна вакцинуватись
На питання,чи впливають генетичні недуги чи індивідуальні особливості дитини на ефективність щеплення, Оксана Пушкарьова відповідає, що протипоказів до імунізації дітей, у яких діагностовані різні недуги, немає — навпаки: щеплення радше є необхідністю.
«Хочу зазначити, що жодних випадків у дітей, які мали інші порушення здоров’я, [після вакцинації —Ред.] не реєструвалось. Нині імунологи вакцинують дітей, які мають в анамнезі хронічні, генетичні захворювання, зробити якомога більше щеплень від різних захворювань, тому що такі діти є більш схильними до різних захворювань», — пояснює вона.
Вакцинація — історія
У Міністерстві охорони здоров'я кажуть, що вакцинація – це один із найважливіших винаходів людства. Пояснюють: в епоху до появи та активного використання вакцин близько половини дітей у світі не доживали до 5 років. Зараз смертність серед дітей цього віку скоротилась до 4%.
«Але й досі кожні 20 секунд одна дитина помирає від хвороби, якій можна було б запобігти вакцинацією, бо не має доступу до вакцини або батьки не зробили їй щеплення», — стверджують у відомстві.
Там навіть показали, який шлях пройшло людство для того, щоб винайти та успішно застосувати вакцини.
