Сильні та слабкі сторони водних ресурсів у Львові: що загрожує зникненню води в місті

Про це у межах воркшопу «Як повернути воду у просторове планування Львова» розповіли львівські архітектори, урбаністи, планувальники, науковці, активісти та небайдужі мешканці. Серед спікерів була присутня і екологиня Олександра Сладкова, яка є авторкою проєкту «Водна візія Львова 2100».

Журналістка ІА Дивись.info побувала на події та розповідає головне.

Які є сильні сторони водойм у Львові

Львівські зелені зони відіграють критичну роль не тільки як місця відпочинку, але й як невід'ємні складові міської гідрографічної мережі. Парки та міста вміщають у собі джерела, струмки та невеликі річки, що є важливими елементами локальної екосистеми. Наприклад, Полтву, яка зараз протікає під центральними вулицями міста, живили численні струмки, що брали свій початок у міських парках, таких як Стрийський чи «Високий Замок». Сучасні зелені зони часто межують або перетинаються з руслами малих річок. Вони виконують роль природних фільтрів для дощових стоків, зменшуючи навантаження на каналізаційну систему та запобігаючи підтопленням.

Також активісти звертають увагу на досвід втрати водних об'єктів Львова, що може бути корисним у відновленні водних просторів. Найяскравішим прикладом є річка Полтва, яку наприкінці XIX – на початку XX століть повністю заховали в колектор під центральними вулицями міста. Це рішення, яке прийняли для санітарних потреб та розвитку міста, призвело до втрати річки, яка протікала назовні. Зникли не тільки відкриті русла річок, але й ставки, які діяли як місця відпочинку. Це ж стосується річки Зубри, яка нещодавно вийшла з берегів через інтенсивні дощі.

Попри відчутність великих річок, Львів вирізняється наявністю багатьох невеликих водойм: струмків, потічків, джерел та ставків. Ще є «дрібніші» водні об'єкти, такі як Зубра, Верещиця, Сорока, Марунька, а також безліч струмків. Вони також мають значний рекреаційний потенціал, який можуть реалізувати через проєкти благоустрою.

Активісти виділяють також унікальне розташування Львова на Головному європейському вододілі, що розділяє басейни Балтійського (річки Західний Буг і Полтва) та Чорного (річки Зубра, Канал, Марунька, Сорока, Верещиця) морів. Кожен дощовий потік, кожен струмок, що витікає з міста, є початком великих річкових систем. Це означає, що будь-яке забруднення водних об'єктів у Львові має потенційні наслідки для величезних територій.

До того ж Львів має дощову каналізацію у частині міста. Ця система, яка діє для відведення дощових та талих вод, відіграє ключову роль у запобіганні підтопленням вулиць та будівель під час злив. Історично, частина цієї системи інтегрована з колекторами, що також несуть побутові стоки, і це створює екологічні ризики, зокрема, забруднення природних водойм під час переповнення системи.

Проте все ж у Львові існує активний рух мешканців, які відстоюють водні об'єкти та борються за їх збереження. Громадські організації, ініціативні групи та екоактивісти привертають увагу до проблем забруднення річок та ставків, незаконної забудови прибережних зон та потреби у відновленні екосистем. Останніми роками у Львові спостерігають підвищений інтерес до питань екології з боку широкої громадськості, а також питання переосмислення водних об'єктів.

Активісти зазначають, що важливим етапом у системному підході до управління водними ресурсами Львова є те, що триває інвентаризація водотоків. Цей процес передбачає збір детальної інформації про всі річки, струмки, потічки та канали, що протікають територією міста, їхнє розташування, стан, довжину, наявність забруднень та перешкод.

Нереалізовані проєкти, що стосуються водних об'єктів Львова, зі слів фахівців, є шансом переглянути підходи до їхньої реалізації. Часто попередні плани могли не враховувати нові екологічні вимоги, сучасні урбаністичні тенденції або активну позицію громадськості.

Одним з ключових напрямків розвитку Львова є відновлення доступу до водних об'єктів. Після десятиліть забудови, міська влада поступово розглядає можливість їхнього відновлення та інтеграції у міський простір, зокрема це стосується повернення ставків/озер з приватної/комунальної власності. Одним з таких об'єктів є озеро в Брюховичах, яке цього року повернули громаді Львова.

Активісти додали, що Львів долучається до світових тенденцій в управлінні водними ресурсами через реалізацію пілотних проєктів дощових садів, зокрема на прикладі ЖК Viking Park, що на вулиці Зеленій. Дощові сади — це інженерно-екологічні системи, що імітують природні процеси фільтрації води. Це спеціально спроєктовані заглиблення, які збирають дощову воду, дозволяючи їй повільно просочуватися у ґрунт.

У Львові також спостерігають поступову зміну ставлення бізнесу до питань екології та водних ресурсів. Дедалі більше компаній усвідомлюють свою соціальну та екологічну відповідальність. Забудовники намагаються зберегти водні об'єкти або ж відновити втрачені за власний кошт.

Львівщина також має потенціал термальних вод. У деяких районах поблизу Львова, зокрема в Брюховичах та в районі Стрийської траси, є поклади геотермальних вод. Торік у міській раді оприлюднили проєкт створення комплексу із термальними водами. Там хочуть розмістити двоповерховий торговий центр, фудкорт, широкий спа-центр, а біля термальних басейнів облаштувати готель зі спа та медичний центр.

Активісти додають, що приміські зони та околиці мають передумови для збору дощової води, зокрема для поливу та інших господарських потреб. Мешканці можуть встановлювати системи збору дощової води з дахів будинків, використовувати її для поливу городів, садів та інших потреб.

Які є слабкі сторони у водних об'єктах Львова

Львів, як і багато інших українських міст, зіштовхується зі збільшенням площі замощення та забудови. Це призводить до зростання обсягів поверхневого стоку дощових вод, адже вода таким чином не має можливості природним шляхом просочуватися у ґрунт. Забудова нових територій та інтенсивне мощення старих районів асфальтом створює надмірне навантаження на дощову каналізацію та спричиняє частіші підтоплення під час інтенсивних опадів, які, до прикладу, відбулись нещодавно. До того ж активісти додають, що Львів є історично щільним містом, що значно ускладнює інтеграцію водних об'єктів у міський простір та їхнє відновлення.

Недоліком розташування Львова на вищезгаланому Головному європейському вододілі є те, що місто не може мати більших річок. Усі водні об'єкти, що протікають через Львів, є невеликими річками та струмками, які беруть початок безпосередньо в міських околицях або на території міста.

Однією з ключових системних проблем є нестача чіткої містобудівної політики у Львові, особливо з 2011 року. Нестача оновленого Генерального плану міста, детальних планів територій, а також стратегічних документів, що які регулюють розвиток міста, призводять до хаотичної забудови, неврахування екологічних аспектів у містобудівних рішеннях та нестачі системності до збереження та розвитку водних об'єктів.

Фахівці також звертають увагу на те, що Львів має справу з недостатньою кількістю якісних даних на усіх рівнях для ефективного управління водними об'єктами. Це стосується відсутності актуальних гідрогеологічних досліджень, даних про якість води у всіх малих водотоках, детальних карт підземних комунікацій та русел річок, а також інформації про стан прибережних захисних смуг. Без вичерпних і достовірних даних, прийняття обґрунтованих рішень щодо очищення, відновлення або захисту водних об'єктів стає дуже складним.

Україна, а отже і Львів, ратифікувала, але не повністю виконала низку директив Європейського Союзу у сфері водного господарства. Зокрема, йдеться про Водну рамкову директиву ЄС, яка встановлює високі стандарти для управління водними ресурсами, моніторингу якості води та забезпечення сприятливого екологічного стану водних об'єктів. Це ускладнює системний підхід до вирішення екологічних проблем, обмежує можливості для залучення міжнародної допомоги та може створювати ризики для екологічного добробуту міста.

Активісти додають, що однією з проблем є наявність випадків недостовірної інформації на топогеодезичних зніманнях, зокрема приховування водних об'єктів. Це може бути зумовлено корупційними схемами або намаганнями забудовників обійти законодавчі обмеження щодо будівництва поблизу водойм. Відсутність правдивої інформації на офіційних картах та планах унеможливлює належне планування, захист та моніторинг водних ресурсів.

Існує також значна проблема визначення балансоутримувачів водних об'єктів, особливо щодо розмежування державної та комунальної власності. Це створює правову невизначеність: незрозуміло, хто відповідає за утримання, очищення та благоустрій конкретних річок, ставків чи колекторів. Багато водойм залишаються занедбаними, їхні береги забруднюються, а русла засмічуються. Проте може бути навпаки, коли водний простір перетворюють в комерційний об'єкт.

Українське законодавство, зокрема його водне, земельне і містобудівне, має суттєві невідповідності та колізії. Фахівці додають, що це створює труднощі у практичному застосуванні норм і дозволяє обходити обмеження. Наприклад, правила встановлення прибережних захисних смуг, що регулює Водний кодекс, можуть не повною мірою враховувати у містобудівній документації (Генеральних планах, Детальних планах територій) та земельних кадастрах.

У Львові та його околицях спостерігають обмеження доступу до водойм, зокрема до Винниківського озера та інших ставків. Це може бути зумовлено різними причинами: приватизацією берегових ліній, їхнім захаращенням, занедбаністю території або відсутністю належної інфраструктури для відпочинку.

Проєктні зони санітарної охорони (ПЗС) водних об'єктів, які мають визначати містобудівна документація, не встановлені для більшості об'єктів у Львові. Це означає, що навколо багатьох джерел, річок та ставків відсутні чітко визначені межі, у яких заборонено або обмежено певну господарську діяльність для запобігання забрудненню.

Особливістю управління водними об'єктами у Львові є відсутність системності в прийнятті рішень, що призводить до так званого «ручного управління». Активісти вказують, що замість довгострокової стратегії та комплексного плану дій, рішення приймають ситуативно, у відповідь на виникнення проблем або під тиском громадськості. Це призводить до хаотичного розвитку, неефективного використання ресурсів та неможливості досягнення сталого результат, стратегії та системного підходу гальмує розвиток водного господарства міста.

У Львові також немає комплексної стратегії управління дощовими водами, що стосується вулиць, громадських просторів та інших міських територій. Це призводить до неефективного використання цього ресурсу та підвищеної вразливості міста до інтенсивних опадів. Замість того, щоб збирати, очищати та використовувати дощову воду, вона здебільшого надходить у каналізацію, перевантажуючи її та потенційно забруднюючи природні водойми.

Додаючи до теми документації, однією з ключових перешкод є застарілість Державних будівельних норм (ДБН). Зокрема, є положення, які, наприклад, не дозволяють скидати воду з парковки в дощовий сад. Це парадоксально, адже дощові сади є сучасним і екологічно обґрунтованим рішенням для управління поверхневим стоком, що широко застосовують у країнах Європи.

У межах водозбору річки Полтви є ділянки без розділення дощової і побутової каналізації. Це означає, що під час інтенсивних опадів, коли колектор переповнюється, побутові стічні води можуть змішуватися з дощовими та безпосередньо скидатися у річку. Така ситуація призводить до забруднення Полтви та інших водотоків нечистотами.

Фахівці зазначають, що є нерозуміння та боязнь водних об'єктів та інноваційних рішень щодо їх інтеграції в міський простір. Типові застереження включають побоювання щодо комарів, запахів, бруду або ризиків, пов'язаних з паводками. Ці стереотипи часто перешкоджають реалізації сучасних проєктів.

У Львові досі існує проблема каналізування джерельної води. Низка джерел, які могли б бути цінним ресурсом для міста — як джерело чистої води, елемент ландшафтного дизайну або рекреаційний об'єкт — замість цього надходить безпосередньо в каналізаційні мережі.

Однією з системних проблем активісти називають відсутність належного моніторингу ґрунтових вод у Львові. Ба більше, дані, що використовують для аналізу, можуть бути застарілими, зокрема з Держгеонадра 1986 року. Це створює прогалину в розумінні гідрогеологічної ситуації міста.

Зокрема, Львів стикається з нестачею кваліфікованих кадрів та фахівців, особливо у роботі з озерами та іншими водними об'єктами. Це стосується як інженерів-гідрологів, гідробіологів та інших наукрвців. Дефіцит таких фахівців ускладнює розробку та реалізацію комплексних проєктів з відновлення та утримання водойм.

Також є значна проблема нестачі інструментів у громадськості для контролю / моніторингу за використанням водойм, що перебувають в оренді. Часто договори оренди ставків чи прибережних територій є непрозорими, а умови їхнього використання не контролюють належним чином. Це призводить до зловживань, таких як обмеження доступу до водойм, незаконна забудова берегів, забруднення води або використання водойм не за призначенням.

У Львові бракує доступних місць, де можна поплавати, а пляжі, які вже є, часто платні, що призводить до надмірної комерціалізації водних об'єктів. Приватизація берегових ліній та створення платних зон відпочинку суперечить принципам доступу до природних ресурсів.

Активісти додають, що економічно невигідно працювати з водою в короткостроковій перспективі з погляду бізнесу. Проєкти з очищення річок та інші екологічні рішення потребують значних інвестицій, які не дають швидкої фінансової віддачі.

Забруднення води у відкритих водоймах є постійною проблемою у Львові. Вона зумовлена кількома факторами: неналежним утриманням (сміття, відсутність регулярного очищення), проблемами з аерацією (недостатнім насиченням води киснем, що призводить до цвітіння та загибелі водних організмів), а також неочищеними стоками з житлових будинків, підприємств та сільськогосподарських угідь.

У сучасному проєктуванні, особливо у сфері будівництва, воду враховують лише в контексті її загрози для будівництва (наприклад, підтоплення фундаментів, гідроізоляція), і не враховують водотоків у проєктуванні в ширшому контексті як цінного елемента ландшафту та екосистеми. Це означає, що при розробці проєктів ігнорують можливості для інтеграції водних об'єктів, наприклад, у громадські простори.

Зокрема, у Детальних планах територій (ДПТ), які є важливою містобудівною документацією, немає окремого розділу «ландшафтне планування». Без такого розділу, питання збереження зелених зон, розвитку водних коридорів, створення екомереж та формування естетично привабливого середовища залишаються без належної уваги.

Які є загрози водним ресурсам Львова

Активісти зазначають, що зміна клімату є однією з найбільших загроз для водних об'єктів Львова, проявляючись у вигляді двох крайнощів: повеней і підтоплень та посух, що призводять до падіння рівня ґрунтових вод. За останні роки Львів вже неодноразово відчував на собі наслідки інтенсивних злив, які призводять до масштабних підтоплень вулиць, будинків та інфраструктури. Це відбувається через те, що дощова каналізація не розрахована на таку кількість опадів, а значна площа замощених поверхонь не дозволяє воді просочуватися у ґрунт.

Якщо вже згадували, збільшення площі замощення через інтенсивну забудову залишається однією з найбільших загроз для водних об'єктів Львова. Кожен новий квадратний метр, вкритий асфальтом, бетоном або бруківкою, зменшує природну площу для інфільтрації дощових вод у ґрунт.

До того ж забудова на місці водних об'єктів є прямою загрозою їхньому існуванню та функціонуванню. Незважаючи на законодавчі обмеження щодо забудови прибережних захисних смуг та самих водних об'єктів, зі слів активістів, у Львові фіксують випадки будівництва на місці колишніх струмків, ставків або навіть на річках, які були приховані у колектори.

Урбанізація підземного простору у Львові, зокрема будівництво підземних паркінгів та укриттів, створює значний вплив на водні ресурси міста. Спорудження глибоких підземних об'єктів може змінювати природні шляхи руху ґрунтових вод, перешкоджати їхньому просочуванню або, навпаки, призводити до їхнього підняття у незахищених зонах.

Також фахівці наголошують на тому, що дефіцит питної води є однією з довгострокових загроз. Зміна клімату, що призводить до посух і падіння рівня ґрунтових вод, а також потреби населення та промисловості можуть створити навантаження на джерела водопостачання.

Забудова та осушення водно-болотних угідь у приміських зонах Львова, зі слів активістів, є небезпечною загрозою. Ці угіддя є унікальними екосистемами, що виконують важливі функції: вони є природними фільтрами для води, місцями мешкання для рідкісних видів флори та фауни, а також природними регуляторами водного балансу, поглинаючи надлишок води під час повеней. Одним з таких прикладів є заказник «Торфовище Білогорща», який нещодавно повернули у власть громади Львова.

Розвиток сільського господарства з використанням добрив у приміських зонах Львова створює пряму загрозу для якості води. Надмірне використання азотних та фосфорних добрив призводить до їхнього вимивання з ґрунту під час дощів та потрапляння у поверхневі та ґрунтові води. Це спричиняє цвітіння водойм, зменшення вмісту кисню у воді та навіть загибель риби.

Екологічні катастрофи внаслідок воєнних дій є теж загрозою. Хоча місто не перебуває безпосередньо на лінії фронту, ризики ракетних ударів по інфраструктурних об'єктах (наприклад, промислових підприємствах, очисних спорудах) можуть призвести до масштабного забруднення водних об'єктів небезпечними речовинами.

Також є загроза, що у Львові не з'являться нові фахівці у сфері водного господарства, або їхня кількість стане ще меншою. Це зумовлено кількома чинниками: низьким престижем професії, недостатнім фінансуванням освіти у цій галузі та відсутністю належних стимулів для молодих спеціалістів. Якщо не буде кому вчити нове покоління гідрологів, екологів, інженерів з водних ресурсів, місто зіткнеться з кадровим колапсом.

Будівництво в межах заплав річок та струмків є однією з загроз для водних ресурсів Львова, адже це збільшує ризик паводків та підтоплень. Заплави є природними зонами для поглинання надлишку води під час повеней, а їхня забудова зменшує цю природну здатність.

Зокрема, активісти звертають увагу на те, що зменшення площі покриття кронами дерев у місті та на його околицях є викликом для водного балансу Львова. Дерева відіграють ключову роль у регулюванні водного циклу:, адже їхня коренева система сприяє інфільтрації води у ґрунт та запобігає ерозії ґрунту. Масштабна вирубка дерев або недостатнє озеленення нових територій призводить до збільшення поверхневого стоку, підвищення ризику підтоплень та падіння рівня ґрунтових вод.

Що таке Водна візія Львова 2100

Львів спільно з данським Орхусом та LKP «Львівводоканал» розробляє стратегічний проєкт — «Водна візія до 2100 року». Це комплексний підхід до водного менеджменту, який охоплює питання якості води, кліматичної адаптації, інфраструктури та залучення громадськості.

Першим етапом стало залучення міжнародного експертного досвіду: представники муніципалітету Орхуса і водоканалу Aarhus Vand презентували успішний кейс «розконсервування» річки Орхус після 100 років її перебування у підземному колекторі. Міський досвід підтверджує, що процес може тривати близько 15 років та коштувати десятки мільйонів євро, але забезпечує екологічний баланс і нову культуру ставлення до води в місті.

У Львові проєкт структурований за такими напрямами:

1. Модернізація очисної інфраструктури — оновлення каналізаційних споруд та зменшення скидів в річки.
2. Зниження втрат питної води — уже вдалося зменшити втрати з 50 % до 30 %; далі планують встановлення автоматичних лічильників для оперативного контролю та зниження до європейського рівня (~4 %).
3. Інтегрована система управління водами — розробка карт зон підтоплення, схеми збирання дощових і стічних вод, запровадження вимог до відведення вод у новобудовах.
4. Кліматична адаптація — стратегія розрахована на 2100 рік, з урахуванням кліматичних змін, ерозії ґрунтів та ризиків паводків.
5. Картографія водних ресурсів — планують створити детальну карту підземних і поверхневих вод, а також зробити цю інформацію доступною.
6. Громадська та міжсекторна участь — до процесу долучають міську владу, забудовників, екологів, науковців, активістів та міжнародних партнерів .

Більше про Водну візію Львова 2100 читайте за посиланням.