Де можна рибалити на Львівщині та як карають за незаконний вилов — управління

Про те, як шкодить незаконне рибальство і де можна ловити рибу на Львівщині, для ІА Дивись.info розповів Богдан Чукор — начальник управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області.

Заборона вилову риби в період нересту

Згідно з чинним законодавством, на території Львівської області оголошено сезонну заборону на вилов водних біоресурсів у період їхнього нересту.

Заборона діє з 1 квітня по різні дати, залежно від типу водойм:

• у басейні річки Дністер – з 1 квітня до 10 червня;
• у басейнах Західного Бугу, Сяну і Стиру – з 1 квітня до 20 травня;
• у всіх водосховищах і технічних водоймах – з 1 квітня до 10 червня;
• у придаткових системах водойм (протоки, розливи, стариці) – з 1 квітня до 30 червня.

За словами Богдана Чукора, нерестова заборона має свою специфіку: існують визначені нерестові зони, де діє обмеження, але за їх межами любительська риболовля може бути дозволена — залежно від типу водойми. 

Обмеження не поширюються на суб’єкти аквакультури, які зареєстровані в органах рибоохорони.  

У період дії заборони плавання малих і спортивних суден, а також переміщення іншого транспорту на водоймах здійснюють згідно зі статею Закону України «Про тваринний світ» і затверджених Правил плавання у Львівській області.

Де можна рибалити у період нересту

Любительське рибальство з берега у межах Львівської області у період нересту дозволене на визначених ділянках водойм. Нижче подано повний перелік локацій, де риболовля дозволена:

Річки

• Річка Дністер: села Колодруби, Надітичі, Розвадів, смт Журавно, обидва боки автомобільного мосту в с. Заліски;
• Річка Стрий: обидва боки автомобільного мосту в м. Жидачів;
• Річка Західний Буг:
  • від бетонного мосту об’їзної дороги м. Червоноград до витоку р. Білий Стік;
  • у м. Сокаль;
  • від межі с. Ульвівок до межі с. Старгород;
  • с. Яструбичі — від бетонного мосту на трасі Львів – Ковель.

Водосховища

• Завадівське водосховище («Грушів», Яворівський район): уздовж бетонної греблі між діючою та запасною гідроспорудами;
• Добротвірське водосховище («Добротвір», Червоноградський район): від межі с. Перекалки по лівому березі за течією до межі смт Добротвір;
• Гамаліївське водосховище («Гамаліївка», Львівський район): уздовж бетонних плит із боку с. Гамаліївка — між попереджувальними знаками;
• Яворівське водосховище («Яворівське море»): берегова зона від правого боку водозливного шлюзу на 500 м, від зливу з боку с. Цетуля — по лівому березі;
• Водосховище «Малий Гноєнець» («Прилбичі», Яворівський район): правий берег — на 810 м від бетонної греблі; лівий берег — від 150 м до 2350 м від греблі;
• Водосховище «Великий Гноєнець» («Терновиця», Яворівський район): правий берег — на 400 м, лівий — на 500 м від водозливної споруди;
• Недільчинське водосховище («Зашків», Львівський район): на ділянці від обмежувальної лінії гідроспоруди — 700 м зліва та 200 м справа;
• Щирецьке водосховище («Глинна Наварія»): лівий берег — від автомобільного мосту поблизу бази УТМР до бази «Спартак»; правий берег — у напрямку с. Малечковичі на 700 м;
• Унятицьке водосховище («Унятичі»): уздовж греблі;
• Водосховище «Оселя» (Яворівський район): уздовж бетонної греблі.
• Золочівське водосховище (Золочівський район): уздовж греблі та на 300 м від водоспускної споруди з боку північного берега;
• Ходорівське водосховище: берегова лінія від пристані м. Ходорів до насосної станції цегельного заводу.

Водойми господарств та кар’єри

• Водойми РДХГ «Сірка» (Стрийський район): «Середнє», «Глибоке», «Мисливське», «Менделєєвське», «Чисте» — у межах бетонних дамб;
• Водойма «Барвінок» (Стрийський район): по 200 м з обох боків від бетонної греблі;
• Водойма на території Берездівецької сільської ради (Стрийський район): лівий берег у напрямку с. Підгірці — 500 м від насосної станції;
• Кар’єр у с. Розвадів (Стрийський район): уздовж залізничної колії — 400 м;
• Ставок у парку «Жовтневий» м. Золочів: уздовж греблі та на 300 м з обох боків від неї;
• Водойма «Уличанка» (Дрогобицький район): по всій довжині греблі;
• Ставок «Пляж» м. Городка: від монаха випуску води водойми «Городок-Центральний» до сторожової будки (лівий бік);
• Водойми в межах м. Жидачева (Стрийський район): «Промінь», «Гребний канал», «Чисті озера», «Дробілка» — вздовж берегової лінії;
• Водойма в с. Заріччя (урочище «Острів») — Стрийський район: від дороги Т-1419 до початку гравійного кар’єру;
• Водойма в м. Соснівка (Червоноградський район): берегова лінія на 400 м з боку лікарні;
• Водойма біля м. Яворів (Яворівська р/о УТМР): вздовж дамби з південно-західного боку — 100 м, по правому березі — 270 м.

Які штрафи передбачені за незаконне рибальство

Щодо браконьєрства, Богдан Чукор наголосив, що йдеться про порушення правил використання об’єктів тваринного світу, зокрема водних біоресурсів. Він зауважив, що браконьєрство завдає шкоди, оскільки кожна водойма має свою мікроекосистему: надмірна кількість риби шкодить так само, як і її дефіцит.

Фахівець також пояснив, що протягом останніх років у водоймах області використовували біомеліоранти — зокрема товстолоба, який фільтрує воду, очищаючи її від цвітіння. Кількість риби для таких цілей визначають за науковими рекомендаціями, з урахуванням наявної кормової бази. У цьому контексті браконьєрство є загрозою для всієї екосистеми водойм.

Богдан Чукор підкреслив, що об’єкти тваринного світу, зокрема риба у водоймах загального користування, перебувають у природному стані і є національним надбанням українського народу. За його словами, браконьєрство можна порівняти з крадіжкою. Саме тому в державі створено відповідні контролюючі органи, які займаються охороною тваринного світу — зокрема водних біоресурсів.

Щодо виявлення порушень, то, за даними Львівського рибоохоронного патруля, торік зафіксовано понад 900 порушень правил рибальства. Цього року, станом на початок червня, виявлено вже понад 400 порушень. Йдеться як про грубі, так і про менш серйозні випадки. Окрім того, зафіксовано незаконну торгівлю рибою та забороненими знаряддями лову.

Усі порушення класифікують за рівнем серйозності. Чукор пояснив, що Правилами любительського рибальства визначено, що таке грубе порушення — це, зокрема, рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, або в заборонений час чи в забороненому місці. Такі випадки можуть тягнути за собою адміністративну відповідальність, а іноді й кримінальне провадження — залежно від обставин та суми нанесеної рибному господарству шкоди.

1. Адміністративна відповідальність. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення:

• за звичайне порушення правил рибальства передбачено штраф у розмірі від 2 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить від 34 до 170 грн;
• за грубе порушення — від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів (340–680 грн) із конфіскацією знарядь лову.

Грубим порушенням вважають риболовлю з використанням заборонених засобів: електроструму, вогнепальної зброї, вибухівки, отруйних або інших шкідливих речовин.

Для посадовців штрафи вищі: від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів — тобто від 510 до 850 грн — також із конфіскацією засобів вчинення порушення.

Окремо — компенсація збитків (такса): окрім штрафу, порушник зобов’язаний компенсувати шкоду, завдану водним біоресурсам.

Суму такого відшкодування (такси) визначають відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1039 від 6 жовтня 2021 року — за кожен екземпляр незаконно добутого виду. Розмір такси залежить від виду риби та її статусу.

Заборона на вилов раків

З 1 грудня 2024 року по 30 червня 2025 року у рибогосподарських водоймах Львівської області заборонено вилов річкових раків.

Заборону встановили з для охорони популяції річкового рака під час їх природного відтворення та першої линьки. Сектор іхтіології, регулювання рибальства та аквакультури здійснюватиме моніторинг стану популяції раків у цей період.

Основні правила любительського рибальства

В Україні любительське рибальство на водоймах загального користування дозволено безоплатно та без спеціальних дозволів. Проте риболовлю регулюють низкою обов’язкових обмежень, за порушення яких передбачена адміністративна та фінансова відповідальність.

Дозволені знаряддя лову

За правилами, рибалити дозволено:

• вудками усіх типів з не більше ніж п’ятьма гачками на одну особу;
• спінінгом — з берега або човна.

Заборонено використання:

• вибухових та отруйних речовин;
• електроструму;
• колючих знарядь лову;
• вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунів для підводного полювання);
• промислових знарядь лову, сіток, «екранів», пасток;
• а також гаток, запруд або штучного спускання води з водойм.

Добова норма вилову

Кожен рибалка має право виловити:

• до 3 кг риби;
• до 30 раків;
• до 5 мідій;
• до 10 рапанів;
• до 1 кг креветок.

Якщо вага однієї рибини перевищує дозволену норму, її вважають трофейною і допускають до вивезення. В іншому разі перевищення норми вважають грубим порушенням (ст. 85-4 КУпАП).

Вилов риб і безхребетних допускають лише у разі дотримання мінімальних розмірів (за довжиною):

• сом — від 70 см;
• судак — від 40 см;
• сазан, щука — від 35 см;
• лящ — від 32 см;
• білизна — від 30 см;
• головень — від 24 см;
• синець — від 22 см;
• лин — від 20 см;
• плітка — від 18 см;
• рак — від 10 см.

Як правильно обрати місце для риболовлі

Успіх риболовлі значною мірою залежить від правильно обраного місця. Незалежно від сезону чи типу водойми, саме локалізація риби відіграє ключову роль. Аби не залишитися без улову, варто враховувати низку природних факторів і повсякденних спостережень.

Що враховувати при виборі місця:

• Рельєф дна та перешкоди: найбільш перспективні місця для лову риби — це ділянки з природними або штучними укриттями: завали гілок, повалені дерева, перекати, піщані чи кам’янисті коси. Саме тут риба активно харчується.
• Зміни ширини русла: на широких річках ефективними можуть бути місця звуження потоку, а на вузьких — глибокі западини або плеса, де риба ховається в тіні й на глибині.
• Гирла приток: там, де в основне русло впадають струмки чи малі річки, завжди багато риби. Притоки приносять корм, тож у гирлах завжди є рух і харчова база.
• Зворотна течія та вири: біля крутих вигинів річки, де вода вдаряється об берег і утворюються вири — так звана «обратка», — утворюються точки скупчення риби. Такі місця вважають одними з найперспективніших.
• Тінь від дерев: риба тяжіє до затінених місць, де над водою нависають крони дерев. У таких ділянках у воду часто падають комахи, що приваблює рибу.
• Місця водопою тварин: риба охоче тримається поблизу ділянок, де худоба приходить на водопій. Тут завжди багато комах, зокрема кровососів, які є легкою здобиччю для риби.
• Стан водойми: у зарослих водоростями озерах варто шукати чисті «вікна» — просвіти у рослинності, де риба найчастіше виходить на годування. У чистій воді навпаки — вона намагається триматися біля очерету, латаття чи інших укриттів.
• Вітер: вітровий напрям також має значення. Якщо вітер дме з берега у напрямку водойми зі стоячою водою, він приносить на поверхню комах та інші джерела їжі. У таку погоду риба підіймається ближче до поверхні.

Куди звертатися у разі порушень

У разі виявлення фактів незаконної риболовлі чи порушення порядку придбання або збуту водних біоресурсів, мешканцям Львівщини рекомендують невідкладно повідомляти на «гарячу лінію» Львівського рибоохоронного патруля: (066) 098-84-47.