«Як звучить Шевченко крізь покоління»: у Львові відкрили виставку (фоторепортаж)
У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького 20 травня відкрили виставковий проєкт «Позивний "Кобзар". В обороні ідентичності». Тут можна побачити, яким був образ Тараса Шевченка протягом різних періодів історії України та як він впливав на інших.
Детальніше про виставку — у матеріалі журналістки ІА Дивись.іnfo.
Про що виставка та чому така назва
У виставкових залах музею можна побачити понад сотню експонатів: скульптури, живопис, медалі, книжки, поштові листівки, архівні справи, світлини та плакати різного часу. Усі вони — пов’язані з Тарасом Шевченком.
«Ми взяли сміливість у цій виставці не стільки говорити про Тараса Шевченка як особистість та його творчість, а й про те, як звучить Шевченко крізь покоління, як він видозмінюється, пробивається через будь-які накладені на нього шаблони та стає нам тим рідним, до кого ми звертаємося в будь-який момент. Тому тут є оце слово "позивний". Його використовують військові для того, щоб в умовах стисненого зв’язку швидко передати, хто ти є. Щось твоє найвиразніше, що точно буде зрозуміло — це про тебе», — зазначила наукова співробітниця та кураторка виставкових проєктів Національного музею Революції Гідності Анастасія Гайдукевич.
Вона додає, що позивний «Кобзар» — це про кожного з нас та Україну загалом.
Організатори в концепції виставки прагнуть показати еволюцію образу Тараса Шевченка: від поета в кожусі до учасника боротьби та культурного побратима сучасних українців.
Заступниця генерального директора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного Музею Революції Гідності Ольга Сало розповіла, що в період, коли Україна не мала власної незалежності, було два Шевченки. Радянська влада не змогла стерти поета з історії, тому створила його бездушний клон:
«Ми завжди мали офіційного Шевченка та нашого. Оця дволикість та наявність двійника нашого Шевченка є ознакою того, наскільки ми залежні. Бо він має бути єдиний — тільки наш. Ми як музей Революції Гідності маємо продовжувати цю ідею боротьби. З одного боку, ми дотепер боремося за нашого Шевченка. З іншого — він стоїть за нас, є нашою зброєю та силою».
Виставковий проєкт«Позивний «Кобзар». В обороні ідентичності» складається з чотирьох розділів: «Тарасова ніч», «Сон. Поки сонце встане…», «Слово на сторожі», «Борітеся — поборете». У кожному з них виокремили головну постать, яка відображає проблематику того чи іншого періоду та пов’язана з Тарасом Шевченком.
Дивіться відео з відкриття виставкового проєкту:
Переглянути цей допис в Instagram
«Тарасова ніч»
У першому залі такою постаттю є скульптор, художник та військовий армії УНР Михайло Гаврилко.
«Ми обрали архітектора Михайла Гаврилка як символічну постать для першого залу, тому що вважаємо, що оці проєкти, які він хотів реалізувати, але не зміг, це такий певний символ тої нереалізованої самостійної України, за яку боролися під час визвольних змагань 1917-21 років», — наголосила кураторка виставкового проєкту, заступниця директора Національного музею Революції Гідності Катерина Романова.
Михайло Гаврилко брав участь у конкурсі на створення пам’ятника Тарасу Шевченкові у Києві. Однак тоді його проєкт не обрали. Натомість він був автором пам’ятників цьому поету в інших містах — Чернігові, Коломиї, Косові, Кіцмані. Під час Першої світової війни Гаврилко став один із організаторів Українських січових стрільців та був членом Союзу визволення України.
«Сон. Поки сонце встане…»
Другий розділ виставкового проєкту виокремлює постять художника — Осипа Куриласа. З початком Першої світової війни він вступив до австрійської армії, а згодом перейшов до загону Українських січових стрільців. Курилас очолював Пресову квартиру у Львові, яку створили з культурно-просвітницькою метою.
«Показова постать — Осип Курилас. Він був у лавах Українських січових стрільців та багато малював їх. Зокрема, зобразив на картині "Дивлюся, аж світає...", яку він створив у 1911 році. Однак після того, як у 1939 році захід України окупували совєти, він замалював січових стрільців, щоб зберегти цей твір. Однак тут можна побачити, що постять одного є все-таки залишилася», — поділилася Катерина Романова.
Крім того, тут демонструють перший радянський біографічний фільм про Тараса Шевченка 1926 року. Його створив режисер Петро Чардинін, а консультантом до цього фільму був Сергій Єфремов.
«Слово на сторожі»
Олекса Гірник — символічна особистість третього залу виставки. За словами кураторки, КДБ зробило все, щоб про нього дізналися тільки після здобуття незалежності. Тут можна побачити нагороди, які він отримав вже посмертно.
«Він був людиною, яка це все гостро переживала: русифікацію і арешти української інтелігенції. Тому Гірник вирішив привернути увагу українців і усього світу та вибрав для цього найжахливіший спосіб — вирішив спалити себе в Каневі біля могили Тараса Шевченка. Це сталося 22 січня. Ця ідея не була спонтанною. Оці листи, які він розкинув біля могили, написав ще за два роки до смерті. На цих листівках є цитати Шевченка. На яких він писав, що його вчинок — це виконання волі Шевченка», — зазначила Катерина Романова.
«Борітеся — поборете»
Четвертою особистістю, котра пов’язана з подіями Революції Гідності є Олександр Капінос. Він брав активну участь у відновленні національної традиції: організовував мистецькі події для молоді, очолював громадську організацію «Патріот Волині», співав у хорі. Загинув під час Революції Гідності 19 лютого 2014 рок від поранення, коли захищав Майдан від силовиків. На виставці розмістили його особисті речі, зокрема бандуру та вишиту сорочку.
«Сашкові друзі, казали, що коли приїжджали до нього в гості, то "Кобзар" завжди лежав у нього на столі. Він міг цитувати його вірші до будь-яких життєвих приводів. В останні роки свого життя він їздив на Чернечу гору саме в переддень перепоховання Шевченка», — розповіла сестра Олександра Капіноса — Олена Котляр.
Також у цій залі є два відеоролики. Один — з часів Майдану, де читають вірші Тараса Шевченка. Інший — відео військового, який здирає російський банер та під ним знаходить рядки Шевченка: «Борітеся — поборете».
Виставковий проєкт «Позивний «Кобзар». В обороні ідентичності триватиме у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького до 29 червня.
Раніше ми розповідали, куди піти у Львові з 23 по 31 травня: добірка подій.
