Смак Львівщини: як в області розвивається гастротуризм
Гастротуризм на Львівщині, попри війну, продовжує розвиватися, зокрема завдяки фермам, які пропонують туристам різноманітні крафтові продукти та тематичні послуги.
Про теперішній стан гастротуризму, його особливості та перспективний розвиток — для ІА Дивись.info розповів Тарас Лозинський — заступник директора департаменту спорту, молоді та туризму Львівської обласної військової адміністрації.
Яке значення має гастротуризм для Львівщини
«Департамент спорту, молоді та туризму ще давно визначив, що для області одним із пріоритетних видів туризму є активний туризм, культурно-пізнавальний туризм, медичний туризм і, як четвертий напрям — гастротуризм», — зазначає Тарас Лозинський.
За його словами, Львівщина має потужний потенціал у цій сфері. Йдеться не лише про багату гастрономічну спадщину, а й про стрімкий розвиток фермерських господарств, які дедалі частіше відкриваються для туристів.
«Ми маємо дуже багато елементів нематеріальної культурної спадщини в частині гастрономії, кухні. Це має важливе значення. І водночас — розвиток фермерського господарства», — говорить фахівець.
З 2018 року управління туризму та курортів почало цілеспрямовано працювати над розвитком відповідної інфраструктури. Мета — зробити фермерські господарства не лише виробниками продукції, а й привабливими туристичними об'єктами.
«Сьогодні туристам досить цікаво дізнаватися про унікальні рецептури, культуру, яку застосовують у приготуванні чи випіканні хліба, або інших крафтових виробів», — пояснює Тарас Лозинський.
Так відвідування фермерських господарств стало популярною практикою. Для туристів розробляють спеціальні екскурсійні маршрути: від ознайомлення з процесом виробництва до дегустації продукції та її купівлі у сувенірних лавках.
Також, як наголошує посадовець, особливу увагу приділяють базовій, але важливій інфраструктурі: «Ми почали працювати з низкою фермерських господарств над їхньою інфраструктурою, показувати, яким має бути побудований екскурсійний маршрут, що мають бути сервісні зони — де туристи можуть помити руки, сходити в туалет. Це, можливо, на перший погляд, банальні речі, але вони є важливими, бо приїжджають автобуси з великими екскурсійними групами».
Окремим проєктом стало створення туристичного путівника «Гастромандри Львівщиною», до якого увійшли 25 фермерських господарств, відкритих для відвідувачів. «Ми організовували різноманітні промоційні тури, щоби показати, як це працює — як для засобів масової інформації, так і для туристичних операторів. Щоб вони у подальшому могли включати ці господарства у свої пропозиції для туристів», — пояснює Тарас Лозинський.
У цей перелік увійшли різноманітні сироварні: це є і «Козуля», і «Гарбузовий рай», і Eco Gazda.
До маршруту додали не лише класичні господарства з вирощуванням продукції, але й «господарства, які збирають різнотрав’я і виготовляють чаї. Часто вони базуються на території Національного природного парку "Сколівські Бескиди"». За словами Тараса Лозинського, ці виробники не просто сушать і фасують трави, а ще й створюють брендовану продукцію.
Особливе місце посідають і господарства, що спеціалізуються на вирощуванні ягід. «Це фермерське господарство "Костів", а також інші, які вирощують ягоди, продають їх як свіжу продукцію або виготовляють джеми та інше», — додає фахівець.
Трендовим напрямом останніх років стала також равликова ферма. Одним із найвідоміших представників був бренд Tante Snails, а також «Західний равлик», який, за словами Тараса Лозинського, мав дуже великий попит серед туристів, але припинив роботу під час війни.
Серед інших популярних агролокацій — «ФайнаBerry», яка спеціалізується на ягідництві, а також низка пасік, що пропонують туристам ознайомлення з процесом виробництва меду.
Більшість з цих ініціатив активно включають до туристичних маршрутів і пропозицій від туристичних операторів. «Фактично на базі цих господарств розробили екскурсії, і вони увійшли в різні туристичні пакети, які туристичні оператори пропонують і продають», — зазначає фахівець.
Які громади Львівщини лідирують в агротуризмі
Гастрономічний та аграрний туризм на Львівщині стрімко розвивається не лише завдяки окремим ініціативам, а й завдяки цілим громадам, які формують кластери та туристичні маршрути.
Одним із вагомих прикладів стала ініціатива агротуристичного кластера «ГорбоГори». «Це територія Львівської територіальної громади, Солонківської, Сокільницької громади. Там зосереджена велика кількість фермерських господарств», — каже Тарас Лозинський. У цьому кластері активно працюють виробники крафтових сирів, а також екзотичні для Львівщини проєкти, наприклад, «Бананова ферма», де вирощують фрукти у теплицях.
Не менш активним є і Стрийський район, зокрема, фермерські господарства «Мукко» (переробляє молоко, виготовляє масло, сир) та «Джерсей» (спеціалізується на виготовленні крафтового сиру).
Вагоме місце в агротуристичній мапі Львівщини займають Карпати. «У наших горах також є фермерські господарства, які працюють. Це, зокрема, екоферма "Плай", яка розташована поруч із відомим гірськолижним курортом», — каже Тарас Лозинський.
Ферма «Плай» не лише виготовляє м’ясну та сирну продукцію, а й пропонує повноцінні екскурсійні програми для туристів. «У них дуже гарно облаштована ферма. Там можна пройти цікаву екскурсію. Вони мають унікальні види корів, привезених з-за кордону, які дають інший сорт молока», — додає він.
Продукція багатьох таких підприємств представлена в супермаркетах, різних еколавках та, до прикладу, на базарі «Шувар».
Як влада підтримує локальні бізнеси
Як зазначає Тарас Лозинський, влада підтримує такі ініціативи через промоцію, методичний супровід і залучення господарств до туристичних маршрутів. Але ключовий результат — це зростання зайнятості в громадах.
«Те, що ми бачимо і можемо проаналізувати — завдяки туристам фермерське господарство отримало ще один спосіб заробітку та підтримки місцевого бізнесу і економіки громад», — наголошує посадовець.
За його словами, туристичний потік до таких господарств часто є значним. «Досить багато фермерських господарств приймає туристів. Приїжджають 20–30-місні автобуси, а також індивідуальні відвідувачі з родинами», — каже він.
Формат візитів передбачає як екскурсійну програму (від 150 до 300 грн), так і дегустації, що оплачують окремо. Завершують візит зазвичай покупками у крамниці при господарстві. Це забезпечує прямий зв’язок між виробником і споживачем, і для місцевого бізнесу це стає додатковим або альтернативним джерелом доходу.
Але важливим є і створення нових робочих місць. «Коли фермерське господарство розширяється, потрібно залучати людей, які проводитимуть екскурсії, працюватимуть з туристами, готуватимуть продукцію для дегустацій. Тобто створюють нові робочі місця — і це важливо», — пояснює Тарас Лозинський.
Хто відвідує агротуристичні локації Львівщини
Найбільший інтерес до цієї сфери проявляють сім’ї з дітьми, львів’яни та мешканці області, а також молодь у невеликих групах, як зазначає Тарас Лозинський.
«Дітям цікаво побачити тварин, яких можна навіть погладити. Це особливо актуально для тих, хто виріс серед урбаністики у місті», — пояснює фахівець.
У багатьох господарствах навіть організовують фотосесії з тваринами. До прикладу, фермерське господарство Cozy farm пропонує фотографування з козенятами.
Активно агротуризмом цікавляться також молоді люди, які їздять невеликими групами. Їх приваблюють не лише екскурсії, а й можливість дегустацій у сільському середовищі. При цьому фермери кооперують між собою, щоб запропонувати більший асортимент для туриста: наприклад, сир та вино.
«Є фермерське господарство "Галицька сорока", яке виготовляє малинове вино, і вони співпрацюють із сироварами. Разом пропонують сирні дегустації з вином в альтанках просто неба», — наводить приклад Тарас Лозинський.
Інший приклад — ранчо «Скарбова Гора» в селі Лопушна, де організовують кінні мандрівки, поєднані з гастрономічними зупинками: фермерськими сирами, винами, крафтовими виробами.
Такий формат вимагає й промоції — і в цьому, за словами посадовця, допомагає обласна влада. Зокрема, управління туризму організовувало промоційні тури, інформаційні підбірки для туристів і медіа, а також видало вищезгаданий гастрономічний путівник «Гастромандри Львівщиною». Його неодноразово презентували на туристичних виставках, форумах, де фермери мали змогу представити продукцію через дегустації.
Агротуризм Львівщини на тлі інших регіонів
«Я не хочу говорити, що наші інші регіони є нам конкурентами. Ми тішимося, коли цей напрямок розвивається, — зазначає Тарас Лозинський. — Але варто сказати, що Закарпатська область дуже гарно демонструє фермерські господарства, які відкриті до туризму».
Закарпаття має, зокрема, переваги в кліматі, що дозволяє розвивати виноградарство й виноробство, — сегменти, які в інших регіонах менш поширені або їх немає. Тому туристи там мають ширший вибір сирів і вин.
Також Івано-Франківщина ефективно представляє гастрономічний напрям — здебільшого через виробництво крафтових сирів і розвиток локального фермерства в гірських районах.
Серед сусідніх областей Тернопільщина, хоч і дещо менше, теж формує власний стиль агротуризму. Її потенціал зростає, хоча наразі Львівщина демонструє вищий рівень промоції та інфраструктурного розвитку.
Окремо варто згадати Одеську область, а саме регіон Бесарабії, де історично були розвинені виноробство, фермерство й гастрономічна культура. Проте повномасштабна війна та обстріли південних територій негативно вплинули на можливість туристичного представлення цих напрямків.
Які є перспективи розвитку агротуризму
На думку Тараса Лозинського, головною умовою повноцінного розвитку агротуризму в Україні є завершення війни та перемога. Водночас він підкреслює, що навіть у складних умовах повномасштабного вторгнення внутрішній туризм зростає.
«Тішить те, що українці хочуть більше і більше досліджувати нашу історію, наші традиції. А гастрономія — це також частина історії, те, що передається з покоління в покоління», — зазначає він.
Попит на гастрономічні маршрути зберігається навіть у кризові часи, адже як зауважує Тарас Лозинський, «шлях туриста до задоволення лежить через шлунок». Це означає, що, спробувавши смачну локальну страву, турист із більшою ймовірністю повернеться або порадить локацію іншим.
Водночас фахівець сподівається, що після перемоги можемо очікувати іноземних туристів, адже вони теж люблять та цінують нашу культуру та сферу гостинності.
«Наш народ є дуже гостинний, і це для іноземців справді важливо. Вони готові досліджувати наші фермерські господарства, нашу локальну галицьку та бойківську кухні. А, скажімо, яворівський пиріг — це ж вже елемент нематеріальної культурної спадщини і його подають у багатьох престижних закладах громадського харчування» — зазначає Тарас Лозинський.
Більше про згадані підприємства читайте за посиланням.
