Фрагменти сецесійного дому: у Львові відкрили виставку старовинного побуту (фото)
Днями, шостого червня, у Мистецькій Бібліотеці, що у Львові, відкрили виставку «Пам’ять речей». Тут розмістили давні сецесійні предмети побуту, зібрані з різних приватних колекцій.
Детальніше про новий виставковий проєкт — у матеріалі журналістки ІА Дивись. info.
Виставку презентували в межах Всесвітніх Днів сецесії у Львові, які приурочені до Міжнародного Дня ар-нуво. Його щорічно відзначають 10 червня. Оскільки в цей день померли два видатні представники цього стилю — Антоніо Гауді (1926 р) і Еден Лехнер (1914 р.).
Особливість сецесійного стилю у Львові
Сецесія або ар-нуво (від фр. «нове мистецтв») — це художній стиль, що був популярний в кінці XIX — на початку XX століття в архітектурі, скульптурі, живописі та декоративно-прикладному мистецтві.
«Це був той випадок, коли змогли створити абсолютно новий стиль, не відштовхуючись від попередніх. Він передбачав нетипові форми, такі плавні. Це була "жива" архітектура та дизайн, коли все стало таким квітковим. Тоді меблі, немов мали своє коріння чи гілки, завитки, листочки. Якщо ми говоримо про орнаментальну сецесію та її перший період, то дуже багато було саме квіткових мотивів», — підкреслила кураторка виставки Марія Стефанишин.
Вона розповіла, що ідея організувати таку виставку в Мистецькій Бібліотеці почалася з особливим зацікавленням до цього стилю та спостереженням його навколо в місті:
«У Львові є багато сецесії на фасадах. Коли ми йдемо по вулиці, то можемо бачити її. Однак водночас Львів — місто і зниклої сецесії. Адже у місті практично немає збереженого цілісного сецесійного інтер’єру, а є якісь певні фрагменти. Наприклад, деякі меблі в Домі Франка. Також у нас немає музею ар-нуво, хоча мав би бути».
Кураторка ділиться, що знайти сецесійні предмети побуту було не так вже й просто. Для цього вона спочатку зверталася до антикварних крамниць, згодом до приватних колекціонерів, які часто говорили, що сецесійні предмети вже мало де збереглися.
«Коли ми звертались до антикварів за сецесійними об'єктами, вони розводили руками: "Сецесійного нема, зараз такі речі трапляються дуже нечасто". Тому з'явилась ідея зробити виставку фрагментарною. Ми не зосереджувались на певних кімнатах, але це все ще про житлові інтер'єри показані в деталях»,— зазначила Марія Стефанишин.
Виставка про дім, що розсипався на речі
В описі до виставки підкреслено, що вона — «про дім, що розсипався на речі, що все ще промовляють». Так, тут можна побачити різноманітні предмети побуту: від буфету й дзеркала початку ХХ століття до вішалки для тростин чи частину бильця ліжка. Кожна з цих речей зберігає свою історію, а відтак — пам’ять про цей час у Львові.
«Тоді побут був натхненним та мистецьким. Тому що дуже багато речей робили дуже красивими — з різним оздобленням. Тобто, якщо ми звикли, що тепер у нас умивальник простий і білий, то в той час, як бачимо, миска з глечиком, які служила за рукомийник, були досить декоровані», — каже кураторка.
Серед речей на виставці є сервіз з фарфору із клеймом Казімєжа Левицького. «Часто його помилково вважають виробником фаянсових виробів. Виробник цього сервізу — чеська фірма "Haas & Czjzek", а родина Левицьких займалась лише продажем і мала один з найбільших складів фаянсу в Галичині, їх крамниця знаходилася у фамільній кам'яниці на вул. Трибунальській (зараз Шевська). Пізніше з цим прізвищем у Львові була пов'язана скандальна історія з убивством на ґрунті пристрасті», — як розповіла Марія Стефанишин.
У експозиційному просторі розмістили афішу Міколяша, де дівчина відображає тогочасну моду. За словами кураторки, в той період на рекламах часто зображували так жінок. Зокрема, вперше голова жінки в такому ракурсі появилась на обкладинці модерного часопису «Ver Sacrum», і відтоді таке зображення стало «вірусним».
Також на стіні тут висить картина «Мати з дитям і херувимом». Її не випадково помістили над частинкою бильця ліжка. Кураторка розповіла, що Євген Булавін, який надав цю картину для експозиції зазначив, що раніше подібні зображення часто розміщували над дитячими ліжками: «Деякі відвідувачі, які до нас вже приходили розповідали, що у них також збереглася така картина, і раніше в бабці висіла над ліжком».
Крім того, на виставці можна побачити й інші оригінальні предмети: люстру, яка збереглася з автентичними австрійськими лампочками; цукерницю; зольник (підставка, щоб вигрібати попіл — приміт. ред.); елементи п’єців; дзеркало тощо.
«Ця виставка дуже органічно вписується в інтер’єр Мистецької Бібліотеки. Коли приходять люди, які до цього не були у нашій бібліотеці, то вони думають, що ці предмети нам і належали та постійно були тут», — ділиться Марія Стефанишин.
Виставка «Пам’ять речей» триватиме до 20 липня. Вхід — вільний.
Експонати, які є на виставці, надали Мистецькій Бібліотеці зі своїх колекцій — компанія «LazRestArt», Андрій Каменщик, Євген Булавін, артцентр «Я Галерея» та інші приватні колекціонери.
Дивитися відео з виставки «Пам’ять речей» у Мистецькій Бібліотеці:
Переглянути цей допис в Instagram
Раніше ІА Дивись.info підготувала з Мистецькою Бібліотекою добірку ексклюзивних книжок, які там можна почитати.
